Інфраструктура з людським обличчям: як дорожня галузь створює в Україні тисячі робочих місць

799 переглядів
П'ятниця, 01 травня 2020, 08:00
Олександр Кубраков
голова Укравтодору

Часто перешкоди стають можливостями. Тисячі кілометрів розбитих доріг стають ідеальним стартом для національного інвестиційного проєкту, а загрозливі наслідки карантину – мотивацією до рішучих невідкладних дій. 

За 3-4 роки ми отримаємо не лише оновлену мережу доріг. Ми сформуємо новий економічно-соціальний простір. Важливий крок на шляху до цього – проєкт "Дороги та робота".

Кадровий голод і масштабні плани

Мільярдні інвестиції і більше 6500 км запланованих оновлених українських доріг (як державних, так і місцевих) змушують підрядні дорожні організації розширювати власний кадровий штат вже просто зараз. 

Разом з Офісом підтримки реформ при Укравтодорі ми порахували, що цього року оновлення доріг залучить 38 тисяч дорожників. Це спеціалісти, які безпосередньо працюють на дорожніх ділянках: асфальтобетонники, машиністи, водії, шляхові майстри, дорожні робітники тощо. На ринку вакансій їх катастрофічно не вистачає, і з кожним місяцем ремонтного сезону потреба ставатиме все більшою.

Укравтодор як державний інститут, що реалізує політику уряду в галузі, вирішив тут допомогти. Тому ми спільно з Офісом президента та урядом ініціювали проєкт "Дороги та робота". 

Якщо просто – це онлайн-портал, на якому будь-хто може: а) знайти для себе вакансію у дорожній сфері; б) отримати інформацію про те, як без досвіду роботи можна стати дорожником. 

Останнє особливо важливо з огляду на те, що рівень безробіття буде в Україні зростати, а можливостей для роботи за кордоном ставатиме менше. Однак мало дати вакансію – треба зробити все можливе, щоб вона була престижною.

"Дороги та робота" – перезавантаження дорожньої галузі онлайн

Один із перших кроків у рамках проєкту "Дороги та робота" – це формування Меморандуму щодо захисту працівників дорожнього господарства та створення нових робочих місць. Його завдання – створити рівні та прозорі умови в галузі. 

Йдеться про офіційне працевлаштування, відхід від практики "платимо всім мінімалку", забезпечення соціальними гарантіями (зокрема медичним страхуванням). 

У Меморандумі ми закріпили мінімальну зарплату на рівні 9670 грн – це той базовий рівень оплати праці, на який може розраховувати людина, що приходить в галузь без досвіду роботи. Зрозуміло, що зарплата кваліфікованих дорожників вища. 

Меморандум вже підписано з Профспілкою пpацiвникiв автомобiльного тpанспоpту та шляхового господаpства Укpаїни. Далі будуть долучатися дорожні компанії. 

Сьогодні ми маємо шанс створити в Україні чи не єдину галузь з відкритими умовами працевлаштування та доволі високими соціальним гарантіями (з огляду на інші галузі в країні). А партнерство з robota.ua та Державною службою зайнятості дозволяє розповісти про ці можливості якомога ширшій аудиторії.

Децентралізація, якою вона має бути

Інвестиційна привабливість дорожніх робіт полягає у тому, що 1 км оновленої дороги чи 1 нове створене робоче місце запускає ланцюгову реакцію. Поясню це дуже просто.

Щоб відремонтувати дорогу, перед початком робіт потрібно: а) розробити проєктну документацію (інжиніринг і проєктування); б) знайти матеріали для будівництва (виробництво дорожніх матеріалів). 

Зрозуміло, що більше доріг будується, то більша потреба в інженерах, проєктувальниках, діючих сировинних заводах (нові заводи – нові робочі місця). Це мінімальні вимоги для старту.

Продовжуємо ланцюг. Оскільки часто дорожні роботи тривають безперервно (навіть вночі), а самі ремонтні ділянки знаходяться далеко від великих населених пунктів, то постає питання з тривалим забезпеченням потреб у харчуванні та ночівлі. 

Це напряму впливає на розвиток придорожної інфраструктури в регіонах, а саме готелів, кафе, ресторанів. Велика кількість транспортної техніки створює додаткове навантаження на СТО. 

Дорожній сезон триває від 8 до 10 місяців. Отже, гроші поступово осідають в різних куточках України. За нашими підрахунками, дорожня галузь у цьому році зможе створити понад 120 тисяч робочих місць у суміжних галузях. І це лише в перший рік масштабного плану оновлення української мережі доріг. 

Оновлення доріг – довгострокові інвестиції

Велике дорожнє будівництво – це не українське ноу-хау. Це обов’язковий етап, який мають пройти усі розвинуті країни. Першими на цей шлях стали США та країни Західної Європи. Згодом – Японія, Китай і Південна Корея. 

Наші економічно успішні сусіди, Туреччина та Польща, пройшли його не так давно – за останні 20-30 років. І у кожному випадку дорожнє будівництво запускало серйозні зміни: різке зростання внутрішнього товарообігу та транспортної мобільності, активізацію туристичного потенціалу регіонів, розвиток придорожньої інфраструктури тощо. 

Можна було б сказати, що такий період Україна пройшла ще за Радянського Союзу, але з тих часів ремонти на більшості доріг здебільшого ніхто не проводив.

Коли певна локація стає доступнішою, інвестиція в неї також стає приваблішивою. Адже час подорожі зменшується і стає комфортнішим. 

Для держави дороги – це не лише маршрути, але й точки зростання. Зокрема й розвитку придорожнього сервісу: ресторанів, аптек, кафе, великих торгових центрів і парків розваг. Зараз ми не використовуємо цю опцію. Велике дорожнє будівництво має це змінити. 

Чому це важливо? Бо це черговий крок на шляху до децентралізації. Придорожній сервіс – це робочі місця для людей, які стали заручниками урбанізації. І, здавалося б, де нове робоче місце для дорожника, а де – для ресторану швидкого харчування. Однак саме в цьому і полягає інфраструктурна магія Великого дорожнього будівництва. 

Олександр Кубраков, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  





powered by lun.ua
Капітолій. Початок реваншу Трампа
Дональд Трамп не здасться зараз, оскільки має намір балотуватися на наступних президентських виборах.
Заробити на смертях: як нас позбавили світової вакцини в 5 разів дешевше
Три долари заплатила Всесвітня організація охорони здоров'я за вакцину, закупівлю якої в ручному режимі зірвав міністр охорони здоров'я Максим Степанов.
Справжня ціна хутра норок: історія одного розслідувача
Наприкінці вересня 2020 року польський Сейм (нижня палата парламенту) провів історичну нараду з питань правового захисту тварин у Польщі.
Чи змінив Національний банк свою політику на валютному ринку
За яким принципом НБУ буде виходити на ринок з валютними інтервенціями та як впливатиме на курс. Що змінилося у новій стратегії?
Торговельний фокус з лісом: друзям — усе, а суспільству — нічого?
Чому торгівля необробленою деревиною відбувається на закритих "аукціонах" та без конкуренції.
Справа генерала Назарова — сигнал, який не можна ігнорувати
Справа Назарова як потенційний прецедент для військового судочинства України та свідчення неврегульованості ключових питань військової юстиції.
Демократія і некомпетентність
Чому Арістотель не довіряв демократії як формі правління, у чому полягають вади останньої та що це означає для сучасної України.