Віктор Павлущик вже рік очолює НАЗК: як змінилося агентство
27 лютого 2024 року Кабінет Міністрів призначив Віктора Павлущика головою Національного агентства з питань запобігання корупції – він виграв відкритий конкурс. Будучи заступником голови Громадської ради при НАЗК я та вся команда "Антикорупційного штабу" постійно тримаємо в фокусі уваги роботу агентства. Як змінився характер менеджменту всередині, які напрямки запобігання корупції посилилися, а які – просіли, розповідаю далі.
Без гучних скандалів
Першим та фактично єдиним скандалом навколо Віктор Павлущика за цей рік стало призначення свого ж однокласника Сергія Гупяка на посаду заступника. Вони вчилися в одному класі Вінницького ліцею у 2001-2003 роках (10 та 11 класи). Однак тут є і об’єктивні підстави: Гупяк максимально відповідає цій посаді, адже свого часу увійшов до фіналу одразу двох конкурсів – на посаду очільника НАБУ та на посаду очільника НАЗК.
Що відбувається всередині
Після призначення Сергія Гупяка першим заступником у агентстві почалась реорганізація. За моєю інформацію, цей процес відбувався "в чотири руки" Павлущика та Гупяка. Фактично решту чиновників – керівників департаментів чи інших заступників – до реорганізації не допускали. Так само і не цікавились їхнім баченням змін.
Далі пішли кадрові рішення. До прикладу, відбулося звільнення чи переведення без будь-яких скандалів за власним бажанням ексзаступника Артема Ситника, заступника керівника апарату Олександра Стародубцева, керівниці Офісу доброчесності Ірини Чаговець та інших працівників, яких фактично попередній керівник Олександр Новіков привів до НАЗК.
Цікаво, що крім Гупяка, новим заступником голови став Микола Корнелюк, який раніше разом із Павлущиком працював у НАБУ. Дмитру Калмикову, колишньому керівнику департаменту антикорупційної політики і фіналісту на посаду голови НАЗК дали підвищення – він тепер обіймає посаду заступника голови агентства. Залишився із часів попереднього голови НАЗК керівник апарату Ігор Хохич. Також Ярослав Любченко, який за часів Олександра Новікова був заступником, став керівником управління.
Хочу наголосити на найважливіших департаментах. Департамент перевірок декларацій, департамент моніторингу способу життя, департамент конфлікту інтересів, департамент формування доброчесності та політичних фінансів – не змінили керівників. На мій погляд, рішення голови залишити ефективні напрямки було правильним.
Фактично реорганізація відбулась у вигляді незначної перестановки департаментів та новим розподілом координування між заступниками, хоча на той час налякала майже всіх працівників НАЗК, однак так і не завершилася радикальними рішеннями, на відміну від 2020 року за часів Олександра Новікова. Новий голова призначив "своїх" заступників – Сергія Гупяка та Миколу Корнелюка – саме тих, кому він має довіряти на 100%. Решті штату, хто погодився працювати за новими правилами під керівництвом нового очільника, дозволили залишитися та продовжувати свою роботу.
Співпраця із НАБУ
Аналізуючи роботу НАЗК за цей рік, варто відмітити активізацію співпраці з НАБУ. І це не дивно, адже саме звідти прийшов Павлущик. У перші місяці його каденції багато працівників НАБУ почали регулярно відвідувати НАЗК та тісніше співпрацювати. Що це дало? Серед іншого поглибилась співпраця між двома відомствами у сфері відбудови. НАЗК, маючи професійних та кваліфікованих аналітиків, досліджує можливі корупційні ризики. Після цього агентство передає інформацію НАБУ для розслідувань вже у межах кримінальних проваджень. Водночас інформація, що належить до компетенції НАЗК, наприклад, щодо складання протоколів про конфлікт інтересів, залишається в агентстві для подальшої обробки.
Загалом для антикорупційних органів тісна взаємодія надважлива, адже за 10 років, поки в Україні існує антикорупційна інфраструктура, ми вже бачили приклади, коли конфлікт між відомствами паралізує роботу всієї системи. "Свекруха голови НАЗК Наталії Корчак закрила детектива НАБУ у себе вдома, коли він прийшов вручати їй повістку на допит", – такими заголовками рясніли стрічки новин у 2017 році. І це лише один із прикладів.
Стратегічного аналізу корупційних ризиків стало менше
Дивлячись на результати стратегічного аналізу корупційних ризиків, які готує НАЗК для різних сфер, помітно, що за часів роботи Олександра Новікова у 2023 році агентство оприлюднило щонайменше сім таких досліджень. У 2022 році – рік повномасштабного вторгнення – не менше шести.
Водночас під новим керівництвом упродовж 2024 року НАЗК провело лише три дослідження. Усі вони безпосередньо стосуються викликів війни: досліджувались тилові закупівлі для ЗСУ, робота "Укроборонпрому" та експертиза щодо встановлення інвалідності. З одного боку це свідчить про фокус на оборонній сфері, де зосереджені найбільші бюджетні кошти, з іншого – значне зниження уваги до проведення досліджень у інших сферах.
На мій погляд, ці дослідження не варто ставити на паузу, адже вони стають своєрідною "настільною книгою" для державних органів, які мають недостатню експертизу та розуміння проблематики корупції в тій чи іншій сфері. Наприклад, дослідження, які робило агентство щодо хабарництва в ТЦК та ВЛК, використали РНБО та уряд для розробки реформ, спрямованих на зменшення корупції.
Повернення декларування
У жовтні 2023 року НАЗК відновило декларування для посадовців, яке було на паузі з початку повномасштабного вторгнення. А разом із цим – до НАЗК повернулася функція перевірки декларацій. У 2023 році повні перевірки декларацій майже не проводилися, тоді як минулоріч провели 715 таких перевірок. До повномасштабного вторгнення цей показник перевищував тисячу перевірок на рік, але, враховуючи тривалу паузу в роботі, це все ж значний результат.
Порівнюючи результати 2023 і 2024 років також помітно, що у позаминулому році за керівництва Олександра Новікова агентство зосереджувалося на проведенні моніторингу способу життя чиновників. Тоді провели 562 моніторинги способу життя суб’єктів декларування, сформували 14 обґрунтованих висновків із виявленими ознаками незаконного збагачення на загальну суму 503 млн грн.
У 2024 році за каденції Павлущика було проведено лише 187 моніторингів, за результатами яких склали 22 висновки з ознаками незаконного збагачення на загальну суму 650 млн грн. Виходить, моніторити стали менше, але ефективніше.
Перевірка політичних партій
У жовтні 2023 року НАЗК знову отримало доступ до Єдиного державного реєстру звітності політичних партій та відновило перевірку їхніх звітів. Минулого року агентство склало 586 протоколів про адміністративні правопорушення щодо порушення порядку подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду, звіту партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, тоді як у 2023 – лише 5. Також минулоріч виявили вдвічі більше кейсів із конфліктом інтересів – 77 у 2024 році проти 31 у 2023. Тож за цим напрямком бачимо значне пожвавлення.
Зміна комунікацій
Ще один компонент, який впадає в око — це зміна комунікацій агентства. Якщо коротко, соцмережі та інші ресурси стали стриманими та менш активними. А ще централізованими – адже раніше навіть окремі працівники могли частіше давали коментарі медіа та у соцмережах.
Варто нагадати, що раніше НАЗК заснувало та активно вело реєстр Міжнародних спонсорів війни, санкційний реєстр, "Викрадена спадщина", які були відомими для всього світу після повномасштабного вторгнення. Але ці ресурси так і не отримали правового закріплення за НАЗК – їх передали іншим держорганам. Ці кроки зменшили увагу до НАЗК, зробивши його роботу менш помітною, ніж раніше.
Підсумовуючи, сьогодні НАЗК складає враження інституції, яка незважаючи на зміну керівника та певну турбулентність, продовжує ефективно працювати, не розсіюючи увагу на нові проєкти чи медіа, а фокусуючись на своїх ключових повноваженнях. Однак викликає побоювання певна втрата ініціативності, і зовсім не хотілося б, щоб орган, який раніше був драйвером змін, став пересічним виконавцем.
Сергій Миткалик, голова правління ГО "Антикорупційний штаб", заступник голови Громадської ради при НАЗК