Президенту та міністру оборони: Там, де немає дронів, розхідним матеріалом стають люди

Четвер, 23 лютого 2023, 16:05

Одразу маю сказати: ця колонка написана лише тому, що всі інші методи вичерпано.

Цей матеріал не має на меті жорстку критику чи звинувачення. Просто зараз, на жаль, це єдиний спосіб звернути увагу на масштабну проблему. 

Йдеться про проблему, від вирішення якої залежить, програємо чи виграємо ми цю війну.

Без перебільшення. Саме тому я звертаюсь особисто до президента та міністра оборони.

З міністром ми знайомі, з президентом – ні, тому буде правильно коротко представитись.

Володимире Олександровичу, мене звати Марія Берлінська. З 2014-го року я – доброволець на війні та керівник Центру підтримки аеророзвідки. З того ж часу я роблю все можливе, щоб галузь безпілотних військових технологій стала питанням державної стратегії.

За ці 9 років я провела сотні зустрічей із нашими депутатами, міністрами та чиновниками для того, щоб пояснити одну просту думку: незабаром росія повернеться з новим ударом. Той, у кого буде більше ефективних ударних дронів – виграє цю війну.

На жаль, у більшості випадків всі пропозиції були успішно проігноровані.

Натомість за кордоном ретельно вивчали наш досвід війни, країни НАТО неодноразово запрошували на зустріч з їхнім військово-політичним керівництвом мене та ще кількох провідних експертів, щоб дізнатися, що таке сучасна технологічна війна з росією.

Останні кілька років моє життя і кар'єра були за кордоном, переважно в США. Коли почалась повномасштабна війна, я повернулася в Україну. 

Протягом цього року я вкладаю всі свої знання, професійний досвід і ресурси, для того щоб підготувати армію (відтреновано на полігонах ГШ більше 9000 військових, 36000 зареєстровано на закритий теоретичний курс "Застосування технологій"), забезпечити технологічними рішеннями (передано через фонди, бізнеси, меценатів сумарно понад 28000 рацій, дронів, планшетів, старлінків) та дерегулювати галузь, спростити правила гри для українських виробників.

Я звільнилась з офіційної роботи, щоб приділяти війні весь свій час. Як ви знаєте, на війні немає вихідних. Все це повністю на волонтерських засадах.

Для мене честь бути в цей страшний час зі своїм народом.

Тепер до суті питання

Українські виробники безпілотних технологій не закривають і 10% від потреби фронту. 

Дрони – це можливість розвідувати, коригувати, вражати на випередження.

Дрони стали ключовим елементом поля бою: якщо немає дронів – арта "сліпа". І скільки б не було снарядів, гаубиць, танків, пального, засобів зв'язку – саме безпілотники визначають динаміку війни.

З тих же причин, аеророзвідники зараз – пріоритетна ціль для ворога. Адже, знайшовши командний пункт, склад із боєкомплектами та скорегувавши вогонь по техніці, можна ефективно і безболісно зупиняти противника ще на підступах, за десятки кілометрів до наших позицій. Можна не допускати вогняний вал окупантів до наших людей.

Як і все інше на війні, дрони – це розхідний матеріал. На практиці це означає, що там, де немає дронів, розхідним матеріалом стають люди. Немає десятків тисяч дронів – значить, десятки тисяч людей втрачають життя і здоров'я.

Напишу по пунктах проблеми галузі та поясню, чому потрібні невідкладні рішення.

Почну з гарних новин

25 грудня 2022 року я опублікувала матеріал на "Українській правді" "Як ми вбиваємо своїх", також було записано інтерв'ю з Яніною Соколовою. Після цього зі мною сконтактували урядовці, депутати, юристи, і нам вдалося провести кілька правильних і потрібних змін.

1) Відміна необхідності брати для волонтерів гарантійні листи від військової частини (в/ч)
Документ: постанова Кабміну.
Результат: зекономлено десятки тисяч людино-годин волонтерів та командирів в/ч.
Допомогли: Свириденко, Тістик, Дорогань, Самоходський, Грищук.

2) Відміна визнання Держслужбою експортного контролю (ДСЕК) дрона Mavic-3 товаром подвійного призначення (ТПП)
Результат: Україна перестала офіційно визнавати цивільний дрон ТПП, на цих "Мавіках" тримається вся перша лінія фронту.
Але вже було пізно, ми вистрілили собі в ногу. Було створено поганий прецедент для інших країн, через що ще з вересня почались проблеми з ввезенням дронів з ЄС.
Допомогли: суспільний розголос, весь волонтерський рух та притомні люди у владі.

3) Відміна мита і ПДВ на дрони, рації, тепловізори та прилади нічного бачення (ПНБ)
Документи: зміни до Податкового та Митного кодексів.
Результат: Найпоширеніші товари для захисту життя громадян не будуть обкладатись податком. Це уможливить знизити ціни та спростить завезення. Також передбачена можливість отримувати ці товари в експрес-відправленнях.
Допомогли: Гетманцев, Железняк, Самоходський, Устінова, Наталуха, Южаніна, Васильченко, Бобровська, Безугла. Фінально – підпис президента.

4) Ліквідація контролю над імпортом певних товарів з боку ДСЕК.
Документи: постанова та зміни до постанов Кабміну
Результат: ДСЕК більше не зможе місяцями гальмувати завезення комплектуючих до українських дронів, антидронових рушниць, засобів РЕР, РЕБ тощо
Допомогли: Федоров, Свириденко, BRDO.

Тепер погані новини

Цілий рік Держслужба експортного контролю блокувала ввезення комплектуючих в Україну, вимагаючи місяцями отримувати дозволи на кожен компонент.
Результат: часто комплектуючі або не завозили, або провозили "в кишенях", за хабарі etc.

Низка виробників опустили руки і припинили виробництво. Як було сказано вище, досі галузь не задовольняє потреби фронту навіть на 10%, перекриваємо людьми.

Люди на фронті виконують для всіх нас єдине завдання. Вони виграють для нас час, час щоб ми встигли підготуватись. Героїзм – це завжди наслідки чиїхось помилок.

Ми – країна, яка не виробляє своїх чіпів, високоточної електроніки, оптики. Вся авіоніка, вся начинка наших БПЛА – це імпорт. 

Замість того, щоб шаленим пилососом втягувати все що можна з усього світу, ми втратили рік часу, тому що керівник ДСЕК Олександр Павліченко де-факто місяцями не впускав імпорт в Україну. 

Чому Державна служба ЕКСПОРТНОГО контролю фактично контролює ІМПОРТ – окреме питання.

Основною задачею ДСЕК мав би бути контроль всього, що виїжджає з України, аби уникнути реекспорту в треті країни. Натомість ДСЕК цілий рік впускає "по чайній ложці" критичні комплектуючі до роботизованої та безпілотної техніки.

Фактично ДСЕК виграв для росії час. 

Все можна відбудувати та відновити, та в нас є єдиний невідновлюваний ресурс – це люди. І люди закінчуються.

Закінчуються тому, що західні партнери повільно дають зброю, побоюючись неконтрольованої ескалації. 

Закінчуються тому, що ми воюємо всліпу, особливо вночі.

Поки ДСЕК місяцями блокувала завезення тепловізорів до безпілотників, росіяни запустили галузь в три зміни. Через кордон з Китаєм безперешкодно фурами везуть комплектуючі, кращих інженерів країни зганяють працювати над розробками ударників. Крім того, що в них і так було багато гарних зразків БПЛА, відкриваються десятки нових інженерних центрів. 

Інженерів мотивують просто – ось комплектуючі, ось дедлайн по часу. Або робите сотні ефективних систем, або їдете "защіщать родіну" під Бахмут. Паралельно через прямий кордон тисячами завозяться "Мавіки" та інші китайські системи.

У президента, міністра та всіх, хто читає цю колонку, може логічно виникнути питання: але ж вище було сказано, що проблема контролю імпорту з боку ДСЕК вирішена?

Я теж так думала. Але щойно нам вдалося постановою Кабміну дати зелену дорогу технологіям, як з'явився законопроєкт 8415. Цей законопроєкт цементує необмежені повноваження ДСЕК (або правонаступника ДСЕК 2.0).

Фактично все стає ще гірше, ніж було. 

Нам пояснювали, що законопроєкт 8415 разом протягують голова Комітету по обороні Олександр Завітневич та керівник ДСЕК Павліченко. Ми зустрілись із ними кілька днів тому, я пояснила всі ризики законопроєкту.

Виглядало так, що є конструктивний діалог. Але вже в середу 22 лютого я дізнаюсь, що в п'ятницю 24 лютого, в річницю вторгнення, законопроєкт 8415 планують швидко проголосувати в Верховній Раді.

В сухому залишку

1. У керівництві ДСЕК довго обманювали всіх нас. Мовляв, контроль над імпортом – категорична вимога західних партнерів.
І ми вірили, аж поки самі не перечитали законодавство Європейського Союзу.

Виявилось, що поширення експортного контролю на імпорт – це суто "українська особливість". 

Ось тут детальний аналіз


2. ДСЕК створили дуже поганий прецедент для інших країн. Фактично в країні, де зараз найбільше застосування дронів у історії людства, було офіційно визнано, що цивільний дрон "Мавік" – насправді товар подвійного призначення. Для кількох країн ЄС це стало сигналом, і з вересня дрони, на яких тримається весь фронт, стало дуже складно завозити.

Тобто і своєму розвиватись не даємо, і максимально ускладнюємо завезення навіть "весільних". 

Насправді один такий "весільний" легко рятує життя і здоров'я цілій роті наших бійців.

Тепер треба йти просити в партнерів процедури спрощення. Ось тут ми прописали, які є шляхи вирішення глобальної проблеми для волонтерів та військових із ввезенням дронів з ЄС.

3. ДСЕК спільно з кількома депутатами намагається зробити свої повноваження необмеженими і закріпити це в законі. Законопроєкт 8415.

Вони сміливо роблять це після всього суспільного розголосу щодо їхньої "роботи". Це означає, що вони відчувають абсолютну безкарність. Можливо, їх хтось покриває.

Серед виробників і волонтерів немає єдиної думки. Одні кажуть, що вони – просто корупціонери, інші – що це реальний саботаж і зрада. 

Я займаюся питаннями розвідки, але шукати зрадників не моя спеціалізація, для цього є інші структури.

Однак, що я знаю точно, на місці путіна, якщо не медаль, то грамоту точно варто вручити. Стільки виграного для росії часу і можливостей.

Ми від всього залежні – ми змушені просити "Хаймарси", гармати, літаки, танки, ППО і постійно розраховувати на добру волю світових політиків.

Безпілотники – це те, де ми можемо бути справді незалежні й не випрошувати допомогу. Наші інженери з найпростіших комплектуючих вже роблять дуже ефективні зразки. Але одиницями, а треба – тисячами. 

Простий приклад: партнери надали нам ракети "Хаймарсів" з максимальною дистанцією 80 км. Плюс ми стріляємо не з "нуля". Отже, варто росіянам відтягнути склади, скупчення техніки на 65-70 км – і ми вже не дотягуємось.

Ракети з "Хаймарсів" коштують сотні тисяч доларів. Виробництво – не безлімітне.

А тепер уявіть, що в небі – тисячі ударних літаків, які несуть кілограми вибухівки, з дистанцією 150+. І коштують всього 15-35 тисяч доларів. Рої малих ударних дронів, які залітають в окопи і вибухають, баражуючі боєприпаси на 10-15 км. Сухопутні та водні дрони. Системи радіоелектронної боротьби та розвідки.

Це все реально. І той, хто зробить це швидше – виграє цю війну.

Я не знаю, чому ніхто досі не поніс відповідальність за те, що було втрачено стільки часу для запуску найважливішої галузі. І за те, що вже на другому (насправді десятому) році війни ми досі змушені спиратися на китайські "весільні дрони".

Треба просто відкрити імпорт, дерегулювати галузь, не заважати – все інше ми зробимо. 

Наш обов'язок захистити наших людей на фронті, виграти війну найшвидше і найнижчою ціною. Це поки реально.

Пане президент, пане міністре оборони, розраховую на ваші рішення.

Марія Берлінська

P.S. Нижче – детальний аналіз законопроєкту від мого побратима, який зараз воює як аеророзвідник, Ігоря Луценка:

"Як тільки Кабмін розпочав процедуру позбавлення ДСЕК неприродних для неї повноважень, у Верховній Раді з'явився законопроєкт 8415, котрим ці повноваження даному відомству повертаються, та ще й у розширеній формі. 

Щойно процедуру Кабміном було завершено, ввіз стратегічно важливої продукції було спрощено, ДСЕК усунуто від процесу, то 8415 понесли у сесійну залу. І це – у воєнний час, коли у країні маса важливих питань до уваги парламенту!

Отже, по суті.

Насамперед, законопроєкт перетворить державу на бар'єр для ввозу необхідних нам у війні передових технологій. Держава буде змушена (навіть якщо ДСЕК або аналогічний орган очолить найсвітліший ангел у плоті!) створити чималу гору паперової роботи для волонтерів, котрі зараз щосили поспішають везти в країну обладнання і товари для фронту й перемоги. 

Для того, щоб ввезти "Мавік" з теплаком у Бахмут, треба буде мати юридичну особу, сертифіковану ДСЕК, діяти виключно через неї. Кожен папірець, кожна хвилина затримки поставок таких товарів – це життя наших воїнів, це квадратні кілометри захопленої ордою землі. Навіщо нам зараз це?

Жодного обґрунтування в міжнародних зобов'язаннях чи у логіці здорової, не хворої на корупцію людини, немає. Нам потрібно не гальмо, а навпаки, прискорювач імпорту високотехнологічних товарів, передусім – стратегічних. 

Але уявіть, що цей орган з новими повноваженнями продовжить очолювати нинішня персона, відома своїм особливим ставленням до реалій війни, або їй подібна. Тоді ДСЕК знову стане тим тираном для завозу товарів подвійного використання, яким вона була перший рік.

Так прописано в законопроєкті – жодних прозорих критеріїв, кому слід давати сертифікат, кому ні, там ніхто і не збирався прописувати. В документі ледь не прямо написали: рішати по імпорту от з цим посадовцем, і зась.

Немає також прозорості й підзвітності суспільству у визначенні самого переліку стратегічних товарів і/або винятків з них. Все вертітиметься навколо особистої думки голови ДСЕК, і не буде на то ніякої ради. Повторюся, нащо нам це зараз?

Я вже не кажу, що цей законопроєкт грубо йде проти будь-яких раціональних основ вільного підприємництва. За роки життя держави регуляторна система для бізнесу більш-менш усталилася, регулюється визначеним переліком законів, які інтуїтивно прогнозовані: приміром, якщо ви подали документи, і чиновник не встиг їх обробити, то діє принцип "мовчазної згоди" тощо. 

Натомість цей законопроєкт створює цілу галузь, де ці хороші принципи не діють, де спеціально створено умови для хабарів як єдино можливого виходу з тих проблем, котрі створюють на рівному місці чиновники.

Автори законопроєкту навіть не посоромилися в нинішній час згадати про плату за надання сертифікатів (тобто дозволів) на імпорт товарів подвійного використання. Мовляв, ну а що тут такого, нехай ті волонтери ще й заплатять за право за свої гроші допомагати фронту!

Платити доведеться за кожен рух у цьому напрямку.

Можете не читати, але просто зацініть довжину списку дій, за які доведеться офіційно платити волонтерам:

  • реєстрація суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів, 
  • ідентифікація товарів, 
  • видача дозволів та їх дублікатів, 
  • видача документів про державні гарантії, 
  • видача сертифікатів підтвердження доставки, 
  • видача свідоцтв про атестацію системи внутрішнього контролю,
  • видача виписки з реєстру суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів.

А в нинішній ситуації треба було б робити прямо протилежне – доплачувати українцям за імпорт всього, що допомагає перемагати…

За влучним виразом відомого юриста Віталія Коломійця, цей правовий документ покликаний закріпити колоніальний статус України на технологічній та інноваційній карті світу. 

Великі країни ретельно контролюють і обмежують експорт своїх технологій, водночас Україна, слідуючи колоніальній парадигмі, під оплески з Москви обмежує можливості імпорту технологій. 

Іран під санкціями примудрився створити високотехнологічні БПЛА, котрими нас зараз атакують. Іран правдами і неправдами тягнув технології собі на свої виробництва. А у нас за рік війни (як і за попередні вісім) так і не змогли масово з'явитися ні вітчизняні "Шахеди", ні щось співставне.

Виходить, українська бюрократія і корупціонери виявилися набагато ефективнішими за міжнародні санкції".

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Ризики законодавчих змін: не "закривайте рота" військовим

Війна має знову стати справою всього суспільства 

Хто поверне депортованих дітей?

У чому українська сила людяності

Від знайомства до "заручин": 30 років шляху України та ЄС від часу встановлення дипвідносин

Роумінговий безвіз