Партнерський збір УП. Задонать на дрони та РЕБи

Суперсили і проявлені суспільні цінності Українців

Субота, 16 квітня 2022, 19:35

Українець близького майбутнього знов проявився в скрутні часи.

Але чому в часи відносного спокою ми так само не постаємо проти корупції, поганої освіти, маніпуляцій з олігархічних телеекранів, повсякденного хамства та "кидків" у бізнесі?

Як каже Валерій Пекар, "нація народжується або у Великій подорожі, або у Великій війні". 

30-ти річна Подорож не загартувала нас як націю. 8 років війни стали звичкою і гостро сприймалися лише обмеженою частиною народу. Можливо це й дало підстави ворогу, але точно Війна, яка є Національно визвольною, стала ключовим етапом у формуванні української нації. 

Саме зараз розкрилися всі ці риси українців, які ми бачили у 2004, в снігопад 2013, в Революцію Гідності, у 2014-2015: спроможність до самоорганізації, прагнення волі, сміливість, готовність до змін.

Україна – місце народження сенсів для нового світу

За кілька місяців до агресії на одному з філософських заходів в мене народилася метафора, що Україна для світу стає не агропостачальником. А іншою житницею – житницею сенсів. "Житниця" – не модерне слово. Можливо, краще – джерелом. Але суть така: саме в Україні народжуються смисли, важливі для Нового світу.

Приблизно з 2015 Світ знаходиться у фазовому переході до нового соціального, економічно і, можливо, політичного устрою. Низка криз – це спроба старого зупинити зміни. Але, як відомо, Майбутнє завжди перемагає. І на цьому шляху важливою стає перемога тих сенсів, які народжуються в Україні.

І один, можливо, найважливіший, з цих сенсів – це Воля. Це настільки сильне прагнення свободи – в житті, в рішеннях, в діях, в думках, а ставленнях, в Слові – що воно розкриває сміливість, самоорганізацію, швидкість, жертовність і багато інших спроможностей, які стають справжніми суперсилами.

Новий світ буде відкритим. Це буде світ напередодні технологічної Сингулярності, Світ великих можливостей і реалізації найсміливіших мрій. Світ кіберократії і людяності – такий дивергентний світ.

І він надихатиметься суперсилами, які проявила українська нація, загартовуючись у Національно визвольній війні.

Суперсили українців

Воля, сміливість і людяність.

Самоорганізація, самоіронічність і стійкість.

Рішучість, гідність і винахідливість.

Спроможність дивувати світ.

Багато чого ми дізналися – чи пригадали – про самих себе.

Так, після нашої Перемоги знов спробує повернутися корупція (відверто кажучи, вона і зараз дається взнаки). З’являться нові (будівельні? логістичні?) олігархи, місцеві барони. Буде й "прокляття переможців". 

Але навряд чи нація вдруге – як після Революції Гідності – дозволить Старому скористатися нашою Перемогою. 

 
Цінності і суперсили українців

Які ж цінності можуть стати основою української нації?

Під цінностями взагалі розуміють основи життя людини (духовного та матеріального), які визначають мету її життя, інтереси, наміри. 

Цінності найчастіше відображають історичний досвід і виражають зміст норм і культури певного етносу (для моноетнічних націй) або культурно-політичної спільноти (для політичної нації).

Цінності можна розглядати на 4 рівнях:

  • загальнолюдські
  • суспільні
  • соціально-групові, корпоративні
  • особистісні

Загальнолюдські цінності (їх часто ототожнюють з "християнськими") визнаються в загальногуманітарному плані суспільством і цілком поділяються всіма групами громадян.

Суспільні цінності – це значущі, визнані спільнотою переконання щодо цілей, ідеалів життя, яких люди прагнуть і щодо способів їх реалізації. Це, фактично, з одного боку суспільні етичні норми, а з іншого – те, що є значущим для людини. 

Цінності є одним з джерел індивідуальної мотивації. На цінностях базуються настанови і, зрештою, інтереси і наміри людей.

Є різні моделі аналізу суспільних цінностей. Можемо подивитися на них, наприклад, за методикою Шварца. В цій моделі розглядаються цінності збереження чи відкритості до змін, самоствердження чи солідарності.

Реклама:
За даними досліджень "Социс", наприклад, у 2015 році, українці 18-34 років більше схильні до змін, 34+ років – до збереження.

Багато соціологічних досліджень, які проводили і ми, і наші колеги за подібними методиками вказували, що у розтяжці "Збереження" – "Розвиток" українці 30 років обирали саме "Збереження": умовний "добробут" ("має бути не гірше, ніж раніше – при СРСР, при Кучмі, при…"), "безпеку" ("як би чого не вийшло"), "справедливість" ("в нього (керівника держпідприємства чи сусіда) має бути не краще, ніж у мене"). Страх перед Новим роками змушував обирати Старе на виборах. 

Отже "Армія, Мова, Віра" мала б бути переможною стратегію й в політиці 2019 року.

Але ще у 2009 році дослідження Advanter Group системно почали фіксувати відмінність між декларованими цінностями і соціальними практиками українців.

Таблиця 1. Суспільні цінності за моделлю Шварца і дослідження соціальних практик українців.

Цінності 1 порядку (ціннісні виміри)

Ціннісні орієнтації 2 порядку

Цінності

Україна – за соціальними практиками

Від збереження до відкритості до змін

Збереження

Безпека і стабільність 

Конформізм, стримування дій, які можуть викликати осуд

Традиція (повага та прийняття звичаїв та традиційних ідей)

Відкритість до змін

Самостійність (незалежність у прийнятті рішень, творчість пізнання)

Свобода

Ризик, новизна, виклики

Воля, Сміливість, Винахідливість

Одночасно і відкритість до змін, і самоствердження

Гедонізм (власна насолода)

Від "Я" до "МИ"

Самоствердження

Досягнення, особистий успіх

Гідність 

Влада, багатство, статус,

Солідарність

Доброзичливість, благополуччя близьких

Універсалізм, толерантність, благополуччя всіх і гармонія середовища

Відповідальність, Людяність, Щирість

Самоорганізація

Співдія, Самоорганізація

Ця відмінність досягла свої кульмінації на початку в 2013-2014 року і, пізніше, у 2019-2020.

 
Відмінність між результатами опитувань і дослідженням соціальних практик

Українці і в 2013-2014, і у 2019 чітко продемонстрували відхід від патерналізму, відкритість до змін. ProZorro, безвіз, ОСББ, ТГ, децентралізація, ринок землі, відкритий бюджет, антикорупційні інституції – все це призвело до розповсюдження нових практик.

Тож цілком зрозумілими були і політичні зміни, і розчарування, і знов захоплення. Так і майбутні розчарування лише посилюватимуть нашу антикрихку націю, бо надаватимуть їй більше практик і більше досвіду і більше розуміння. Зокрема це означає, що одна з ключових реформ на майбутнє – це громадянська освіта.

Які цінності сьогодні стали справжніми суперсилами українців і можуть сформувати світовий тренд суспільних змін?

Безумовно, це Воля. Це безкомпромісне прагнення свободи – в усіх аспектах життя. 

Це спроможність до співдії через самоорганізацію. "Там де два українця…", "Я знаю, що він мене "кине", тому маю "кинути" його раніше за нього…" – ці наші приказки у важкі і важливі часи перетворюються на єднання й відповідальність. 

Реклама:
Українці через самоорганізацію навчилися замінювати неефективні бюрократичні інститути. І це стає викликом для всієї державної машини в Україні і до світової бюрократії. 

Новий світ передбачає гнучкі, адаптивні інклюзивні інституції, побудову гетерархічних моделей управління і в бізнесі, і в державі. Ще у 2004 і потім навесні 2013 року стало ясно, що ця цінність разом із волею докорінно відрізняє нас від росії і робить непереможними.

Це сміливість. Для того, щоб перемагати – треба перестати боятися. Не боятися назвати Волан де Морта на ім’я. Не боятися виходити на Майдани. Не боятися говорити правду. Не боятися діяти. 

Західні політики роками "замирювали" росію, підживлюючи її посилення. І благали Україну не стріляти в Криму, здаватися, йти на формулу Штайнмаєра, створювали уряд у вигнанні, здавати Київ. Але для справжніх змін потрібна справжня сміливість. Дизрапшн – disruption – підривні інновації, суспільні зміни вимагають спроможності кинути виклик самим собі і усталеним практикам. 

Це винахідливість. Вміння знайти рішення в складній ситуації. Діяти не за правилами. 

Протистояти не кількістю ("гарматне м’ясо"), а ідеями ("коктейлі Молотова"). За останні тижні з’явилися десятки виробництв бронежилетів – і що характерно, дешевших і кращих за європейські. Наші хлопці навчилися робити сталеві пластини з кращими показниками. Знайшли і впровадили численні інновації у виробництві. Менше ресурсу і часу – для когось це загроза, а для українців – можливість знайти краще рішення. 

Це самоіронія. Гуси, "руський корабль", трактори – будь-яка спроба ворога кепкувати з нас породжує не стільки обурення, скільки сміх. 

Українці, на відміну від ворога, вміють з іронією дивитися на самих себе, що теж робить нас непереможними в комунікаційних війнах. 

Ківам, рабіновичам і медведчукам, які надто звикли "носити" себе, так і не збагнули цього. Але люди Нового світу по всій планеті дуже швидко переймають нові українські меми.

Це людяність. В найгірші часи в українців проявляються найкращі риси. І ось морські піхотинці прориваються в Маріуполі разом із пораненими. Сім’ї приймають біженців. 

Підприємці підтримують співробітників і колег. І вся країна волонтерить. Бо потрібно допомогти. Бо це ж люди і їм потрібна наша – моя – допомога. 

Те, яке ставлення демонструє ворог – і до українців, і до своїх солдатів – свідчить про тотальну деградацію Старого світу, в якому Людина не є цінністю.

Отже, Новий світ надихатиметься суперсилами українців. А українець майбутнього визначатиметься не за національністю чи громадянством, а за прагненням волі та інновацій (розвитку, пошуку, підприємництва), за сміливістю та людяністю, за самоіронічністю і спроможністю до самоорганізації. 

 
Українець майбутнього

І Україна ще у 2023-2025 році стане не тільки суб’єктом нової світової архітектури безпеки, а й справжнім світовим центром інновацій, підприємництва, сучасної науки, культури і творення нової економіки. 

Андрій Длігач, доктор економічних наук, професор КНУ імені Тараса Шевченка, голова Advanter Group, співзасновник Центру економічного відновлення

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Чому Чехія рубає лісу більше, ніж Україна

Шість українок стартують в основній сітці Roland Garros. Четверте коло – реальність чи межа мрій?

Акцизний збір: доходи бюджету чи джерело тіньової економіки

Важке питання про перемогу

Загибель іранського президента та наслідки для стійкості режиму

"Ці люди є частиною путінської Росії": чим небезпечний форум російської опозиції