Партнери в зародку: що відомо про відносини Тайваню та України

Субота, 26 листопада 2022, 08:00

Моє знайомство з Китайською Республікою, тобто Тайванем, відбулося під час візиту туди в складі міжпарламентської групи співдружності Канади і Тайваню напередодні святкування 111-го Національного дня Тайваню, що відзначається щороку 10-го жовтня. 

За тиждень наша делегація зустрілася з усією політичною верхівкою острова, починаючи від президентки Цай Інвень та прем'єр-міністра Су Чженьчан, і далі з міністром закордонних справ, спікером парламенту та депутатами. 

Нижче – кілька моїх думок щодо Тайваню та паралелей, які часто проводяться між нашими країнами.

Тайванці дуже дружньо ставляться до України. У перший день повномасштабного вторгнення Росії до України в лютому 2022 року, вони одразу ж почали бити на сполох, адже розуміли, що можуть бути наступними. 

Тайвань має майже тоталітарного сусіда, з боку якого тривалий час отримує військово-політичні погрози. Мова про Китай. 

І хоча Тайвань святкує вже 111-й день народження, цей острів, куди правління Китайської Республіки було вимушено виїхати з материкового Китаю після перемоги у громадянській війни комуністів у 1949 році, досі не визнаний в світі як суверенна держава, бо Китай вбачає там свою сферу впливу. 

Лобісти політики "одного Китаю-двох систем" дуже довго і наполегливо переконували решту світу жити в парадигмі світу авторитарного Китаю. Щось дуже нагадує, правда?

Як Тайвань допомагає Україні?

24 лютого 2022 року Тайванці побачили потенційний сценарій розвитку подій для себе, тому люди почали звертатися до тайванського політичного керівництва на наступний день з проханням відкрити національні рахунки для збору коштів на гуманітарні потреби для України. 

Населення Тайваню – 23,5 мільйонів осіб. І вони зібрали 33 мільйона доларів США для допомоги українцям. Це майже 1,5 долара США на людину, які тайванці пожертвували для народу за 8000 кілометрів, з яким ніколи до цього не мали офіційних стосунків. Цей жест тайванців говорить більше за мільйони слів в усіх промовах, деклараціях і резолюціях. 

Окрім фінансової допомоги, тайванці зібрали 650 тонн гуманітарної допомоги у вигляді одягу, спальників, засобів гігієни, їжі і всього, що критично необхідно. Усе це передавали до України через Польщу, Словаччину, а також країни Балтії. 

Як зазначила Президент Цай, масштаби та темпи допомоги були настільки великими, що наші європейські сусіди попросили призупинити поставки на деякий час, бо потужності розподільчих центрів та складів не витримували.  

Тайванці надихаються українською сміливістю і не приховують захоплення. Відчуття, що вони вірять: коли Україна виграє, то й у Тайваню з’явиться вікно можливостей для своєї демократії. 

Тайвань та Україна мають набагато більше спільного, ніж деякі з нас можуть думати. Тайвань та Україна мають комуністичний досвід у своїй історії, є сучасними демократіями, що ростуть та розвиваються, мають агресивну, майже тоталітарну країну-сусіда та є постійними жертвами фейків, дезінформації і пропаганди. 

Інвестиційна привабливість Тайваню

У той час, як Україна є центром трансформацій всіх світових систем, інституцій і ланцюгів постачання, Тайвань та вся Південно-Східна Азія або, як її називають на Заході, Індо-Тихоокеанський регіон, став центром уваги насамперед для США, Канади, Японії, які розглядають острів та регіон для інвестицій, торгівлі, культурних, студентських та професійних обмінів.

Після візиту спікера Палати представників США Ненсі Пелосі, яка відвідала Тайвань з парламентською делегацією влітку цього року, міжнародні медіа підкреслювали лідерську позицію США по відношенню до острова. 

Проте з ближчого погляду стає зрозуміло, що Японія може потенційно стати реальним лідером і опікуном над цим регіоном, особливо над Тайванем. Тим паче, що десь півтора століття тому Тайвань був частиною Японської імперії.

Жодна інша країна, крім Японії, не змогла собі дозволити офіційну ходу делегації парламентарів на святкуванні Національного дня Тайваню. Це сильна заява. Можливо навіть потужніша за візит Ненсі Пелосі. Саме Японія стала ініціатором Всеосяжної та прогресивної угоди про Транстихоокеанское партнерство, яка має підсилити економічний розвиток регіону.

Тайвань же в цей час має всі шанси стати лідером у цій частині світу. Чому так? 

Тайвань – одна з демократій в Південно-Східній Азії, оточена чотирма комуністичними країнами, включно з Китаєм, та ще чотирма авторитарними країнами, які граються в ринкову економіку. 

Регіон досить неоднозначний, не дуже він легкий з точки зору як бізнесу, так і політики. Проте розвинені економіки і демократії світу, такі як країни "Великої сімки", вкладають у цей регіон більше ніж будь-коли своєї уваги, енергії і зусиль. 

Виглядає так, що у найближче десятиліття, чи навіть 50 років, Південно-Східна Азія, включно з Тайванем, стане центром ланцюжків постачання, технологій, інвестицій, торгівлі і культурного обміну. 

Реклама:

Потенційні сфери для співпраці України 

Серед пріоритетних сфер економіки Тайваню, які можуть бути цікаві і для України: виробництво електромобілів, відновлювана енергетика (зокрема морська вітрова) та оборонне будівництво.  

Тайвань ставить собі за мету вийти на економіку з нульовим рівнем викидів та перехід на відновлювані джерела енергії до 2050 року. 

Тайваню може бути цікавий наш метал для конструювання вітрогенераторів і його треба буде багато. Варто зазначити, що є питання локалізації виробництва, але те, що можливо імпортувати, наразі імпортується з Китаю. 

Всі сторони, крім Китаю, звичайно, зацікавлені в диверсифікації цього імпорту, який би був вигідний у співвідношенні ціни-якості. А зважаючи на нещодавні рекомендації для металургійних підприємств від Міністра економіки Юлії Свириденко, можливо, українським металургам варто подивитись на Південно-Східний регіон, включно з Тайванем, як це роблять сьогодні країни "Великої сімки".

Хіба не хотілося б нам, українцям, відновити легендарну героїчну "Азовсталь" та інші підприємства і з гордістю експортувати український продукт в різні частини світу? 

Тайвань цього року дебютував і випустив, поки лише на внутрішній ринок, електромобілі власного виробництва. Острів виробляє 65% усіх напівпровідників у світі та 90% високоякісних чіпів – тих, що потрібні також для дронів та високоточної зброї. Дякуємо Тайваню, що тримають Росію подалі від цих чіпів, а здібностей "другої армії світу" і близько не вистачає, щоб виробляти їх самостійно. От і добре. 

Та разом з можливостями приходять і виклики для такого маленького здібного острова. Площа Тайваню приблизно така ж, як площа всієї Одеської області, яка, до речі, є найбільшою в Україні, разом з островом Зміїний. А це означає лише одне – Тайвань шукає території за межами своєї землі для інвестування і розміщення потужностей виробництва. Починають вони "розвідку" з облаштування центрів дослідження, навчання, вивчення потенціалу талантів. 

Україна – це територія і висококласні інженери, технологи, конструктори. Це також мінерали, необхідні для виробництва батарей електромобілів. 

Офіс Президента, Кабмін та ключові міністерства наголошують на необхідності продовження ведення бізнесу, пошуку нових ринків та підтримання економіки. Тайвань та Південно-Східна Азія можуть цілком стати цим новим ринком. 

Чим кращу основу український бізнес може закласти сьогодні, тим швидшим буде відновлення. Багато талановитих українців розкидані по всьому світу і можуть стати тими провідниками на нових ринках та допомогти зробити ці нові угоди реальністю.

Реклама:

Дивлячись на Україну, Тайвань активно розвиває оборонне виробництво. Трохи більше місяця тому військово-морські сили Тайваню спустили на воду новозбудований десантний корабель. Можливо, Укроборонпром побачить тут для себе можливість для потенційної співпраці та реалізації нещодавно поставленої Президентом Зеленським задачі розвивати нові міжнародні партнерства.

З політичним керівництвом Тайваню за останні кілька місяців, поки працюю в парламенті Канади, я спілкуюсь майже щотижня, і запевняю – вони відкриті і бажають тіснішої співпраці з Україною. Що там казати, на початку жовтня я була першою українкою, за словами тайванського Міністра закордонних справ, з офіційним візитом, хоч і в складі іноземної делегації – Канади. У Тайваню голод на українців, і острів з нетерпінням вже чекав візиту української делегації, яка прибула через тиждень після того. 

Україна сьогодні – центр світових трансформацій. Дуже хочеться, щоб разом ми заклали фундамент, на якому Україна стане центром процвітання після нашої перемоги.

Анна Лачихіна, партнер міжнародної комунікаційної агенції Good Politics, радниця в Канадському парламенті

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Питання на 300 мільярдів: як Україні отримати репарації?

Не лише гарантування вкладів, а й 45 мільярдів державі

Перекази за хвилини, копійчані комісії та відстеження товарів. Як криптовалюти можуть змінити міжнародну торгівлю

Якою ми не хочемо бачити пам'ять після війни

Повна деофшоризація Кіпру. Що зміниться для українському бізнесу

Енергетичне вікно в Європу: як закон про REMIT змінить ринок газу та електроенергії