Коронавірусна криза. Тест на зрілість
Все частіше ми чуємо фразу: "Світ змінився, і вже ніколи не буде таким, як раніше". Вперше ми стали свідками, як великий і невблаганний світ неочікувано стиснувся від глибокого страху і на його кордонах повисли залізні замки.
Брак інформації та неготовність до виклику
Світ аж ніяк не був готовим до розвитку апокаліптичного сценарію, згідно із яким невидимий "монстр" поглинає країну за країною, руйнуючи життя людей, їхній звичний спосіб життя та економіки навіть найсильніших держав.
Кордони і відсутність візи не стали перешкодою для вірусу-вбивці. Так само, як і колір шкіри, соціальний статус, політичний вектор, багатство чи бідність – все це для нього просто ніщо.
Ми спостерігали, як брак достовірної і своєчасної інформації породжував безліч беззмістовних догадок, загрозливих фейків і небезпечних міфів, які коштували людям життя.
І досі багато хто заперечує існування вірусу, присипляючи таким чином свою безпеку та наражаючи на небезпеку інших. Але питання існування COVID-19 – це не питання віри, це питання обізнаності.
Пандемія коронавірусу виявилася справжнім тестом на зрілість для усіх без винятку гравців світу.
На жаль, багато хто із відповідальних посадових осіб просто провалив цей тест, не зорієнтувавшись в новій системі координат. І це важливий урок для всіх, який сформував важливий суспільний запит – запит на зрілість з боку влади та державних діячів, здатних ефективно діяти, впроваджуючи розумні рішення в інтересах суспільства.
В той час, коли люди добровільно жертвують своєю свободою і справою задля стримування епідемії, підставляють своє плече підтримки, бачити з боку влади абсолютно грубі чи банальні помилки – це м'яко кажучи не те, на що всі розраховують.
Епідемія коронавірусу показала, наскільки важливо розбудовувати свою інфраструктуру, мати потужну медичну систему та володіти стратегічно важливими ресурсами.
Для України це стало справжнім випробуванням. Відбулося масове повернення українців до немальовничої реальності із "розбитими" лікарнями, непрацюючими ШВЛ-ами, вивезеними за кордон засобами захисту і катастрофічним браком тестів.
Українці героїчно витримали жорсткий етап карантину без фінансової допомоги з боку влади, не враховуючи незначні доплати пенсіонерам. Однак послаблення карантину більшість громадян сприйняла за повне його скасування, в той час як вірус нікуди не подівся. Це може говорити про відсутність державної стратегії, злагодженості усіх органів влади у боротьбі з епідемією, неефективну комунікацію влади із суспільством.
Ми стали свідками, як люди масово нехтують соціальною дистанцією, в той час як вона досі вважається найефективнішим способом стримування вірусу. І це загрозливий сигнал. Як наслідок, в Україні зростає кількість захворілих, серед яких значна частина – медики. При цьому офіційна статистка може бути лише верхівкою айсбергу.
У регіонах досі критична ситуація із тестами та засобами захисту для медиків.
І, якщо говорити в цілому на сьогодні нам бракує якісного плану і алгоритму дій. Очевидно, що швидкість поширення вірусу значно випереджає готовність нашої медичної системи.
Запас міцності
Весь світ готується до найбільшої із часів Великої депресії економічної кризи.
Пандемія уразила чи не всі сфери економіки. Найбільше постраждали авіаційна галузь, туристична сфера, ресторанний бізнес та сфера гостинності.
Ми бачимо, як більшість країн добросовісно підтримують своїх підприємців, підживлюючи двигун власної економіки. Однак прогнози невтішні навіть для найпотужніших в економічному плані країн.
Що ж відбувається у нас? Очевидно, що запас міцності української економіки недостатній для стримування кризи. Разом із цим ми також не можемо похвалитися тим, що українські підприємці не залишилися сам на сам зі своїми труднощами.
Владі потрібно боротися за збереження кожного робочого місця, адже зі створенням нових робочих місць в найближчому майбутньому буде важко. Водночас кількість безробітних зростає щодня.
Ми бачимо, як закордонні інвестори поспіхом покидають Україну, а залучати нові іноземні інвестиції все складніше. У період кризи вони потрібні будуть усім без винятку, і шанси України в цій боротьбі мізерні.
Викликів і проблем перед українським бізнесом ставатиме все більше. Тож владі потрібно максимально швидко прийняти справжній антикризовий пакет дій.
Йдеться про зниження податків, низькі кредитні ставки, кредитні канікули, компенсацію орендної плати, часткову компенсацію заробітної плати, інші пільги. І найголовніше – це спрощення умов ведення бізнесу та саморегуляція.
Більшості бізнесів потрібно буде переорієнтуватися, щоб вижити. Адже деякі товари та послуги можуть стати пережитками через переоцінку цінностей у суспільстві.
Ми вже побачили, як виробники парфумів переорієнтувалися на виготовлення санітайзерів, а легка промисловість – на пошиття захисних масок та комбінезонів. Це вимушений крок. Але ми не знаємо, скільки ще триватиме цей коронавірусний період.
На сьогодні у рази зросла кількість пропозицій щодо оренди офісів, адже велика кількість компаній перейшла на віддалений формат роботи. І очевидно, що буде зростати попит на новітнє програмне забезпечення, пов'язане із дистанційною роботою, а потреба у великих офісах може взагалі відпасти.
Торгівля, навчання, навіть туризм йдуть із офлайну в онлайн, підвищується попит на товари і послуги в сферах здоров'я та безпеки.
Очевидно, що коронавірусна криза стане поштовхом для розробки новітніх технологій, внутрішнього туризму, локальних ринків продовольства. Є тенденція до підтримки вітчизняного бізнесу.
Між тим, пам'ятаючи про ефект метелика, варто зазначити, що кожен крок на державному і міждержавному рівнях має значення, адже від цього залежать здоров'я і життя людей.
Вакцина
Поки увесь світ активно досліджує всі аспекти, пов'язані із COVID-19, та бореться за винайдення вакцини від нього, Україна сидить на лаві запасних.
Спочатку президент України Володимир Зеленський пообіцяв українським вченим 1 млн доларів США на створення вакцини від коронавірусу. Однак за підрахунками експертів розробка вакцини коштує 300-500 млн доларів США.
Згодом головний санітарний лікар Віктор Ляшко заявив, що Україна не розробляє вакцину, тому що у нас відсутні необхідні лабораторні потужності.
Тим часом американська лабораторія вже оприлюднила результати дослідження її вакцини. А Німеччина, Франція, Італія і Нідерланди підписали перший контракт щонайменше на 300 мільйонів доз вакцин від коронавірусу, розроблену в Оксфордському університеті.
Так, у нас не такі як слід потужності, у нас немає необхідного фінансування, але у нас точно є науковці-світила, науковці, які прагнуть зробити свій відчутний внесок у розвиток науки, прославляючи при цьому Україну.
Згадаймо, українців, чиї винаходи змінили світ:
Анатолій Малихін винайшов унікальний прилад "Біопромінь" для аналізу крові без крові. 5 датчиків, що визначають понад 130 показників здоров'я людини;
Петро Бобонич розробив глюкометр у вигляді наручного годинника, який оперативно вимірює рівень глюкози у крові.
Сергій Корольов – запуск першої міжконтинентальної балістичної ракети, перший супутник Землі, перший політ та вихід людини у відкритий космос.
Федір Піроцький – український вчений-батько трамваю.
Ігор Сікорський – винахідник гелікоптерів.
Нещодавно Україна отримала перший транш у $2,1 млрд від Міжнародного валютного фонду. Дуже важливо, щоб ці кошти не були кинуті на банальне "проїдання", не осіли в бермудських трикутниках української корупції, а значна частина із них була націлена на розвиток української науки, зокрема у сфері охорони здоров'я.
Очевидним є те, що нам потрібно зупинити відтік українських мізків за кордон. І зараз найкращий час, щоб дати всі можливості для розкриття потенціалу українських науковців, про яких держава забула вже давно.
Олександр Вовченко, для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
