"Слуга народу" може знищити систему перевірки фінансування місцевих виборів

Вівторок, 22 вересня 2020, 18:00

Попри міжнародні стандарти, "Слуга народу" за місяць до місцевих виборів знову має намір внести зміни до Виборчого кодексу України (законопроєкт № 4117). 

Карантин і зростання кількості хворих на COVID-19, цілком логічно, є достатньо вагомим обґрунтуванням внесення змін навіть усупереч певним стандартам. 

Ініціатори законопроєкту (Олександр Корнієнко, Аліна Загоруйко, Андрій Клочко зі "Слуги народу" та Павло Бакунець з депутатської групи "Довіра") у пояснювальній записці необхідність внесення змін до ВКУ аргументують саме епідемічною ситуацією.

Але, як помітила експертка Юлія Зальцберг, у законопроєкті є норми, які навряд можна пояснити боротьбою з COVID-19.

Держава може відмовитися від контролю фінансування місцевих виборів

Згідно з порівняльною таблицею, ініціатори законопроєкту хочуть повністю вилучити з Виборчого кодексу норму, що зобов'язує територіальні виборчі комісії перевіряти фінансові звіти партій і кандидатів.

 

Те, що виборчі фінансові звіти повинні перевіряти територіальні комісії, насправді є слабким місцем Виборчого кодексу. 

Члени комісій мають постійний конфлікт інтересів, адже їм доводиться перевіряти звіти тих партій, які делегували їх до комісій. Ба більше, не секрет, що члени комісій часто отримують неофіційну фінансову винагороду від політичних партій та кандидатів. 

Попри це, територіальні комісії могли принаймні контролювати подання фінзвітності й інформувати ЦВК та НАЗК про неподання звітів. Проте навіть цей явно слабкий елемент контролю в законопроєкті пропонують ліквідувати, не запропонувавши натомість... нічого іншого. 

Якщо цей проєкт закону ухвалять, держава фактично відмовиться від контролю фінансування місцевих виборчих кампаній. Навіть якщо якийсь кандидат чи партія не подасть звіту, ТВК не зобов'язана буде повідомляти про це відповідні органи. 

Зважаючи на це, існує ризик, що кандидати й партії взагалі не подаватимуть фінзвітності. А отже, суспільство втратить доступ до цієї інформації.

Усі внески – у спільний "казан"

Якщо не ТВК, то фінзвітність аналізуватимуть виключно журналісти, активісти та експерти (учергове підміняючи функції держави). Однак і контроль з їхнього боку може істотно ускладнитися. Ініціатори законопроєкту пропонують дозволити партіям у межах однієї області відкривати лише один накопичувальний рахунок. 

Це означає, що всі внески для осередків партії чи її кандидатів з різних міст і громад надходитимуть у спільний "казан", де перемішуватимуться й не даватимуть змоги ідентифікувати, хто в яких містах/громадах фінансував кампанію організації партії чи кандидата від неї. 

Читайте також: За якими правилами відбуватимуться місцеві вибори. Пояснюємо

Водночас така норма усуває один з мотиваційних чинників, котрий спонукає громадян фінансувати виборчі кампанії. 

Доведено, що людина, яка не схильна підтримувати котрусь із партій, може підтримати її висуванця як мешканця свого міста, якого знає та якому довіряє. 

Якщо згадану вище норму затвердять, переказати кошти можна буде лише на загальний рахунок. Це може мати негативний вплив і на бажання місцевих команд шукати гроші на кампанію, адже потрібно буде пояснити потенційному донору, чому він повинен перераховувати свої кошти не напряму тій команді, якій довіряє, а до спільного кошика. Як потім контролювати використання конкретного внеску конкретного донора, не відомо.

Ще більш нелогічним є те, що комітет розглядатиме цей законопроєкт не раніше ніж 27 вересня, а до сесійної зали він потрапить ще пізніше. І реєстрація кандидатів, і відкриття виборчих рахунків до того часу мають відбутися. 

Звісно, можна всупереч закону відкрити не всі належні рахунки та сподіватися, що порушення перестане таким бути, якщо чергові зміни до Виборчого кодексу нардепи таки підтримають. 

Єдине логічне пояснення, чому "слуги" хочуть відкривати тільки один рахунок на всю централізовану кампанію, – партія протягом півтора року існування так і не розбудувала своїх спроможних партійних осередків. 

Такі зміни є намаганням компенсувати свої недопрацювання, пристосувавши виборче законодавство під себе. Хоча це вигідно не лише "Слузі народу", а й іншим партіям-проєктам зі слабкою чи неіснуючою регіональною структурою, чий рейтинг тримається на контролі за медіа. 

Змінити "коня" просто під час переправи

Ще одна вкрай нелогічна норма, яка стосується фінзвітності на місцевих виборах, пропонує основну роль у розробленні форми звіту передати від ЦВК до НАЗК. ЦВК матиме тільки погоджувати форму звіту. Зараз усе геть навпаки. 

Можливо, це й не було б проблемою, але виборчий процес уже розпочався і проєкт форми ЦВК вже створила. Навіщо саме тепер змінювати відповідальних осіб?

За "найкращими" традиціями цього скликання парламенту, ініціатори законопроєкту жодним словом не обґрунтовують необхідність внесення таких змін. 

Спрогнозувати короткострокові наслідки затвердження таких норм нескладно. Вікно для зловживань під час фінансування місцевих кампаній і так розчахнуте. Зазначені зміни широко відчиняють уже не вікно, а двері для зловживань. Не просто відчиняють, а демонтують їх разом з рамою. 

Значно складніше спрогнозувати те, як така безконтрольність виборчого процесу впливатиме на роботу місцевих рад, обраних у такий спосіб.

Що потрібно зробити?

Вилучити із законопроєкту згадані зміни та "проходити" прийдешні вибори за чинними правилами. Уже після виборів замість демонтажу системи контролю фінансування виборів слід, навпаки, суттєво її змінити й посилити.

На другий рік діяльності парламенту після всіх проблем, спричинених необдуманими рішеннями, варто все ж звернути увагу на те, у який спосіб створюються та ухвалюються закони. 

Рішення мають напрацьовуватись із залученням експертів та державних органів. Рішення мають бути осмисленими, обґрунтованими та з прогнозованими наслідками. 

Ми ж маємо справу з відсутністю будь-якого логічного зв'язку з пояснювальною запискою та більшістю пропонованих змін до Виборчого кодексу.

Ігор Фещенко, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  








powered by lun.ua