Феномен стійкості: чому українці тримаються попри більш ніж 300 днів екстремального життя у війні?
Автори:
Олена Злобіна – доктор соціологічних наук, завідувач відділу соціальної психології Інституту соціології НАН України
Євгенія Близнюк – соціологиня, засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research
Попри тривалий час перебування в екстремальних умовах військового стану та постійних екзістенційних загроз, картина психологічного стану українців під час війни не виглядає надто тривожною.
Це доводять результати дослідження Gradus Research щодо психічного здоров'я та ставлення українців до психологічної допомоги під час війни, яке ми проводили наприкінці вересня 2022 року.
Тоді 41% респондентів оцінили своє психічне здоров'я в діапазоні від 8 до 10 балів, за шкалою від 1 до 10, де 1 означає "з моїм психологічним здоров'ям багато проблем", а 10 – "з моїм психологічним здоров'ям взагалі немає проблем".
Тобто ми бачимо більш-менш задовільний психологічний стан населення під час війни. Але як пояснити цей феномен?
Чому попри всі стресори військового стану українці зберігають достатньо високу психологічну стійкість?
Здається, що екстремальні умови життя впродовж більш ніж 10 місяців мали б радикально порушити звичний плин життя та призвести до руйнування картини світу. Проте реальні зміни можна оцінити лише знаючи, яка картина світу передувала цьому. І щоб це зробити, ми порівняємо результати двох хвиль опитування, здійснених Gradus Research у січні та травні 2022 року.
Картина світу "до війни": життя сумне та нестабільне
До початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, на початку 2022 року, більшість респондентів оцінювали життя як неспокійне (77,1%) та нестабільне (75,6%).
Напрям розвитку країни половина опитаних вважали неправильним (50%) і нерозумним (48,2%).
Негативні оцінки морального виміру життя значно перевищували позитивні, зокрема негідним вважали його 50,9%, а гідним – лише 18,2%.
Емоційна палітра сприйняття життя також була негативною: більшість респондентів вважали його сумним (58,5%) та нещасливим (50,2%).
Таке сприйняття життя було реакцією на тривалу ситуацію невизначеності, оскільки суспільні трансформації, що відбувалися з 2014 року, не завершилися, а гібридна війна тривала.
Водночас на формування картини світу вплинула пандемія COVID-19, яка також значною мірою похитнула звичні умови життя, що погіршило самопочуття населення.
Картина світу "під час війни": орієнтир на перемогу
У травні 2022 року, під час проведення другої хвилі дослідження, виявилося, що загальне сприйняття картини світу під час війни стало не гіршим, а кращим.
Причому це відбулося в усіх компонентах, по яких оцінювалось сучасне життя. І сприяв цьому саме перехід з ситуації невизначеності в екстремальну ситуацію. Попри всі проблемні моменти це надало життю чіткі орієнтири та навіть сприяло покращенню оцінки безпеки.
Зокрема частка тих, хто вважав життя небезпечним, попри реальність можливих небезпек, зменшилась з січня до травня 2022 на 10% (з 66% до 55,6%).
Вектор розвитку отримав чітку кінцеву межу – закінчення війни. Відповідно всі його складові набули сенсу – наближення кінця війни потребує активності, а отже, оцінка життя як активного збільшилася з 31,6% до 52,7%.
Частка тих, хто оцінював життя як нерозумне (48,2%) та неправильне (50%), різко зменшилася – до 17,1% та 19,5% відповідно.
Вектор моральності зміцнився на позитивному полюсі через відчуття справедливості боротьби проти агресора.
Оцінка життя як гідного посилилися з 18,2% до 44%, людяним стали вважати життя 57,3% проти 21,6%.
Боротьба за захист життя і свободи відбилася в сприйнятті життя як вільного, таку оцінку в травні 2022-го підтримало 58% респондентів порівняно з 29,5% у січні 2022.
Позитивні зрушення відбулися і в емоційному стані населення: співвідношення оптимістів і песимістів змінилося дзеркальним чином.
Якщо "до війни" песимізм відчувала майже половина опитаних, а оптимістів було лише 20%, то на момент повторного опитування оптимістів побільшало до 46,4%, а песимістів залишилося менше 20%.
Картина світу стала простішою, життєві цілі – чіткішими, що сприяло мобілізації психологічних ресурсів і створило підґрунтя тієї психологічної міцності, яку наразі фіксують соціологічні дослідження.
Більше того, можна з упевненістю сказати, що вектор налаштованості на перемогу незмінний і буде підтримувати мобілізаційний психологічний потенціал українців і надалі.
Підсумовуючи, можемо сказати, що війна стала каталізатором життєвих сенсів. Чітко видно, що психологічні ресурси населення максимально мобілізовані на підтримку руху країни до перемоги.
Дослідження проведені методом самозаповнення анкети в мобільному додатку. В першій хвилі вибірка відображала структуру населення міст України розміром понад 50 тисяч мешканців за статтю, віком (18-60 років), розміром населеного пункту і регіону. Період проведення поля: 5 січня 2022 року. Розмір вибірки: 1000 респондентів.
В другій хвилі вибірка відображала структуру населення, яке мешкало до війни в містах України розміром понад 50 тисяч мешканців, за статтю, віком (18-60 років), розміром населеного пункту і регіону. Період проведення поля: 23 травня 2022 року. Розмір вибірки: 1133 респондента.
Дослідження щодо психічного здоров'я та ставлення українців до психологічної допомоги під час війни відображало структуру населення, яке мешкало до війни в містах України розміром понад 50 тисяч жителів, за статтю, віком (18-60 років), розміром населеного пункту і регіону. Період проведення поля: 22-26 вересня 2022 року. Розмір вибірки: 2100 респондентів.
