Чи врятують депутати Київради Чкалівський сквер від багатоповерхівки?

Середа, 12 лютого 2020, 12:00

У тихому центрі Києва, на розі вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького стоїть дивовижно гарний фонтан, оточений великими старими ясенями, каштанами, кленами та вербами.

Десь на початку 1900-х його встановили на Софійській площі, але у 1925-му році перенесли сюди.

Навколо нього виріс один з найкрасивіших скверів Києва, і хоча поруч з'являються нові й нові багатоповерхівки, він залишається одним з небагатьох відкритих та зелених місць відпочинку для мешканців району.

Але не всі знають, яких зусиль збереження цього місця коштує місцевим мешканцям.

Проблема у тому, що впритул до цього скверу розташовані два незабудованих клаптики землі та досить велика територія Інституту геології НАН України, який, хоч і отримав ділянку виключно для експлуатації своєї будівлі, чомусь має твердий намір побудувати там 12-поверховий будинок.

Висотка, на думку місцевої громади, знищить той сквер, бо він фактично перетвориться на прибудинкову територію.

А на мою думку, як юриста і депутата та просто киянки, що виросла у цьому районі, ця багатоповерхівка коло Чкалівського скверу просто не має права на існування ані з юридичної, ані з загальнолюдської точки зору.

Більше 10 років змінюються потенційні інвестори, замовники та проєкти будівництва. Більше 10 років місцева громада та представники культурної інтелігенції чинять опір планам будівництва. І весь цей час Київрада відмовляється займати принципову позицію, залишаючи киян сам-на-сам із забудовником.

Втім, цього тижня кожному з київських депутатів доведеться визначитися з позицією. Адже на голосування буде винесено мій проєкт рішення, що передбачає розірвання договорів оренди по двом із трьох земельних ділянок.

Вибір кожного з моїх шановних колег у цьому випадку – це виключно морально-етичний вибір, бо юридично правда повністю на боці захисників скверу.

 

Проєкт пройшов усі комісії, підстав для розірвання договорів більше, ніж достатньо:

  • тут і об'єднання трьох ділянок незаконне,
  • і будівництво на основній ділянці не дозволяється цільовим призначенням ділянки,
  • і частина скверу фактично була самозахоплена.

Крім того, проти цього будівництва виступають і Міністерство культури, і Департамент охорони культурної спадщини КМДА. А Національна спілка архітекторів підготувала висновок, у якому перерахувала цілу низку порушень українського та міжнародного законодавства в охороні культурної спадщини цим будівництвом.

Єдина причина, яка може змусити депутата не віддавати свій голос за збереження цього скверу – це переконання у тому, що забудовники важливіші за простих киян, а нові багатоповерхівки – важливіші за культурну спадщину української столиці.

Ольга Балицька, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua

Шість років виконання Угоди про асоціацію з ЄС: що маємо і що далі?

СОТ рятує рибу: чому це може стати проблемою для України

Боротьба із контрабандою: поки що перемагають контрабандисти

Коли сміття на вагу золота

Сфери корупційних законопроєктів від депутатів ІХ скликання

Держпідприємства отримали ще більше свободи на ринку газу