Віктор Трепак – Ірині Венедіктовій: Ви вкотре лукавите

11475 переглядів
Вівторок, 07 квітня 2020, 08:39
Віктор Трепак
екс-заступник генпрокурора України

Можу ствердно сказати, що Ірина Венедіктова вчергове лукавить і маніпулює.

Насправді йшлося про виправлення ситуації, до якої призвели дії слідчих ДФС, що були пов'язані з недотриманням передбаченого законом порядку внесення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань відомостей про можливе вчинення злочину народним депутатом України.

Суть проблеми така.

За заявою Андрія Портнова у середині березня цього року слідчі Державної фіскальної служби зареєстрували кримінальне провадження стосовно народного депутата Святослава Вакарчука за ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу (легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом).

Однак це не узгоджувалось з вимогами КПК.

Читайте також:

Ірина Венедіктова: В розмові з Зеленським про моє призначення прізвище Порошенка не звучало

Віктор Трепак: Венедіктова була вкрай незадоволена моєю позицією у справі Стерненка

Річ у тім, що у грудні 2019 року КПК було доповнено ст. 482-2, яка визначила особливості порядку притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата.

У частині першій цієї статті вказано про те, що "відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення народним депутатом України, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань Генеральним прокурором (особою, що виконує обов'язки Генерального прокурора) у порядку, встановленому цим Кодексом".

Тобто КПК визначив єдиного суб'єкта, який може внести в ЄРДР відомості про вчинення (імовірне вчинення) злочину народним депутатом – генпрокурора (особу, яка виконує його обов'язки).

Loading...

У зв'язку з цим в.о. керівника департамента організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів поліції і фіскальної служби Тарас Дунас написав рапорт на ім'я генпрокурора Ірини Венедіктової, у якому вказав на порушення закону при внесення в ЄРДР відомостей щодо народного депутат Святослава Вакарчука і на необхідність виправлення цієї ситуації відповідно до закону.

Я погодив цей рапорт і заніс його Венедіктовій. Вона не прийняла ніякого рішення – сказала, щоб я залишив рапорт у неї.

Після цього на службовій нараді, на якій відбувалося знайомство нового генпрокурора з керівництвом вказаного департаменту та його роботою, це питання з моєї ініціативи було порушено знову.

Керівник департаменту Тарас Дунас, його заступник Анна Благовісна, начальник управління нагляду за додержанням законів ДФС Анатолій Коваленко уже в безпосередній розмові пояснили генпрокурору Ірині Венедіктовій суть проблеми.

А саме те, що відомості до ЄРДР стосовно народного депутата Святослава Вакарчука внесені не уповноваженою особою, тобто розслідування у даному випадку розпочате і здійснюється з порушенням закону.

Моя позиція полягала у тому, що таку ситуацію треба виправити.

За законом вихід з неї один: рішення про внесення вказаних відомостей до ЄРДР має прийняти уповноважена на те законом особа – генпрокурор.

У разі прийняття генпрокурором такого рішення необхідно буде визначити орган досудового розслідування залежно від того, за якою статтею КК буде зареєстроване кримінальне провадження.

Якщо це ухилення від сплати податків, то таким органом є Державне бюро розслідувань.

Венедіктова висловила інше бачення – вона запропонувала, щоб хтось з прокурорів Офісу генпрокурора зареєстрував провадження за ст. 366-1 КК (декларування недостовірної інформації), щоб далі направити його до НАБУ.

Але ця пропозиція не узгоджувалась із законом.

  • По-перше, у будь-якому разі за законом таке рішення стосовно народного депутата має прийняти генпрокурор, а не інша якась особа.
  • По-друге, із заяви про злочин не вбачалось ознак злочину, передбаченого ст. 366-1 КК, – у ній йшлося про інший ймовірний злочин.

За такої ситуації, коли було допущено порушення вимог закону при внесенні відомостей до ЄРДР, я вжив відповідних заходів.

Я направив листа в.о. голови ДФС України Сергію Солодченку з вимогою провести перевірку за фактом порушення вимог КПК при внесенні вказаних даних до ЄРДР та невідкладно направити згадані матеріали до Офісу генерального прокурора для прийняття генпрокурором рішення відповідно до КПК.

А згідно з КПК, генпрокурор за наявності законних підстав зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, а за відсутності таких підстав – відмовити у їх внесенні.

Тобто все, що у даному випадку я робив як заступник генпрокурора, полягало у тому, щоб у даному питанні все було зроблено за законом.

А закон наділяє правом вирішувати таке питання виключно одну особу – генпрокурора. І не потрібно за когось ховатися чи перекладати свою "ношу" і відповідальність на когось.

Якщо ти генпрокурор і закон наділяє лише тебе відповідним повноваженням – ухвалюй рішення. І ухвалюй відповідно до закону, а не як тобі чи комусь іншому хочеться.

Віктор Трепак, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  



powered by lun.ua
Реклама:
Монополія на лікування COVID-19 в Україні, або "мовчання ягнят"
Поки ВООЗ оголошує світові солідаризовані клінічні дослідження щодо лікування COVID-19 та закликає до повного розкриття отриманих даних, в Укрпатент надходять заявки на видачу патентів на лікування COVID-19.
Бджоли хочуть жити. Чому українське бджільництво під загрозою
Які додаткові регуляторні інструменти потрібно запровадити, щоб захистити галузь бджільництва.
Споживчий сектор і роздрібна торгівля: як підготуватися до нових реалій після COVID-19
П’ять ключових напрямків, на яких потрібно зосередити свої зусилля, щоб відновити діяльність після карантину.
Програма-2020: навіщо Україна змінює підходи до інтеграції в Альянс
26 травня президент України затвердив Річну національну програму (РНП) під егідою Комісії Україна – НАТО на 2020 рік.
Чи потрібні службові квартири для суддів?
Серед статей фінансування судової системи в Україні є витрати на забезпечення привілеїв суддів, серед яких – право на отримання службового житла. Однак цей механізм не тільки дорого обходиться бюджету, а й ставить під сумнів незалежність суддів.
Турецький прецедент: чому торгові війни можуть вийти на новий рівень
Світова система торгівлі зіткнулася із вкрай небезпечним прецедентом, що загрожує суттєвим загостренням торгових воєн.
Що не так з українськими в'язницями
Європейський комітет з запобігання катуванням Ради Європи з 1998 року відвідує українські пенітенціарні установи. Низка рекомендацій Комітету, зокрема ті, що стосуються СІЗО, не виконуються понад 20 років.