Кінцеві бенефіціарні власники юросіб під пильним наглядом Держфінмоніторингу

Понеділок, 21 вересня 2020, 13:00

А ви завжди дочитуєте закони до прикінцевих та перехідних положень? Адже це як з кредитними договорами: важливіше читати все, що викладено дрібним шрифтом. 

Так і з Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" № 361-ІХ від 06.12.2019. 

Якщо прочитати прикінцеві та перехідні положення, то можна дізнатися про внесення змін до низки нормативно-правових актів, зокрема до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", впровадження деяких новел у сфері державної реєстрації юридичних осіб та Кодексу України про адміністративні правопорушення тощо.

Важливо, що у ч. 4 Розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону зазначено, що юридичні особи, зареєстровані до набрання ним чинності, повинні подати державному реєстратору інформацію про кінцевих бенефіціарних власників (КБВ) в обсязі, визначеному Законом, та структуру власності протягом трьох місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності.

Хто такі КБВ та чому ними цікавиться Держфінмоніторинг?

Поняття КБВ юридичної особи зародилося в Україні разом із початком впровадження в наше законодавство положень про здійснення фінансового моніторингу. 

У теперішній редакції Закону КБВ – будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція (володіє часткою у розмірі не менше 25 % статутного (складеного) капіталу або прав голосу). 

Основними цілями при визначенні КБВ є: 

1) попередження незаконного використання юридичних осіб та інших правових утворень у цілях відмивання коштів та фінансування тероризму;

2) вжиття необхідних заходів для зниження таких ризиків. 

Проблемою є ймовірність того, що КБВ виявиться політично значущою особою, з якою можуть бути пов'язані протизаконні фінансові операції. 

Такі особи можуть відкривати рахунки, засновувати юридичні особи через третіх осіб. Таким способом, використовуючи інших фізичних осіб (підставних директорів та засновників), КБВ приховують свою справжню особистість і, відповідно, мають безпосередній непомітний доступ до фінансової системи.

Саме тому одним з основних обов'язків банків, страхових компаній, адвокатів, бухгалтерів тощо є необхідність перевірки та встановлення особистості КБВ. 

Якщо ж під час проведення належної перевірки встановлюється, що сам клієнт не є КБВ (у разі проведення операцій для юридичних осіб та інших правових утворень), то такі надавачі фінансових послуг повинні встановити особистість КБВ. Саме для цього їм потрібно вимагати структуру власності юридичної особи та документи, що підтверджують особистість безпосередньо КБВ. 

Якщо, наприклад, засновником юридичної особи є інші юридичні особи або інші правові утворення, то таку перевірку потрібно здійснювати до кінця, поки не стане зрозумілим, хто ж є фізичною особою, яка має значний вплив на діяльність такої компанії. 

У разі виявлення розбіжностей між офіційними реєстрами та поданими клієнтом документами у ході перевірки інформації про КБВ потрібно обов'язково повідомляти Держфінмоніторинг.

Як і коли подавати відомості про КБВ?

Відтепер для проведення певних реєстраційних дій юридичним особам потрібно подавати державному реєстратору для встановлення інформації про КБВ такі документи:

– структуру власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;

– витяг, виписку чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи-нерезидента в країні її місцезнаходження (у разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа-нерезидент);

– нотаріально засвідчену копію документа, що посвідчує особу, яка є КБВ юридичної особи – для фізичної особи-нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, – для фізичної особи-резидента.

Зазначені документи потрібно подавати при проведенні державної реєстрації:

– створення юридичної особи;

– включення відомостей про юридичну особу, зареєстровану до 1 липня 2004 року, відомості про яку не містяться в Єдиному державному реєстрі;

– змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі (змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю);

– переходу юридичної особи на діяльність на підставі модельного статуту/або з модельного статуту на діяльність на підставі власного установчого документа;

– припинення юрособи в результаті її реорганізації;

– створення, внесення змін до відомостей та припинення відокремленого підрозділу юридичної особи.

У інших випадках надання таких документів не вимагається.

Також потрібно буде підтримувати інформацію про КБВ та структуру власності в актуальному стані, оновлювати її та повідомляти державного реєстратора про зміни протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення, подаючи державному реєстратору документи, що підтверджують ці зміни. 

Якщо зміни відсутні, треба буде повідомляти і про відсутність таких змін. Відповідні форми ще розробляються.

Відповідальність за невиконання вимог щодо КБВ

Зокрема, Кодексом України про адміністративні правопорушення  передбачені відтепер такі штрафи:

– за приховування відомостей про КБВ, несвоєчасне/неповне подання документів державному реєстратору — від 17 000 гривень до 51 000 гривень (ч. 6 ст. 166-11) (покладаються на керівника юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи);

– за порушення вимог виявлення належності КБВ до політично значущих осіб, несвоєчасне подання інформації про фінансові операції тощо – від 5 100 гривень до 34 000 гривень (ч.1 ст 166-9) (покладаються на посадових осіб-суб'єктів, які здійснюють фінансовий моніторинг).

Як бачимо, нові правила фінансового моніторингу мають на меті сприяти вдосконаленню процедури виявлення кінцевих бенефіціарних власників. 

Нібито законодавець передбачив для цього усе: обов'язки, права, порядок проведення перевірок, штрафи, але оновлені форми заяв та структури власності, пов'язаних з КБВ, ще досі не затверджені. 

Про прийняття таких нормативно-правових актів Міністерство юстиції поінформує окремо. 

Наразі юридичним особам залишається лише уважніше ознайомлюватися із змінами до законодавства України і починати готувати документи, а держреєстраторам – готуватися до напливу добросовісних керівників юросіб, які поспішатимуть подати інформацію про своїх КБВ задля уникнення покладення на них таких великих штрафів.

Валентин Гвоздій, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  





powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!