Чому нам потрібна чудодійна сенсорна кнопка

Четвер, 31 жовтня 2019, 09:00

Хтось колекціонує чашки, хтось – цукор, а я колекціоную випадки, коли в нашій державі віддають перевагу каранню, а не запобіганню злочину, борються із симптомами "ліками" надмірної дії.

Одним із таких випадків є історія з кнопкодавством у Верховній Раді. Мене ця тема так дістала, що я хотіла б її позбутись і забути навік. Це можна зробити, упровадивши таке саме голосування, як у Київській міській раді.

На чудодійній силі сенсорної кнопки в Київраді наголошують і її ексдепутати.

Логіка досить проста. Не можна буде відкрити кримінальне провадження проти кнопкодава, бо буде неможливо кнопкодавити.

Але народні депутати так не вважають.

Коротка кнопкодавча хронологія до сьогодні:

  1. У серпні Державне бюро розслідувань зірвало тестування сенсорної кнопки у ВРУ.
  2. У вересні нардепи проголосували за зміни до Конституції щодо позбавлення мандата через кнопкодавство та прогульництво засідань сесій і комітетів. При цьому кнопкодавом вважається і той депутат, який кнопкодавить, і той, котрий дає можливість проголосувати за нього. 

У нас, у Руху ЧЕСНО, є сумніви щодо другої частини цієї норми. Як доводитимуть, що хтось дав змогу проголосувати за себе? Зміни зараз лежать у Конституційному Суді, який має сказати своє остаточне слово. 

  1. Ніхто не очікував (ми в ЧЕСНО теж), але у вересні наш оператор Дмитрій Єршов і журналіст Олександр Саліженко заскочили на кнопкодавстві двох депутатів від "Слуги народу" й одного позафракційного нардепа. Як покарання "слуги народу" віддали свою зарплату за місяць на благодійність. 

Здавалося б, в очах суспільства ідеальний вихід із ситуації – за поганий учинок покарано. Але навіть тут постає питання: яким коштом ці двоє депутатів житимуть цей місяць? Чи не створює це додаткового ризику? До того ж це фактично нівеляція меморандуму, підписаного кандидатами від "Слуги народу". 

 
Меморандум, який підписували кандидати від "Слуги народу" напередодні виборів

Окрім того, монокоаліція припустилася помилки, гадаючи, що можна контролювати близько 250 депутатів. 

Третьому кнопкодаву взагалі вдалося вийти сухим із води. Оскільки він не у пропрезидентській фракції, а механізмів позбавлення мандата немає, змусити віддати гроші просто так необґрунтовано, як і вживати будь-яких інших заходів, то з нього ніхто нічого й не спитав.

  1. У вівторок, 29 жовтня, проголосовано законопроєкт першого заступника голови ВРУ Руслана Стефанчука2148 про штрафи та кнопкодавство як правопорушення. Документ майже ідентичний (у плані ідей штрафу і криміналу) до законопроєкту №10394, який у червні цього року ініціював сам Зеленський. Провину народного обранця доводитимуть у суді, а досудове слідство вестиме Державне бюро розслідувань.

Притягнення до кримінальної відповідальності – це складно й довго. У нашого суспільства є запит на покарання, але мало хто розуміє, що ця складна та тривала процедура весь позитив вислову "зло має бути покаране" може звести нанівець.

Окрім того, народна депутатка від "Голосу" Олександра Устінова влучно зауважила, що, згідно з цим законопроєктом про недоторканність, відкрити кримінальне провадження щодо нардепа зможе лише Генеральний прокурор: 

"Розслідувати чи ні такий "кримінал", що може позбавити депутата мандата, буде вирішувати він особисто".

Найсмішніше у проголосованому законопроєкті є те, що за ним виявляти факти кнопкодавства та повідомляти про них головуючого на засіданні може тільки нардеп‼️

Цікаво, скільки випадків ви пригадаєте, коли кнопкодавство фіксували самі депутати, а не Рух ЧЕСНО? Яка ймовірність того, що деякі випадки спеціально не помічатимуть? Під час роботи Верховної Ради 8-го скликання ми зафіксували близько 1800 випадків кнопкодавства.

Тож монокоаліція має щонайменше внести поправки до другого читання цього законопроєкту, аби виявлення кнопкодавів стало можливим не тільки завдяки нардепам. Про все це в деталях, з викладенням позицій народних депутатів можете прочитати в понеділковій статті мого колеги Дмитра Черетуна

Також існує альтернативний сценарій.

Уявімо, що зміни до Конституції ухвалять, але в тому ланцюжку залишається також Верховний Суд, який має сказати остаточне слово. Принаймні так на засіданні Комітету ВРУ з питань правової політики стверджував нардеп і представник президента в Конституційному Суді Федір Веніславський

Складно уявити, скільки часу забиратиме позбавлення мандата одного депутата. 

Ще зі смішного насамкінець. На початку роботи ВРУ 9-го скликання Антон Яценко (рекордсмен із кнопкодавства всія Верховної Ради) запрошував до кулуарів мого колегу Олександра та решту десь "на стройку" в його окрузі, бо, мовляв, нам не буде що робити. Нам є що робити, окрім відстеження кнопкодавства. 

Але порушення Конституції необхідно унеможливити, і для цього нардепам не треба шукати різні відмовки. Потрібно просто увімкнути сенсорну кнопку для голосування в сесійній залі Верховної Ради. #СвободуСенсорнійКнопці

Парламентські аналітики Руху ЧЕСНО: Оксана Ставнійчук, Дмитро Черетун, Олександр Саліженко, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.

Увага! Ми увімкнули премодерацію. Коментарі з'являються із затримкою.

Спочатку рублі, тоді гармати. Про російський фонд підтримки публічної дипломатії імені Горчакова 

Ще двадцять років тому Тайвань претендував на Туву

Верховний суд продовжує рятувати від тюрми суддів, засуджених за хабарі Антикорсудом

Компроміс із путінською Росією – це поразка

Як ефективно пітчити свої ідеї

War Speeches. Росія створює ядерну небезпеку та прагне переговорів на своїх умовах