Чи стануть українські приватні детективи ефективними?

П'ятниця, 28 лютого 2020, 14:30

У лютому 2020 року у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 3010 під назвою "Про приватну детективну діяльність".

Даний закон може дати істотний поштовх для створення та діяльності професійних приватних розслідувачів.

Однак поки проєкт містить низку недоліків, які можливо усунути під час розгляду ініціативи законодавцями.

Законопроєкт встановлює вимоги до бажаючих стати приватним детективом.

Ним може бути фізична особа, яка:

  • володіє державною мовою,
  • має громадянство України,
  • повну вищу юридичну освіту або вищу освіту за спеціальністю "правоохоронна діяльність",
  • стаж роботи в галузі права або правоохоронної діяльності 3 роки.

Начебто вимоги цілком логічні, але виходить, що право здійснювати приватну детективну діяльність отримають не лише колишні правоохоронці, а ще й, наприклад, юрисконсульти підприємств, секретарі судових засідань, судові розпорядники та інші подібні категорії працівників.

Звісно ж, колишні слідчі чи оперативники будуть на ринку детективних послуг більш конкурентними, ніж їхні колеги, які такого досвіду не мають.

Згідно з ізаконопроєктом, детективи в багатьох аспектах будуть наділені правами, аналогічними повноваженням адвоката.

Наприклад, отримають право

  • звертатися із запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб;
  • за згодою підприємств, установ, організацій у визначеному обсязі ознайомлюватися на підприємствах, в установах, організаціях з необхідними для здійснення приватної детективної (розшукової) діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом;
  • отримувати на договірній основі письмові висновки та усні консультації фахівців та експертів з питань, що потребують спеціальних знань.

Крім того, детективи отримають такі "специфічні" права, як, наприклад, можливість проводити зовнішній огляд споруд, приміщень, інших об'єктів, доступ до яких не обмежений, чи здійснювати кіно- і фотозйомку, відео- та аудіозапис у службових приміщеннях за письмовою згодою осіб, стосовно яких вони здійснюються. Але це може робити взагалі будь-яка особа.

А ось реально корисних прав, як-от доступ до детальної інформації про безвісти зниклих осіб чи викрадених творів мистецтва, не передбачено. Хоча сам інститут приватних детективів цікавий тим, що може більш ретельно, ніж перевантажені правоохоронні органи, займатися певною справою. Наприклад, шукати зниклу дитину за зверненням її батьків.

Єдина хоч трохи цікава норма – це право здійснювати зовнішнє спостереження. Але лише на відкритій місцевості, у громадських місцях та на транспорті за рішенням уповноважених осіб у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України. Та, вірогідно, цей порядок буде дуже жорсткий.

Основне, що викликає сумнів взагалі в доцільності цього законопроєкту – це відсутність норми про право на збір доказів.

Відповідно до КПК, збирання доказів може здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Це має право робити адвокат, але не приватний детектив.

Реклама:
Тож, чи буде інформація, зібрана детективом, доказом у кримінальному провадженні? У випадку прийняття законопроєкту № 3010 у запропонованому вигляді – ні. Навіть якщо сторона захисту чи потерпілий звертатимуться до приватного детектива, відомості, одержані ним, не зможуть визнаватись доказами.

Адже детектив не відноситься до переліку суб'єктів, визначених у статтею 93 КПК, які мають право збирати докази в рамках кримінального процесу. Цю проблему потрібно вирішувати, вносячи зміни до відповідної статті КПК.

Підсумовуючи, варто зазначити, що за великим рахунком права детективів мало чим відрізнятимуться від прав пересічних громадян. Лише в категорії запитів вони прирівнюються до повноважень адвокатів.

Звичайно, детективи будуть занесені до спеціального реєстру, отримають відповідне свідоцтво та можливість укладати договір про надання приватних детективних (розшукових) послуг. Але все це ніяким чином не впливає на реальну ефективність їхньої роботи.

Наприклад, пересічному громадянину ніщо не забороняє оглядати будівлі, громадські місця, парки, фотографувати їх, здійснювати відеозйомку або спостерігати за транспортом.

Запропонований проєкт не надає детективам будь-якого ефективного чи нового інструменту збирання доказів. Загалом ідея запровадження детективів цілком непогана, враховуючи завантаження правоохоронних органів кримінальними справами. Однак для того, щоб детективи стали дійсно ефективними, вона потребує суттєвого доопрацювання.

Василь Федитник, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Коли державні банки зможуть продавати проблемні кредити без проблем?

Скільки коштує створити сучасну оперу та за рахунок чого існують незалежні театри?

Росія заплатить за війну: як США зробили важливий крок до конфіскації $300 млрд  російських активів

Чому міста не зацікавлені будувати власні електростанції на своїх територіях?

Чому росте тіньовий ринок тютюнових виробів

Як Україна допомагає удосконалювати американські стандарти тактичної медицини