Конфіскація активів російських ректорів. Що каже ВАКС?
Хочеш розповідати російську пропаганду – будь готовий попрощатися з майном. Саме така доля спіткала двох ректорів, які своїми діями всіляко підтримували окупантів.
Вищий антикорупційний суд за позовом Міністерства юстиції України конфіскував майно ректорів вищих навчальних закладів Криму та Бєлгорода. Раніше уже було конфісковано українські активи російського олігарха-виробника зброї Євтушенкова (детальніше тут).
Які саме активи конфіскували? Хто на черзі? І чого варто очікувати від конфіскації активів осіб, які сприяють війні? Розповідаємо в нашому огляді.
В кого та яке майно конфіскували?
Першим зі своїм майном попрощався ректор Кримського федерального університету ім. В. І. Вернадського. Зокрема, суд конфіскував квартиру площею 74 кв. м, яка ймовірно знаходиться у Севастополі. Йдеться про Андрія Фалалєєва, якого призначили ректором в жовтні 2020 року.
Фалалєєв у березні 2022 з низкою ректорів закладів вищої освіти Російської Федерації підтримав звернення Російського союзу ректорів де, серед іншого, легітимізується військова агресія РФ проти України, підтримуються незаконні дії вищого політичного керівництва та військовослужбовців РФ.
Окрім цього, у соцмережах Кримського університету неодноразово з’являлися дописи щодо підтримки війни в Україні та російської армії:
- публікація під назвою "Підтримаємо нашу країну Ru", якою поширено відеоролик, в якому фігурують вживані як символіка збройних сил РФ латинські літери "Z" та "V";
- публікація від 21 липня 2022 року, якою університет інформує про "зустріч із російськими військовими, що повертаються із зони спеціальної військової операції" та у якій застосовано один із лозунгів на підтримку військового нападу РФ на Україну, а саме "Своїх не кидаємо";
- публікація від 23 серпня 2022 року, якою університет інформує про початок прийому заявок на конкурс "патріотичних проектів", напрямками яких є, зокрема, "Своїх не кидаємо" та "Герої Донбасу – герої Росії".
Санкції стосовно Фалалєєва РНБО застосувала у червні 2022 року. Мін’юст подав позов про конфіскацію 24 листопада. Розгляд справи завершився 5 грудня підтриманням позову.
Наступне рішення ВАКС про конфіскацію стосується ректора Бєлгородського університету. Йдеться про Олега Полухіна, який обіймає цю посаду з 2012 року.
Полухін, який є членом партії "Єдина Росія", теж підписав звернення ректорів про підтримку путіна.
Відповідно до рішення суду "Полухін О. М. несе відповідальність за інформаційну, ідеологічну підтримку дій держави-агресора, що підривають та загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, шляхом поширення серед студентів університету, ректором якого він є, ідей денацифікації і демілітаризації України, пропагування підтримки дій вищого політичного керівництва РФ та виправдовування воєнних дій проти України, сприяє злочинам проти територіальної цілісності України, геноциду народу України та людяності".
ВАКС конфіскував у ректора-пропагандиста:
- квартиру загальною площею 324,5 кв.м, яка знаходиться у Криму;
- частку 25,00 % (64 820,00 гривень) від статутного капіталу ТОВ "СТАВ-2003".
Про що говорять ці рішення?
На відміну від справи про конфіскацію активів Євтушенкова, яка слухалась у закритому режимі, а рішення містило лише вступну та резолютивну частини, справи ректорів були відкритими, а опубліковані рішення повними. Це дає змогу оцінити мотивацію суду та проаналізувати позицію ВАКС з важливих моментів конфіскаційного процесу.
ВАКС використовує надані рекомендації щодо застосування такого заходу з урахуванням практики ЄСПЛ, зокрема приділяє значну увагу питанню пропорційності втручання.
Окрім цього, рішення містять важливі висновки для подальшого процесу розгляду таких справ, зокрема:
- для можливості конфіскації активів українців потрібно встановити в діях особи ознаки терористичної діяльності;
- суд досліджує правомірність застосування РНБО санкції у виді блокування активів, як необхідної умови для конфіскації;
- робляться висновки про природу та мету санкційної конфіскації. ВАКС вказує, що такий захід спрямований, перш за все, на зупинення агресивних дій рф, припинення підтримки її нинішнього політичного режиму шляхом удару по фінансових можливостях прихильників такої політики. А також – здійснення швидкого та ефективного відшкодування збитків за рахунок коштів, отриманих від конфіскації.
Окрему увагу варто звернути на висновки суду щодо ретроспективної дії закону про конфіскацію.
ВАКС, посилаючись на статтю 58 Конституції України, яка забороняє зворотну дію законів в часі, не застосував ретроактивність закону щодо підстав для конфіскації, які існували до внесення відповідних змін до Закону України "Про санкції".
Суд вказує, що відповідні підстави у діях відповідача повинні виникнути або існувати та продовжувати існувати після набуття чинності Законом України № 2257-ІХ (яким запроваджена конфіскація), а саме станом на 24.05.2022. Це означає, що активи осіб, які відмовилися підтримувати агресію після цієї дати, не зможуть бути конфіскованими.
Хто наступний?
Звісно, конфіскація майна ректорів-пропагандистів – непогана ідея, але квартира на 74 метри квадратних, тим паче в Криму, не надто поліпшить бюджет України та суттєво не вплине на підтримку режиму путіна. Куди більш ласий шматочок – це маєтки колишнього президента-втікача Януковича.
16 листопада 2022 року Міністерство юстиції України подало позов до Вищого антикорупційного суду про конфіскацію активів Януковича.
З інформації щодо стану розгляду справ стало відомо, що третіми особами по справі виступають коханка Януковича Любов Полєжай, дружина Людмила Янукович та син-стоматолог Олександр Янукович. Також третіми особами по справі зазначені юридичні особи: ТОВ "Дом Лесника" та ТОВ "Танталіт". Саме на ці фірми реєструвалось майно Януковича, зокрема резиденція у Межигір’ї та Сухолуччі та елітний будинок на столичній Оболоні.
Детальніше про конфіскацію активів Януковича читайте тут
Також невдовзі можуть бути конфісковані активи депутатів Думи РФ Бориса Пайкіна та Романа Лябихова. Відповідні позови Міністерство юстиції подало 12 та 13 грудня.
Що повинна зробити українська влада, щоб процес конфіскації був результативним?
Як бачимо, Мін’юст активізував зусилля для конфіскації активів підсанкційних осіб, а ВАКС підтримує такі позови. Також наразі жодне рішення не було оскаржене.
Однак це не свідчить про те, що санкційна конфіскація наразі є максимально ефективною.
По-перше, необхідно чітко визначити підхід до пріоритезації конфіскації активів підсанкційних осіб.
Без сумніву, такий захід має застосовуватися до всіх осіб в діях яких вбачаються підстави для конфіскації. Тим не менше, черговість конфіскації має бути логічною і будуватись на певних критеріях, закріплених законом (звичайно, залишаючи Мінʼюсту певну гнучкість і дискрецію у виборі).
Рішення щодо конфіскації квартир ректорів в Криму, відверто, не можна вважати ефективним заходом впливу. Окрім цього, реальне виконання рішення суду та конфіскація можлива лише після деокупації Криму.
Зважаючи на велику кількість існуючих "претендентів на конфіскацію", при підготовці нових позовів, Мін’юст має першочергово подавати позови щодо осіб, які максимально відповідають таким критеріям:
- Зв’язок суб’єкта з політичним режимом росії.
Саме удар по активах осіб, наближених до путінського режиму та відповідальних за ведення агресивної війни, а також "гаманців" агресора, тобто російських олігархів, які набули свої статки завдяки корупції та зв'язкам з владою, матиме найбільший ефект. - Вартість активів. Суб’єкти, які володіють "дорожчими активами", мають стати пріоритетними кандидатами на конфіскацію порівняно з іншими.
Втрата вартісних активів здатна належним чином вплинути на поведінку суб'єкта.
Використання таких чи схожих критеріїв при виборі об'єкта до якого буде застосована конфіскація зможе зробити такий захід максимально ефективним та дієвим. Тому, першочергово варто конфісковувати активи російських олігархів політиків та пропагандистів, які мають значні статки. Наприклад, українські активи олігарха Дерипаски є досить суттєвими, а сам олігарх є наближеним до Путіна.
По-друге, процесуальні строки розгляду справи про конфіскацію активів потребують удосконалення.
На розгляд справи дається 10 днів, на розгляд апеляційної скарги 5 днів, а відзив на позов має бути наданий за 2 дні. Такі строки є недостатніми для нормального розгляду справи про конфіскацію, підтвердженням чого є розгляд справи Януковича, яка триває у ВАКС майже місяць.
Окрім цього, занадто короткі строки, встановлені законодавством для процесу конфіскації можуть згодом стати підставою для оскарження судових рішень, зокрема до ЄСПЛ в частині порушення права на справедливий суд, яке гарантується ст. 6 ЄКПЛ.
По-третє, зусилля держави мають бути спрямовані не лише на конфіскацію активів, а й на ефективне управління ними.
Незважаючи на надмірний поспіх з процесом конфіскації, реальне виконання рішень ВАКС навпаки здійснюється надто довго. Конфісковані активи Євтушенкова за рішенням ВАКС від 01.09.2022 були передані в управління Фонду державного майна лише через 3 місяці – 09.12.2022.
По-четверте, найбільшого ефекту можливо досягти шляхом конфіскації активів не лише в Україні, а й за кордоном.
Необхідність конфіскації активів, які знаходяться в Україні, є безспірною, однак максимальний вплив може мати конфіскація активів в європейських країнах (зокрема Великій Британії, Швейцарії, Франції, Італії, Німеччині, Австрії).
Україна повинна стати рушієм конфіскаційних процесів в країнах-партнерах та намагатися конфіскувати не лише активи, які знаходяться в Україні.
Таким чином, Мін’юст та ВАКС показують хорошу динаміку по застосуванню санкційної конфіскації активів пособників агресора. Водночас, такий інструмент потребує удосконалення аби досягти максимального впливу та спрямувати якнайбільше коштів агресора на відбудову України.
Аналітичний центр "Інститут законодавчих ідей"
