Хто буде судити за тяжкі злочини, скоєні на території України?

Субота, 05 березня 2022, 16:10

Міжнародний кримінальний суд (далі – МКС) зараз в Україні в усіх головних новинах дня. Адже це – саме той інститут, який здатен засудити вище керівництво РФ та Білорусі за вчинені на території України тяжкі злочини. Тож варто розібратися як він працює та чи реалістичні надії українців на тріумф справедливості. 

Що таке МКС?

Міжнародний кримінальний суд – це міжнародна судова установа, що діє з 2002 року в Гаазі і займається розслідуваннями та судовими провадженнями 4 типів міжнародних злочинів: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочин агресії.

МКС діє на підставі Римського статуту. Його учасниками є 123 держави, але не Україна. Наша держава лише визнала його юрисдикцію щодо злочинів, які відбуваються в Україні з 20 листопада 2013 року і до сьогодні. 

Як здійснюється розслідування в МКС?

До складу МКС входять 18 суддів, що обираються на 9 років країнами-учасницями. Однак головна роль фактично належить Прокурору МКС. Наразі Прокурором є Карім Хан. 

Статтею 54 Римського статуту визначені обов‘язки прокурора. Серед них: збір та оцінка доказів, видача запитів на допит обвинувачених, постраждалих та свідків. Крім того, прокурором ініціюється робота з урядом та неурядовими громадськими організаціями щодо надання доказів та будь-якої інформації, яка може полегшити розслідування. 

Конкретні кроки включають: 

  • Інспекцію місця вчинення злочину (наприклад, житлових кварталів, які зазнали обстрілу, характер ушкоджень, сторона з якої здійснювався обстріл, пошук уламків ракет); 
  • Збір доказів, таких як дані мобільних телефонів, електронні листи, радіоперехоплення, відео, фотографії і т. д. (наприклад, СБУ були вилучені карти нападу на міста та цілі для ураження); 
  • Опитування свідків і потерпілих (наприклад, мешканців району, який потрапив під обстріл, полонених); 
  • Консультація відповідних експертів та спеціалістів; 
  • Аналіз фінансових операцій.

Варто також звернути увагу на той факт, що МКС не має власної "поліції", а отже покладається на механізм допомоги та співпраці щодо збору доказів. У нашому випадку це означає, що всі ми можемо допомогти Суду зі збором доказів.

Як фіксувати злочини громадянам та що мають робити правоохоронці?

На превеликий жаль, абсолютно кожен громадянин зараз може стати свідком або жертвою воєнних злочинів. Для подальшого притягнення винних до відповідальності, насамперед кожен злочин потрібно зараз належним чином зафіксувати. 

Для цього ми з правозахисниками (ZMINA, Центр прав людини, УГСПЛ, Truth Hounds, Ukrainian Legal Advisory Group, Регіональний центр прав людини, КримSOS, Медійна ініціатива за права людини) та окремими експертами, що працюють по темі війні з 2014 року, заснували відповідну ініціативу, до якої вже долучились десятки волонтерів, юристів, документаторів. 

Ми збираємо докази, надаємо правову допомогу жертвам, працюємо з міжнародними організаціями для захисту України та покарання воєнних злочинців в майбутньому. 

Ми приймаємо фото- або відео- фіксацію та свідчення злочинів від безпосередніх свідків або постраждалих на електронну пошту: warcrimesos.ua@gmail.com. 

Кожен епізод та факт ймовірного порушення опрацьовується нашими юристами та отримає кваліфіковану оцінку.

Держава теж займається збиранням доказів та розслідуванням злочинів, це їхній обов'язок. Але зараз, враховуючи масштаби порушень, надважливі спільні зусилля з боку держави та громадянського суспільства. 

Що може бути доказами до МКС? Це, наприклад, фото/відео (з прив'язкою до локації і датою, джерелом). Правоохоронці мають передавати докази злочинів до МКС. 

Щоправда докази мають стосуватися тих справ, за якими в нас не відкриті провадження, себто командирського складу. Обстріли мирних міст тощо. 

Як проходить розгляд справ у МКС?

Процес розгляду справ поділяється на 5 етапів: 

  • Попереднє розслідування, під час якого Офісом Прокурора МКС здійснюється збір доказів з метою з’ясування чи достатні вони для розгляду саме в МКС. Частиною цього процесу є також дозвіл Палати попереднього провадження на відкриття розслідування. 
  • Друга фаза – це встановлення підозрюваних та ордер на арест. 
  • Третій етап – це досудове засідання, де сторони ознайомлюються з доказами, а судді вирішують чи достатньо їх для власне судового засідання. 
  • На четвертому етапі суддя виносить вердикт. 
  • І п’ятим етапом є апеляція, під час якої сторони можуть оскаржити вирок. 

Які обвинувальні вироки вже були винесені та їх наслідки?

МКС вже винесено 4 обвинувальних вироки, які стосуються лідерів збройних повстанських угруповань на території Африки під час громадянських війн. 

Якщо говорити про статус обвинувачених,  то привертає увагу кейс колишнього віце-президента Конго Жана-П’єра Бемби, який став першою особою, що отримала вирок як командир, а не безпосередній виконавець злочинів. 

Суд дійшов висновку, що він знав про злочини, які скоюють його підлеглі. Пан Бемба отримав 18 років позбавлення волі в 2018 році. Також владою Судану в 2021 році був виданий колишній президент цієї країни Омар Аль Башир, який обвинувачується у воєнних злочинах та злочинах проти людяності. 

Тобто Суд працює, але видача підозрюваних залежить від обставин та волі держав. 

Так, в Судані змінилася політична ситуація, а Бемба переховувався в Бельгії. 

Наслідками можна назвати те, що здійснилося найголовніше – правосуддя. Справа Бемби стала рекордною за кількістю свідків – більше 5000. 

Чого чекати Україні в МКС?

Активна співпраця України з Міжнародним кримінальним судом почалася ще зі справ Майдану. А пізніше додалися ситуації Криму та Донбасу. 

У 2014-2015 роках відповідними заявами Верховної Ради Україна визнала юрисдикцію МКС на території нашої держави у справах Майдану, Криму та Донбасу. 

Однак наша законодавча база та система правосуддя на той момент не мали достатньої кількості ефективних інструментів для покарання винних.

Водночас надійні підстави для кваліфікації злочинів та реально ефективні інструменти переслідування щодо злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту, пропонує міжнародна система правосуддя. 

Тому з 2016 року, після відновлення роботи прокуратури АР Крим, моя тодішня команда почала активно застосовувати міжнародне гуманітарне та кримінальне право і готувати матеріали для установ національного та міжнародного правосуддя. 

А у 2019 році я ініціював створення спеціального Департаменту нагляду за злочинами в умовах збройного конфлікту (в народі – "департамент війни") Офісу Генерального прокурора України. Відтоді практика застосування міжнародного гуманітарного та кримінального права поширилася на всі тимчасово окуповані території. 

Ми започаткували систематизацію таких справ, їх належну кваліфікацію та розслідування їх за єдиними стандартами – саме як воєнних злочинів і злочинів проти людяності. 

Завдяки цій роботі Офіс Прокурора МКС визнав наявність на тимчасово окупованих територіях фактів воєнних злочинів та злочинів проти людяності, що систематично вчинялись та вчиняються РФ та підконтрольними їй окупаційними адміністраціями. 

Попереднє вивчення офісом прокурора МКС ситуації в Україні завершилося наприкінці 2020 року. Однак після цього була вимушена пауза через переобрання Прокурора МКС.

 І от, новий Прокурор Карім Хан ініціював попереднє розслідування щодо воєнних злочинів і злочинів проти людяності, скоєних на території України. І процес прискорився завдяки безпрецедентному зверненню 39 країн-учасниць МКС. Тепер справа може розслідувватися без розгляду Палатою попереднього провадження, а не як це було зі справою "Ситуація в Україні" до цього. 

Враховуючи загострення збройного конфлікту, тепер розслідування охопить і нові ймовірні злочини вже по всій території України, що підпадають під юрисдикцію МКС. 

Поки що ніхто з високопосадовців РФ та Білорусі не має статусу обвинувачених. Але це справа часу. А яким буде вирок і строк позбавлення волі кожному відповідальному за скоєння тяжких злочинів вирішить Суд. 

Однак максимальне покарання – 30 років позбавлення волі, або ж пожиттєве ув'язнення.

Гюндуз Мамедов

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Трансплантація органів та рак шкіри: про що мають знати пацієнти

ПДВ для страхових агентів: нерівні умови та невизначений економічний ефект

Фонд культурних/пропагандистських ініціатив: як Росія використовує культуру для війни

Від локального до універсального: як українській культурі стати помітною у світі

Чому Україні необхідний спеціальний банк для відбудови

Тренер, який не встигає, та збірні з міцним захистом: 6 фактів про суперників України на Євро-2024