"Залишила дитину на батька". За що притягають до відповідальності українських мам?

Четвер, 20 травня 2021, 14:00

19 травня на Facebook сторінці поліції Києва з'явився цікавий пост. Столичні поліцейські розшукали хлопчика, який загубився в метро. І всі б цьому раділи, якби не одне але.

Поліцейські склали адміністративний протокол на матір за неналежне виконання батьківських обов'язків. Причина стає зрозумілою з цитати одного із поліціянтів: "..жінка залишила сина з молодшою донькою та з батьком, а сама пішла по справах. Хлопчик самостійно вийшов з квартири та пішов її шукати". Тепер їй загрожує попередження, або штраф від 850 до 1700 гривень. Саме таке стягнення встановлює ст. 184 КУпАП.

Після бурхливих реакцій в соцмережі про те, що виховну розмову провели саме з жінкою, а не з батьком, з яким лишилась дитина, та й взагалі про сам факт притягнення матері до відповідальності, пост, скоріш за все, відредагують чи видалять. Проте, адмінпротокол навряд чи полетить у смітник. 

Якщо ви думаєте, що така ситуація поодинока – помиляєтесь. 

За даними Державної судової адміністрації України у 2019 році суди першої інстанції розглянули 34 177 справ про невиконання батьківських обов'язків. Усі ці справи розглядаються на підставі адмінпротоколів поліцейських.

За дослідженням Фундації DEJURE, проведеного разом із Асоціацією жінок-юристок України "ЮрФем", з 628 судових рішень майже 80% адмінпротоколів було складено на матір і лише 17% на батька. У 3% на бабу, діда чи інших опікунів

15 870 жінок в результаті притягнули до відповідальності — на 60,72% більше, ніж чоловіків. 

Така кричуща різниця в ставленні до жінок та чоловіків, які виховують дітей, може свідчити про гендерну дискримінацію з боку як поліцейських, які складають адмінпротоколи, так і суддів, які притягують до відповідальності. Адже останні під час розгляду справи практично не ставлять питання про те, хто виховує дитину і чому до відповідальності притягують лише одного із батьків.

Українське суспільство продовжує жити в упередженнях, що виховання дітей – жіноча справа.

За даними дослідження "Українського центру соціальних реформ",  у 2018 році 70% чоловіків в нашій країні вважали, що найважливішою роллю жінки є піклування про дім та приготування їжі для родини. Тож не дивно, якщо такі ж упередження існують серед представників правоохоронних органів. 

Та ця історія не лише про гендерну дискримінацію. Нікого з батьків, бабусь чи інших опікунів за таке "правопорушення" взагалі не мали б притягувати до відповідальності.

Реклама:

 

Що (не) є неналежним виконанням батьківських обов'язків? 

Під неналежним виконанням батьківських обов'язків чи ухиленням від них в розумінні ст. 184 КУпАП може бути дія чи бездіяльність, внаслідок якої обов’язки щодо виховання дитини виконуються неналежно та не в повному обсязі. Так, щоб це завдало шкоди дитині. Наприклад, коли дитину не годують та не лікують.

В основному, поліцейські складають адмінпротоколи по ст. 184 КупАП через те, що батьками "не було створено належних умов для проживання дитини", а також за порушення самих дітей: крадіжки, розпивання алкоголю чи паління в громадських місцях.

Та часто трапляються випадки, коли поліцейські та судді карають батьків за те, що дитина пізно повернулась додому, нецензурно лаялась в школі, отруїлась ліками, алкоголем або завдання собі шкоди технікою чи інструментами вдома. 

Апеляційні суди, зазвичай, не вважають пізнє повернення дитини додому, отруєння ліками чи алкоголем порушенням батьківських обов'язків та не бачать в цьому складу правопорушення. 

Та суди першої інстанції часто ставляться до розгляду таких адмінпротоколів автоматично, погоджують їх без розбору суті справи. Поліцейські та судді часто карають батьків за те, що вони турбуються про своїх дітей – телефонують у відділок поліції чи швидку, коли дитина не повернулась додому вчасно. 

Більшість "порушників" не з'являються на розгляд справи та не оскаржують рішень суддів. Усе через те, що люди не знають своїх прав, або не вірять в те, що можуть їх захистити. А представники органів правопорядку замість того, щоб допомагати людям, зловживають своєю владою.

Ірина Шиба, виконавча директорка ГО "Фундація DEJURE"

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Заява "Української правди" щодо затримання у Польщі журналістів Михайла Ткача та Ярослава Бондаренка

Головне зараз – протриматися, і Росія лусне

Загроза поліцейської держави. Що не так з ідеєю про тотальний відеомоніторинг 

У НАБУ свої "секрети": несподіваний поворот у справі "Борисполя" 

Ліквідація шахт – не вирок, а нагода створити нову економіку

Як зробити кредити для фермерів доступнішими