Війна і політика

Четвер, 23 червня 2022, 10:00

Коли хтось говорить, що є війна, а є політика; існує війна без політики; до чого тут політики до війни тощо, варто пригадати низку визначень. Зокрема, генерал Клаузевіц, один із засновників сучасної теорії військової науки, писав: "Війна є продовження політики іншими засобами".

Як приймаються рішення? Як мають прийматися рішення?

Президент – Верховний Головнокомандувач. Його рішення, наприклад: ми маємо втримати Київ. 

Головнокомандувач Збройних Сил України у воєнний час має весь набір інструментарію; працює над тим, як? Як саме ми втримаємо Київ?

Генеральний штаб разом з видами і родами військ готують для цього сили та засоби. Далі передають це командувачу, який відповідає за захист Києва. Він застосовує / реалізує, аби виконати завдання – втримати Київ.

Якщо йому недостатньо сил і засобів, він звертається до Головнокомандувача ЗСУ, щоб Главком це змінив. Коли ж щось необхідне як політичне рішення, то Главком звертається до Президента, пояснює / обгрунтовує запит (наприклад: щоб звільнити Київ, потрібна допомога від інших країн, аби закрити небо).

Таким чином, у кожного військового рішення, як і в кожного політичного рішення, є ім‘я. 

І відповідальність.

У Президента – за кожне політичне рішення: тримаємо Київ, Маріуполь, відступаємо / боремося попри все тощо. 

У Главкома – за військові: як тримаємо Київ, як обороняємо Маріуполь, яким чином наступаємо, відходимо тощо.

Напрямок війни визначають політики. Вони ж контролюють, аби цей напрямок зберігався; щоб політична воля реалізувалась. Військові виконують політичну волю.

Воля політиків в росії – знищити Україну.

Путін – політик. Він каже: "Треба знищити українців".

Його військові намагаються це зробити. Як політик, путін "грає" зі світом, щоб його злочинне бачення хтось сприйняв. Виходить не дуже. 

Зеленський – політик. Він каже: "Вистояти, боротися за звільнення земель".

Військові захищають Україну від росіян. Як політик, Зеленський бореться, щоб світ допомагав нам. Виходить, але світ би міг бути активнішим. 

Наведу одне з визначень війни: "ВІЙНА – соціально-політичне явище, що являє собою одну з форм розв'язування засобами збройного насильства суспільно-політичних, економічних, ідеологічних, національних, територіальних, релігійних та інших суперечностей між державами, народами, націями, класами, соціальними групами. Війна є продовженням політики насильницькими засобами і пов'язана зі зміною відносин між суб'єктами політики" (Енциклопедія Сучасної України).

P.S. А де тут Міністр оборони? – Слушне запитання. Він – той, хто має забезпечувати реалізацію політики; скеровувати військових згідно політичної волі. Це  один з принципових моментів демократичного цивільного контролю. Зараз Міністр оборони — більше про забезпечення і дипломатію, ніж про спрямування. Це породжує низку проблем. 

Взагалі, з управлінням і ролями є деяка плутанина на законодавчому рівні, що заважало та знижувало ефективність як в особливий період, так і (тим більше!) в умовах повномасштабної війни. Це покликаний виправити законопроєкт 4210, про що згодом. Звісно, дуже детально не пишу з безпекових причин.

P.P.S. Важко сприймати, коли для всіх війна – це втрати. Втрати близьких, майна, домівки. Смерть, руйнація та смуток. Проте ведення війни можливе лише при збереженні "холодного розуму" й усвідомленні, розумінні, що відбувається і як має бути.

Мар'яна Безугла

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.

Атака на Драмтеатр у Маріуполі. Невідомі деталі, які дослідили Amnesty International

Історії успіху й досвіду: скільки часу пройде від кандидатства до вступу до ЄС?

Війна забирає найкращих: сантехніка, таксиста, слюсаря та простого роботягу з села

Уроки війни. 10 інсайтів про державу, корупцію та розбудову України

Знижки, щоб вижити: чи впораються забудовники з нульовим попитом

Як не купити фуфломіцин на передову. Інструмент перевірки ліків