Твіттер-дипломатія. Як користуватися соцмережею під час війни

Вівторок, 06 вересня 2022, 11:00

Український сегмент твіттеру раніше міг здаватися надто мемним або ж виглядав як поле для запеклих дискусій на будь-яку тему. 

З лютого 2022 року градус цих дискусій виріс, а мережу ще й стали використовувати для успішного збору донатів і донесення правди про російсько-українську війну. 

Твіттер став важливим важелем впливу українців на світових політиків і свідому західну аудиторію, яка слідкує за політичною ситуацією й може створювати й поширювати важливі для нас наративи у своїх країнах. 

Розбираємося, що вже роблять українці, щоб розповісти про війну і як долучитися до цього руху.

Як твіттер-дипломатія потрапила до України

На відміну від України, де політичні баталії зазвичай розгортаються у фейсбуці, західний світ надає перевагу твіттеру. Вони навіть назвали таку діяльність твіттер-дипломатією

Загалом це онлайнова форма публічної комунікації, яку політики, громадські діячі й державні відомства здійснюють завдяки соціальній мережі "Твіттер". Її головною метою є відкритість державної дипломатії й залучення громадян до політичних подій шляхом публікації твітів керівництвом країни чи громадськими діячами.

Найбільшої популярності серед політиків цей напрям набрав в США, Великобританії, Японії інших розвинених країнах. 

Чи не найяскравішим представником такої дипломатії став Дональд Трамп. Він використовував аккаунт у твіттері для просування своїх ідей і спілкування не тільки з виборцями, але і з політиками інших країн, що часто ставило останніх в ніякове становище через двозначність його формулювань. 

Однією з таких витівок став твіт із згадкою британського принца Чарльза у якості "Prince of Whales" (принц китів) замість "Prince of Wales" (Принц Уельський).

 

Що зробило твіттер частиною інформаційної війни

Російська пропаганда активно працює в усіх соціальних мережах, зокрема й у твіттері. Щодня пропагандисти, пересічні росіяни й боти поширюють сотні фейків про російсько-українську війну. Саме тому важливо було нарощувати протидію російській інформаційній машині. 

Більшість акаунтів українських видань, громадських діячів й активістів працювали ще до повномасштабного вторгнення. Проте з початком війни, кількість користувачів і контенту для західного глядача збільшилась у рази.

Ми мали донести правду не тільки західним політикам і громадським діячам, але і простим громадянам демократичних держав, що насправді відбувається на території України. Тож нині одні з головних завдань українців у твіттері – контрпропаганда, розвіювання російських фейків і боротьба з ботофермами, які максимально активізувались із початку повномасштабного вторгнення. 

Реклама:

Що вже роблять українці у твіттері, щоб донести правду про війну 

Серед активних дописувачів, що розвіють антиукраїнські наративи, можна виділити співзасновницю проєкту UkraineDAO громадську діячку Альону Шевченко, яка і на особистій, і на сторінці проєкту пояснює, що геноцид українців у жодному разі не можна порівнювати з проблемами на ціни в Європі; викриває недієздатність світових організацій і запрошує ділитися інформацією української сторони у власних соцмережах  

Із великих акаунтів українських журналістів помітною є діяльність Анастасії Лапатіної. Вона робить великий вклад в освітлення подій в Україні для іноземних підписників, розповідаючи про найстрашніші події війни, зокрема удар про ТЦ в Кременчуці.

"Я висвітлювала ексгумацію масового поховання. Це божевілля бачити тіла мирних жителів, яких катують, вбивають і ховають, і це оруеллівське бачення всіх цих репортерів, що фотографують, це дуже дивно", – говорить Лапатіна для Radio Canada.

Помітною з початку великої війни стала діяльність Ігора Лаченкова. Окрім відомого телеграм-каналу "Лачен пише", великою популярністю користується і його акаунт у твіттері. Ігор вносить сенсаційний вклад в контрпропаганду й освітлення новин і активно просуває хештег #Russiaisaterroriststate, який нагадує західному підписнику, ким росія є насправді, про всі злочини та геноцид, які російська армія коїть в Україні. 

Окрім перелічених діячів є багато блогерів і журналістів, на кого варто підписатися. До мого особистого топу також входять Ілля Пономаренко та Ольга Токарюк

Читайте також: Профіль з обмеженим доступом, або Як розгортається російсько-українська Instagram-війна

Як долучитися до твіттерського воєнного руху

Прокремлівських акаунтів у твіттері дуже багато й відстежити всі неможливо. Проте українці зібрали список найбільш активних і небезпечних. 

Щоб боротися з пропагандою, не варто лайкати, ретвітити чи цитувати твіт, так ви не допомагатимете йому розповсюджуватися. Просто виконайте декілька кроків:

  • зробіть скрін публікації з пропагандою; 
  • складіть текст із цінними аргументами на вашу користь англійською мовою; 
  • викладіть твіт у стрічку й не забудьте поскаржитися на акаунт пропагандиста. 

Часто інформація, яку поширює пропагандистська машина, відірвана від реальності, тож довести, що вона неправдива, зможе будь-хто. Але головне правило, яке варто пам’ятати – ніколи не вступайте в суперечки з росіянами чи ботами. Адекватного діалогу не вийде, а ви лише витратите емоційний ресурс, який могли би використати на інші потрібніші справи. 

Крім того, часто за екраном вашого опонента, сидить людина, заангажована методичкою, тож ви можете стати жертвою підтасованих фактів, правди про які не знаєте. Старайтеся також відповідати англійською мовою, і в жодному разі російською. 

Наша мета – донести правду саме до іноземного глядача, а не до українців, і при цьому спростувати російські наративи, а не підтримати їх поширення.  

Олександр Обчакевич, крипто-підприємець, співзасновник Misfits DAO*, блогер у твіттері у сфері NFT та криптовалют з аудиторією більше 65 тисяч підписників 

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Навіщо потрібен держреєстр осіб, які постраждали внаслідок агресії РФ

Чому бізнесу вигідно вкладати кошти в освіту та хто повинен контролювати ці інвестиції

Як нам звучати у світі? В продовження дискусії про класичну музику

Як жити з травматичними подіями. Поради від психотерапевтки Едіт Егер, яка пережила Голокост, та її внука

Четвертий рік функціонування ринку землі: все скуплять латифундисти?

Перезавантажити адвокатуру: справа Шевчука як індикатор несправності системи