Чому відсторонення депутата – загроза для всіх
Цей текст – не про політичні симпатії чи антипатії. Він про повагу до закону та про те, як окреме рішення може стати прецедентом, який згодом вдарить по всіх нас.
Ще Джон Лок застерігав: порушення закону заради вищої мети – вкрай небезпечне, бо відкриває двері для його ігнорування з будь-якою метою в подальшому. Саме тому варто замислитися над ситуацією, що розгортається у Верховній Раді України.
Що сталося?
Нещодавно у ЗМІ з’явилася інформація, що Регламентний комітет Верховної Ради проголосував за відсторонення Петра Порошенка від участі в засіданнях парламенту. Причина – висловлювання, які він допустив у спілкуванні з іншим народним депутатом – Богданом Яременком.
Не вдаючись у зміст цих висловлювань, варто запитати: чи не перетворюється це рішення на небезпечний прецедент руйнування держави?
Порушення свободи слова
Якщо парламент підтримає відсторонення, воно явно суперечитиме статті 10 Європейської конвенції з прав людини, яка гарантує свободу вираження поглядів. Відсторонення депутата на період понад півроку – до завершення поточної сесії – виглядає непропорційним до мети забезпечення порядку в парламенті.
Захищеність свободи слова парламентарів є ключовим елементом демократичного процесу. Загальний контекст політичного дискурсу передбачає, що народні депутати мають право на різкі висловлювання без страху перед політичними санкціями. Важливу роль у цьому також відіграє і політичний баланс – чи є об’єкт санкцій представником більшості чи опозиції?
Порушення виборчих прав
Окрім статті 10, це рішення може суперечити й статті 3 Протоколу №1 до Європейської конвенції, яка гарантує право бути обраним і здійснювати парламентські повноваження. Якщо обраний народний депутат втрачає можливість виконувати свою роботу через політично вмотивоване рішення, це розхитує фундамент демократії.
Чому це стосується кожного?
Проблема навіть не в можливих фінансових компенсаціях, які можуть бути присуджені за рішенням ЄСПЛ. Найбільша небезпека – у репутаційних втратах України як правової держави на міжнародному рівні. Адже сьогодні подібне рішення можуть ухвалити проти одного депутата, а завтра – проти будь-кого, особливо якщо він або вона опиниться в опозиції.
Демократія – це не просто влада більшості. Це система обмежень для більшості, які не дозволяють їй нехтувати правами меншості. Поважати закон – означає дотримуватися не тільки національних норм, а й міжнародних зобов’язань, які свого часу підтримав український парламент.
Як сказав Вольтер: "Мені не подобається те, що ви говорите, але я готовий віддати життя за ваше право це говорити". І сьогодні питання не в особистостях, а в тому, чи готові ми жертвувати принципами, які (допоки) захищають усіх нас, заради миттєвої зручності.
Сергій Заєць, адвокат, радник з застосування практики ЄСПЛ і міжнародного захисту прав людини Адвокатського об’єднання AZONES