Слуги народу і фантомні велодоріжки Києва: історія одного тендера

2983 перегляди
П'ятниця, 05 липня 2019, 17:00
Яна БрикYana Bryk
координаторка київської роботи U-Cycle (ГО "Асоціація велосипедистів Києва"), учасниця громадської бюджетної комісії

Київ увійшов в топ міст світу з найбільшими заторами за версією щорічного рейтингу The TomTom Traffic Index 2018. Згідно з опублікованими даними, у столиці України водії в середньому перебувають у дорозі на 46% більше часу, ніж необхідно без заторів. Порівняно з 2017-им роком позиція міста не змінилася, але рівень завантаженості доріг зріс на 2%. 

Що може зробити місто, щоб кияни не проводили значну частину свого життя в заторах? Моя відповідь – зробити велосипед видом транспорту. 

Звісно, це не єдиний захід боротьби з заторами, але створення безпечних та комфортних умов для пересування велосипедом дає додаткову можливість жителям обирати, яким транспортом сьогодні дістатись у бажану точку.

Києву пощастило з bike-friendly мером. Віталій Кличко не лише має 9 велосипедів за декларацією, але й час від часу їздить велосипедом на роботу. Щоправда, по тротуару. І хоча це заборонено Правилами дорожнього руху України, мера Києва можна зрозуміти – поки що на велосипеді там безпечніше. 

Після будівництва першого веломаршруту "Троєщина – Європейська площа" в Києві не було збудовано жодного повноцінного веломаршруту. Якщо не рахувати велосмуги на зразковій вулиці Леонтовича завдовжки метрів 250.

Києву пощастило з bike-friendly Київрадою. Усі депутати міської ради одностайно проголосували за ухвалення велоконцепції Києва в 2018 році. Велоконцепція визначила місце на мапі Києва 240 км веломаршрутів та більше 1000 км транспортних, рекреаційних та приміських шляхів для сьогоднішніх і майбутніх користувачів велотранспорту. 

У бюджеті-2019 Київрада заклала кошти на проектування семи веломаршрутів: 

1) Солом'янка – Центр

2) Виноградар – Центр;

3) Оболонь – Поділ – Центр;

4) Куренівка – Центр;

5) Лісовий масив – Центр;

6) Воскресенка – Московський міст – Центр;

7) по Набережному шосе від Поштової площі до моста Патона. 

На сьогодні жоден з цих веломаршрутів не почали проектувати. 

Києву не пощастило з комунальною корпорацією Київавтодор, яка досі не bike-friendly. Саме це підприємство є безпосереднім реалізатором велоконцепції Києва. 

У червні виповнився рівно рік, як Київавтодор офіційно отримав функцію замовника реконструкції та будівництва вулично-дорожньої мережі в частині створення велосипедної інфраструктури. І вже півроку пройшло, як ця корпорація не може розпочати проектування жодного з 7 веломаршрутів. 

Директор КК Київавтодор Олександр Густєлєв публічно заявляв про відданість ідеї розвитку веломережі в столиці, але що на практиці?

За ці півроку Київавтодор не зміг 6 разів провести тендери на 2 веломаршрути. Останній з тендерів на солом’янський веломаршрут знову під загрозою зриву

25 червня стало відомо, що тендерну пропозицію від ЛКП "Інститут просторового розвитку" на проектування цього веломаршруту відхилено. Тобто система ProZorro визначила переможця, але тендерний комітет відхилив львівське комунальне підприємство. Станом на 2 липня тендерну відхилено пропозицію і від другого учасника, ТОВ "Інститут проектування інфраструктури транспорту".

Але таке ми вже проходили з тендером по Набережній. Тендер на маршрут по Набережному шосе оголошували і скасовували вже кілька разів. 

І виглядає це як затягування часу і саботаж. 

Львівське комунальне підприємство "Інститут просторового розвитку" уже не вперше подається на такі тендери. Але корпорації Київавтодор не вгодиш, бо ніхто не знає, де треба поставити ту кому в довідці, щоб тендерна комісія пропустила! 

Як відомо, саме Львів має найбільш розвинену веломережу серед усіх міст України. І ЛКП Інститут просторового розвитку має досвід проектування велосипедної інфраструктури у місті. А мер Львова не лише їздить на велосипеді, але й контролює будівництво велодоріжок у місті.

Пане Густєлєв, скільки ще це буде продовжуватись? Коли хоч один тендер Київавтодору буде доведено до кінця? Тендер по веломаршруту Виноградар – Центр змовчали, тендер по Набережній – змовчали, але Солом'янка – Центр – це вже занадто.

Кияни питають, Кличко мовчить

У квітні, у весняний день "Велосипедом на роботу", на який колись приїжджав і Віталій Кличко, у соцмережах запустили флешмоб #ДеНашіВелодоріжки. Його учасники розповідають свої історії і ставлять це запитання у відеозверненні до мера Києва. У той же день до флешмобу долучився тележурналіст Антон Пшеничний:

"Я живу в Києві і щодня долаю велосипедом більше 15 кілометрів. До моєї роботи – 7 кілометрів і назад стільки ж. Коли я їду велосипедом на роботу, то пересуваюсь в основному автомобільними шляхами. 

Велодоріжка є на цьому шляху і мені з цим, до речі, пощастило, але її всього лише 1 кілометр. Щоб до неї дістатися, я маю до неї доїхати, взяти в руки велосипед, під пахвами спустити його в підземний перехід, потім пішки перейти підземний перехід, знову взяти його в руки, адже немає жодних пандусів, і знову піднятися з велосипедом в руках. 

Якщо говорити про пересування велосипедом по місту у справах, то переважно велодоріжок там немає. Я рухаюсь поруч з автомобілями, які постійно наражають мене на небезпеку. І через це в мене є питання до столичної влади, адже я живу в Києві. Шановні чиновники, чому я щодня маю наражати себе на небезпеку? Де моя велодоріжка?".

Своє питання Віталію Кличку поставила киянка і бабуся Анна Манто разом з дворічним онуком Дмитром у велокріслі: 

"Ми збираємося їхати в центр міста. Там є тільки одна велодоріжка на Леонтовича, яка починається нізвідки і веде в нікуди. Дорогий мер, де наші велодоріжки? Віталію Кличко, дайте нам відповідь!  Я ж за вас голосувала, гайда разом зi мною та зі своïми дiтьми по мicту на велосипедах, по бровках, ямах, мiж паркованими на тротуарi машинами, слабо?".

До флешмобу приєднався адвокат і партнер юридичної фірми Олександр Ружицький: 

"Шановний Віталію Володимировичу! Ви коли балотувались на позицію міського голови, то обіцяли, що Київ стане європейською столицею, містом з розвиненою велоінфраструктурою. Пройшло 5 років, як ви міський голова. У мене до вас запитання – де велодоріжки в місті Києві?".

Найлаконічнішим був київський школяр Ілля Коваліт, який теж, як і мер, їздить велосипедом по тротуару. Він написав про небезпечні тріщини в асфальті на дорозі, тегнувши мера Кличка:

"Я їхав, отак люди йшли і через тріщину мене ледь не збила машина, тому що я вилетів просто на дорогу".

Як пише у своєму блозі директор аналітичної компанії А+С Україна Дмитро Беспалов, якого нещодавно було призначено позаштатним радником заступника голови КМДА Дмитра Давтяна, більше половини поїздок у столиці здійснюються на відстані до 5-8 км. А для такої відстані велосипед – найшвидший та найвигідніший вид транспорту. 

Та чи можна в Києві безпечно та комфортно пересуватись велосипедом? Відповідь очевидна. Якщо ми хочемо бачити Київ комфортним та безпечним містом, то необхідно створювати належні умови для співіснування всіх учасників дорожнього руху: водіїв авто, велосипедистів і пішоходів. 

Яна Брик, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua
Реклама:
Голодомор. Різні народи – одна історія
Дідусеві Жанчубу 97 років. Коли почалась колективізація, йому було усього сім. Жанчуб баабай погано пам'ятає свою батьківщину. Те, що пам'ятає, волів би забути, але не може. Дідусь Жанчуб – бурят-монгол, батьки котрого втікли у Китай від жахів радянської колективізації 1930-х років.
"Слуга народу" і реформи. Вибори програли, децентралізацію зупинили
"Слуги" програли місцеві вибори. Не отримали більшості у жодному регіоні та не перемогли на виборах мера жодного обласного центру. Є від чого втратити інтерес до передачі повноважень на місця.
Як відновити знищене КСУ покарання за брехню в деклараціях чиновників: на прикладі світових практик
У цій статті спробую віднайти дієві та стримуючі санкції для посадовців за небажання показати повну інформацію у майнових деклараціях, опираючись на прикладі світового досвіду.
Як досвід Естонії допоможе Україні позбутися черг на кордоні
Один момент нас сильно роздратував. Це – черга, яку ми побачили на польсько-українському кордоні.
Молодіжні й не тільки обміни. Чому їх має бути якомога більше в нашій освіті
В Україні дуже популярні саме молодіжні обміни, адже все-таки підростаюче покоління поки що більш відкрите до навчання та нових досвідів. Проте стверджувати, що старші люди не готові змінювати свої професійні навички, буде некоректно.
Ключ від всіх дверей: що дасть збільшення нафтопереробки в Україні
Скільки пального та інших продуктів нафтопереробки здатен спожити український ринок і чи є потенціал до збільшення нафтопереробки в Україні. (рос.)
Донбас без шахт: що думають мешканці?
Залежність міста від шахти є недоліком, а шукати альтернативи вугіллю треба разом із місцевими.