Поліція чи КДБ? Історія однієї помсти: як правоохоронці цькують і переслідують громадян
Відчуття безпеки громадян – це одна з умов нормального розвитку суспільства. Саме для цього певна частина влади в ідеалі має бути делегована правоохоронним органам (разом із коштами платників податків на виконання їхніх функцій), які мають попереджати злочини, розслідувати їх та вживати заходи з притягнення злочинців до відповідальності.
Незважаючи на величезний запит на цивілізовані перетворення в Україні, правоохоронна система досі залишається не стільки захисником громадян, скільки ще одним джерелом небезпеки для них.
Особливо це стосується активних українців, які намагаються виконувати суспільно корисні функції. Тим більше, коли мова йде про викриття ними фактів корупції, в якій беруть участь високопосадовці у правоохоронній системі. І цю саму систему вони використовують для цькування таких громадян.
Далі – про один з таких прикладів, який є доволі яскравим.
18 липня 2018 року конкурсна комісія при новоствореному правоохоронному органі, Державному бюро розслідувань, обрала 27 осіб на керівні посади. Це означало повноцінний старт роботи ДБР, органу, що має займатись розслідуванням кримінальних справ проти високопосадовців, таких як міністри, нардепи, судді, керівники правоохоронних відомств.
Після низки журналістських розслідувань щодо прізвищ переможців, керівник ДБР Роман Труба призначив лише 23 особи.
Один з тих, кого не призначили – Євген Шевцов, заступник начальника Головного слідчого управління Нацполіції. Шевцов претендував на посаду керівника управління організації досудових розслідувань ДБР.
Історія, яка вже більше року шумить довкола Шевцова – наочний доказ того, що комісія, яка обирала переможців конкурсу до ДБР, була політично вмотивованою та заангажованою.
Більше того, у журналістів та їхнього оточення, що розкривали суспільству деталі про Євгена Шевцова і його бізнес, почалися серйозні проблеми: проти них порушено кримінальні справи, їх залякують, тиснуть та залякують їхніх батьків.
Влітку, після оголошення результатів конкурсу, Facebook-група acab.ua опублікувала відомості про Євгена Шевцова як одного з переможців.
Зокрема в дописі були опубліковані фото власності сім'ї Шевцових, зокрема автомобіля Range Rover, розкішні квартири у дорогих районах Києва, заміський будинок поліцейського і його дружини, а також світлини ресторану в центрі Києва – Touch Café і ресторану-клубу "Золоте руно" в Одесі.
Acab також писав про звинувачення компанії дружини Шевцова Альони Дегрик "Леогеймінг пей" у виведенні коштів букмекерських контор і онлайн-казино до Росії. У пабліку виклали кадри, на яких видно, як Альона Дегрик входить в офіс компанії "М.С.Л", лотерейного оператора, в 2011 році купленого російською Альфа-груп.
7 травня у президента Академії української преси, професора, завідувача кафедри Інституту журналістики Університету Шевченка Валерія Іванова було проведено обшук. Заарештовано банківські рахунки сім'ї, а групи "громадських тітушок" атакують публічні заходи за участю Іванова, поширюючи біля входу листівки з "компроматом". Лунають погрози фізичної розправи. В інтернеті поширюється неправдива інформація про цю людину.
За словами професора, високопосадовці з Нацполіції займаються цькуванням і погрозами через діяльність його сина – Дениса Іванова, також журналіста за освітою.
Іванов-молодший мав відношення до проекту журналістських розслідувань, який минулого року публікував інформацію про Євгена Шевцова і бізнес його дружини, завадивши йому обійняти керівну посаду в Державному бюро розслідувань.
Після низки безперспективних спроб тиску та "шиття" кримінальних справ на Іванова молодшого, поліція, в найкращих традиціях КДБ, взялась за його батьків та рідних.
На минулому тижні Комісія з журналістської етики (КЖУ) звернулася до глави МВС Арсена Авакова і керівника Нацполіції Сергія Князєва, закликавши їх припинити тиск на президента Академії української преси, професора Валерія Іванова.
Приводом став лист з Головного слідчого управління, в якому співробітники поліції просили Комісію з журналістської етики надати інформацію про Іванова. У Комісії вважають, що професора банально цькують.
Подібна історія вкотре демонструє справжнє обличчя "очищених" правоохоронних органів.
Проте найгірше, що такі, як Шевцов, без будь-яких перешкод, використовуючи репресивний апарат Нацполіції, можуть знищити життя та гідність людей, переслідуючи їх та їхніх рідних з метою помсти.
Скільки ще подібних людей працює у поліції, судах, прокуратурі? Питання, звісно ж, риторичне.
Олександр Солонько, спеціально для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
