Три ключові причини прозорості міст

601 перегляд
Четвер, 26 вересня 2019, 15:00
Андрій БоровикAndrii Borovyk
виконавчий директор Трансперенсі Інтернешнл Україна

Коли ми говоримо про прозорість українських міст, йдеться не про реалізацію чиєїсь стратегії чи вимог наших західних партнерів. Прозорість передусім потрібна кожному з нас, адже це – перший крок до запобігання корупції.

Дуже часто люди не знають, що мають право на вільний доступ до інформації про своє місто. Нерідко українці просто не усвідомлюють, які дані їм потрібні та навіщо. 

Для когось прозорість – це змога записати свою дитину в садок онлайн. Комусь відкриті дані допоможуть вести бізнес. Прозорість справді відкриває для громадян багато можливостей, і саме тому про неї потрібно говорити. 

У 2017 році Transparency International Ukraine вперше опублікували Рейтинг прозорості 100 українських міст і показали, наскільки відкриті органи місцевого самоврядування. Так уперше було показано реальні результати децентралізації та залучення українців до управління своїми містами.

І ось, два роки по тому, ми можемо сказати, що той, перший рейтинг було створено не випадково. 

Тепер більшість міст змагається за першість у списку, а громадяни, відповідно, отримують більше можливостей для впливу на середовище, в якому живуть. Чи може бути щось краще?

Може, адже більшість – ще не значить всі. І нерідко потребу в прозорості ігнорують не лише міські управителі, але й пересічні українці. 

Після трьох років роботи та двох зведених рейтингів ми вже визначили дуже очевидні відповіді на запитання про те, навіщо містам прозорість. 

Наведу три ключові причини.

1. Ефективне використання ресурсів

Відкриття інформації допомагає ефективніше управляти наявними ресурсами. Всі міські чиновники знають, що десь 50% місцевого бюджету формується за рахунок зборів із самого міста, а інша половина надходить з державного бюджету. Але державних коштів зазвичай не вистачає. 

Тож чудовим способом для покращення ситуації є відкритий ринок. Сподіваюся, найближчим часом це стане обов'язковим для всіх. 

Що це означає? Використовуючи систему ProZorro. Продажі, можна здавати об'єкти в оренду, продавати нерухомість, передавати права на проведення ярмарків або інших масових заходів. І отримувати за це реально справедливу ціну. А не ту, яку собі придумав чиновник, тому що його кум вирішив поставити там собі кіоск. 

2. Інвестиційна привабливість

Інвестиції – це те слово, яке добре зрозуміле меру і всій адміністрації. Ми знаємо, що група Світового банку досліджує ефективність управління фінансовими ресурсами, те, як формується бюджет, наскільки відкрита інформація. І після цього кожному місту надається кредитний рейтинг, орієнтуючись на який і можна надалі співпрацювати з місцевою владою. 

Наприклад, міста часто залучають дешеві міжнародні кредити на придбання громадського транспорту. Так, Маріуполь, який є одним із лідерів рейтингу, залучив 12,5 млн євро для оновлення рухомого складу. Чи є це покращення для містян?

3. Інформаційні запити

Тут варто зауважити, що недостатньо лише оприлюднити інформацію – необхідно також аналізувати попит і зручність сайту для користувачів. І після цього результати роботи із запитами можуть дати несподівані результати.

Мене, наприклад, вразило, що за час нашого дослідження тільки в лідера рейтингу Дрогобича кількість інформаційних запитів знизилася у 2,5 рази за 3 роки. Це означає, що в адміністрації з'являються вільні руки, які можуть покращувати життя містян в інших сферах.

Але тут є важлива деталь: така тенденція спостерігається в невеликих містах з населенням до 500 тис. А от у більших містах все вже зовсім інакше: що більше ви відкриваєте інформації, то більше до вас звертаються. І з цим теж треба працювати. 

Спростивши, можна сказати: чим більше даних відкривається – тим більше грошей отримує ваше місто. 

Ми спробували зробити невеличку кореляцію між балами в нашому рейтингу і прямими інвестиціями, які отримує місто. І вже зараз можна сказати, що 1 бал зі 100 у нашому рейтингу дорівнює приблизно 200 тис. гривень інвестицій. 

Можливо, для Києва це небагато, але для менших населених пунктів такі вливання – це суттєві гроші і додаткові робочі місця. 

Тому відкритість і прозорість – це точно ключ до успіху, у тому числі, й до фінансового. 

Андрій Боровик, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua
Реклама:
Вулицями Києва: Царське село й Леся Українка
Від цієї зупинки починався власне бульвар Лесі Українки з високими тополями, який котився вниз, майже до Бессарабки.
Місцеві гарантії для місцевих доріг
Новий закон дозволить місцевій владі залучати кошти на ремонт місцевих шляхів.
Чи покарають Зеленського за невчасне повідомлення про майнові зміни в декларації
Зовсім нещодавно схожа ситуація зі спробою притягнути Зеленського до адміністративної відповідальності мала місце на Хмельниччині. Тоді президент порушив карантин, на нього склали протокол, але суд кінцевого рішення так і не прийняв.
Кагарлик: справа честі чи вирок "системі"?
Справа честі – таким мало стати притягнення до відповідальності поліцейських, винних у жорстокому зґвалтуванні та катуванні Нелі Погребіцької у травні цього року. Натомість результати говорять про зворотнє. Система "своїх" не здає.
Як в Україні грабують іноземний бізнес
У китайської автомобільної корпорації через шахрайство в суді відібрали майно вартістю понад 2 млрд грн.
Вкрадені мрії
Найбільша помилка Володимира Зеленського – це те, що він змирився чи не хоче поміняти систему, в якій став би можливий прихід на відповідальні пости тих, хто хоче і готовий міняти країну разом з ним.
Справу VAB сфальсифікували. Ситник це знає і тому боїться прямої дискусії зі мною
Справа проти Олександра Писарука, колишнього заступника голови НБУ, і проти мене ґрунтується на звинуваченнях у нібито змові з метою нецільового використання коштів стабілізаційного кредиту.