Вибори у Польщі: короткий екскурс
Цієї неділі у Польщі відбудуться парламентські вибори. На цю тему сказано вже достатньо багато, тому спробую стисло і тезово викласти інформацію про перебіг та підгрунтя цих перегонів.
На виборах знову зійдуться два основних суперники – право-консервативна партія "Право і справедливість" та її ліберальна суперниця "Громадянська платформа", яку так чи інакше підтримають дві інші опозиційні партії: "Лівиця" та коаліція "Третя дорога". Окреме місце у цих перегонах відіграють крайньоправі маргінали з "Конфедерації".
Розлам між двома таборами простий і давній.
- Західна Польща та виборці великих міст, здебільшого, підтримують опозицію. Жителі Східної Польщі та невеликих містечок та сіл голосуватимуть за чинну владу.
- Більш молодші та нерелігійні підтримують команду Дональда Туска. Натомість старше покоління та ревниві католики, що виступають проти абортів горою, стоять за партією Ярослава Качинського.
- Євроскептики з постійними претензіями до бюрократії Брюсселю, громадяни з чіткими антиімігрантськими поглядами обирають "Право і справедливість". Натомість єврооптимісти з ліберальною орієнтацією голосують за опозицію.
- Що ж стосується позиції щодо росії та війни в Україні, то прихильники обох таборів, здебільшого, мають спільну позицію. Треба лише зазначити, що серед виборців "Права і справедливості" – більше мілітаристів за духом та тих хто має чітку позицію з питань ОУН-УПА, Бандери і особливо - в ставленні до історичних перепетій, які поляки окреслюють як "Волинську трагедію".
Виборча кампанія проходить надзвичайно брудно і, я би сказав, навіть політично жорстоко. Влада задіяла інструмент, який, очевидно, спрацює на її користь – референдум, куди включено декілька резонансних питань. І основне з них звучить наступним чином: чи підтримуєте Ви допуск тисяч нелегальних іммігрантів з Близького Сходу та Африки в рамках механізму примусового переселення, нав’язаного європейською бюрократією? Ця тема хвилює більшість населення і тому кожен голос "за", так чи інакше, теж сприятиме у голосуванні за партійні списки "Права і справедливості".
За будь-якого результату, для України суттєвих змін не відбудеться. У випадку перемоги опозиції просто буде менше мілітаристської риторики і більше руху з оглядкою на Брюссель.
Що ж стосується українсько-польських непорозумінь останніх місяців, то це, на мою думку, не більше, ніж гра чинної влади перед своїм виборцем. В першу чергу, перед тими, хто працює на землі…
Що ж до можливого переможця, то я особисто ставлю на перемогу "Права і Справедливості". Їхній виборець набагато більш дисциплінований та ідейно вмотивований. Священники католицької церкви з самого рання дадуть сильний меседж для усіх віруючих. Потужні католицькі медіа працюють в цьому руслі протягом літа та осені. І це давало результат на всіх кампаніях останнього десятиріччя. Запорука перемоги на цих достатньо конкурентних виборах, це якраз мобілізація "свого" виборця!
Не виключаю, що ПіС знову отримає монобільшість. Якщо ж не вистачить декілька мандатів, то вони спробують залучити окремих депутатів з інших політичних партій опозиції або отримають ситуативну підтримку від частини Конфедерації (представників правиці з Національного Руху), яка формально в коаліціїю не увійде, але дати сформувати уряд допоможе. А далі Качинський з колегами точно "успішно попрацюють" з формуванням стабільної більшості.