Отримай персональний Сертифікат Клубу УП від

Використання Державного Прапора України: чому важливе законодавче врегулювання

Середа, 23 серпня 2023, 08:00

23 серпня 2004 року був виданий указ президента України "Про День Державного Прапора України". Тепер цей День має важливе значення в частині державотворчих подій.

Прапор відіграє не лише помітну роль у націєтворчих процесах, але й містить у собі винятково унікальний сакральний сенс для українського народу. Він відображає героїчну боротьбу, перемогу та інші достойницькі звитяги, власником і розпорядником яких є український народ.

Згідно з постановою Верховної Ради України від 28 січня 1992 року, було затверджено, що Державним Прапором України є національний прапор, що являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої – синього кольору, нижньої– жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3. 

Однак сьогодні можна помітити випадки, коли використанням патріотичної символіки, зокрема державного прапора, зловживають. Це зумовлено тим, що, спекулюючи на патріотичній тематиці, недобросовісні учасники бізнес-середовища використовують прапор України з метою просування своїх продуктів і послуг. У такий спосіб відбувається маніпулятивний вплив на почуття людей, які помилково можуть ототожнювати певного виробника продукції з належністю до державного символу.

Особливо чутливою ця проблема є у сфері реклами.

Не випадково законодавцем були прийняті відповідні застереження, які передбачені у пункті 6 частини 1 статті 8 Закону України "Про рекламу". Там зазначається, що в рекламі забороняється використовувати або імітувати зображення Державного Герба України, Державного Прапора України, звучання Державного Гімну України, зображення державних символів інших держав та міжнародних організацій, міжнародних об'єднань, якщо такі використання або імітація пропагують неповагу до них або вводять в оману споживачів. 

Таке нормативне положення корелюється із законодавством у сфері захисту прав споживачів. Зокрема, примітним у цьому є пункт 2 частини 1 статті 19 Закону України "Про захист прав споживачів". У ньому вказується, що нечесною підприємницькою практикою є будь-яка діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. 

Однак в умовах сьогодення, апелюючи до патріотичних гасел, відбувається якраз введення споживача в оману.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", не можуть одержати правову охорону позначення, які зображують або імітують державні герби, прапори та інші державні символи (емблеми). 

Про роль державних символів зазначається у статті 20 Конституції України. У ній вказується, що державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України. Також у цій статті Основного Закону йдеться про те, що опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу ВРУ. 

Також положення цієї статті доповнюються статтею 92 Конституції України, де міститься положення, що виключно законами України встановлюється порядок використання і захисту державних символів.

Станом на сьогодні чинного Закону немає. Спроби прийняти такий законопроєкт були в парламенті 8-го скликання, коли був зареєстрований проєкт Закону України "Про державні символи України, порядок їх використання та захисту". Однак він так і не став Законом України – його відкликали 29 липня 2019 року.

Деякі намагання окреслити значення державних символів були здійснені в Рекомендаціях щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України, які затверджені Наказом Міністерства освіти і науки України № 439 від 7 вересня 2000 року.

У цих Рекомендаціях зазначається, що національні символи – це свідчення високого духу народу, його історичних прагнень, унікальності; своєрідний генетичний код нації. Вони покликані послужити надійною основою формування громадянських рис особистості, її патріотизму, національної свідомості, активної життєвої позиції. Метою використання державних символів у навчально-виховному процесі є формування почуття свідомого громадянина України, здатного захищати її незалежність, готового взяти на себе відповідальність за добробут і безпеку своєї родини, народу.

Деяке розуміння значення державних символів висвітлено й у судовій практиці України. Так, зокрема, у Постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2014 року у справі № 819/3041/13 було зазначено, що державні символи уособлюють національний суверенітет, верховенство і незалежність влади в країні, символізують українську державність і конституційні цінності, є показником самосвідомості, бо формуються у процесі її історичного розвитку. Вони висловлюють певну повагу Українського народу до своєї держави, здатність сприяти патріотичному вихованню громадян України. Серед державних символів України особливе місце посідає Державний прапор (стаття 20 Конституції України). Обов'язок кожного громадянина України шанувати державні символи закріплений у статті 65 Основного Закону. 

Ба більше, суд зазначив, що відсутність законодавчих актів щодо порядку використання Державного Прапора України компенсується нормами іншої юридичної сили. Так, наприклад, Міністерство освіти і науки України своїм наказом від 7 вересня 2000 року затвердило Рекомендації щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України.

Цим Наказом встановлені загальні правила, які склалися в усьому світі:

  1. Державний Прапор ні перед ким не опускається вниз. Не можна ним салютувати. Не можна схиляти його перед будь-якою особою чи предметом.   
  2. Державний Прапор при вивішуванні серед інших прапорів має займати перше, найпочесніше місце. Він вивішується або вище за всі інші, або у фронті інших прапорів займає правий геральдичний бік.
  3. На зібраннях у приміщенні Державний Прапор розміщується на естакаді (подіумі) з правого боку від промовця; якщо Прапор виставляється з боку аудиторії, то займає правий бік фронтом до естради.
  4. У процесіях Державний Прапор треба нести попереду всіх інших прапорів або вправо від них.
  5. Не можна виставляти ушкодженого Прапора.
  6. При вивішуванні Державний Прапор не повинен торкатися землі, підлоги.
  7. На Державному Прапорі не можна розміщувати предмети, емблеми, прикраси тощо.
  8. Державний Прапор ніколи і ніде не можна використовувати як прикрасу чи декорацію. З цією метою можна використовувати барви Державного Прапора, і то лише у випадку державних чи національних свят, при державних урочистостях тощо.
  9. Зображення Державного Прапора не можна використовувати на рекламах, оголошеннях, заставках.
  10. Державний Прапор (стяг), спущений на пів древка (пів щогля), означає жалобу.

Особливої уваги заслуговує пункт 9, який виключає можливість використання Державного Прапора України на рекламах, оголошеннях, заставках.

Тому при здійсненні дій щодо Державного Прапора України варто зважати на вищезазначені положення законодавства.

Також потрібно пам'ятати про положення статті 338 Кримінального кодексу України, де у частині 1 йдеться про те, що публічна наруга над Державним Прапором , Державним Гербом або Державним Гімном України карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Тож, щоб уникнути правових невизначеностей, потрібно на законодавчому рівні (як того вимагає стаття 20 та стаття 92 Конституції України) врегулювати питання порядку використання Державного Прапора України та інших державних символів України.

Володимир Кістяник

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Як залучити кошти міжнародних донорів для відбудови України

Менше паперів — більше свободи для бізнесу: основні досягнення реформи дерегуляції

Україна без імпорту електрики. Поганий сценарій

Курська операція України кидає виклик незахідному світу

"Полювання" на нафтогазовидобуток

"Купує ГУР". Чому зброя важливіша за політику під час повномасштабного вторгнення