Конституція & кримські татари: жодних згадок про корінний народ
Автономній республіці Крим у Конституції України присвячений Х розділ. У ньому йдеться про юридичні повноваження та підпорядкування нормотворчого органу та виконавчої влади АРК центральним органам влади України. Також про управління майном півострова, бюджетну політику. Серед положень є і про забезпечення функціонування і розвитку державної та національних мов і культур в Автономній Республіці Крим. Проте в Основному законі не згадується корінний народ України – кримські татари, хоча у 96-му, коли парламент ухвалював головний документ країни, в Криму проживало, за різними оцінками, від 200 до 250 тисяч кримських татар. На рівні закону корінним народом їх визнали лише через 25 років після ухвалення Конституції, вже на сьомому році російської окупації Криму.
У цьому матеріалі аналізуємо, чому про кримських татар не згадали в Основному законі, не долучили до його підготовки та чи можна це виправити зараз.
"Радянський Союз, розвалюючись, по собі закладав дуже багато речей, які на той момент розглядалися просто як як міни уповільненої дії, – каже учасник конституційного процесу та в 96-му народний депутат ІІ скликання Роман Безсмертний, – Питання і територіальної автономії, і національної автономії – це були орадянщені речі і на них дивилися в більшості своїй через призму радянської правової системи. Я її називаю колгоспним правом".
Радянський підхід не передбачав національного самовизначення народів, а національні автономії, по суті були територіальними утвореннями, без широких національних повноважень. Щоправда кримськотатарська національна автономія на півострові була. Кримська АРСР була створена у 1921 році і ліквідована Сталіним після депортації кримськотатарського народу в 44-му. Останній етап існування Радянського Союзу, "перебудова", дещо пом’якшила політику щодо національних питань. У 1989 році, після багатьох років боротьби, – петицій та акцій протесту – кримськотатарський національний рух домігся створення Верховною Радою СРСР комісії з проблем кримськотатарського народу та ухвалення постанови, якою було засуджено депортацію. Юрист і член постійного Форуму ООН з питань корінних народів Сулейман Мамутов каже, що тоді був реальний шанс на створення в Криму саме національної автономії кримських татар: "Ця комісія дійшла висновків, що відновлення Кримської АРСР є логічним кроком у відновленні прав кримськотатарського народу і, зокрема, повернення. І висновок цієї комісії був підтриманий Верховним Совєтом РСР, саме висновок про необхідність відновлення Кримської АРСР. Але кримські комуністи підхопили це на свої прапори і створили автономію, яка потім була затверджена Верховною Радою УРСР, в якій не було нічого про нас".
І таку модель автономії згодом було прописано в Конституції України. Підготовка проєкту Основного закону відбувалася саме в той час, коли кримські татари масово поверталися з місць депортації на історичну батьківщину, в Крим. Роман Безсмертний каже, що спроби законодавчо закріпити права кримськотатарського народу всередині робочої групи були: "Спроба окремих із учасників цього процесу, особливо молодої, як я кажу, порослі, а це Соболєв, Лавринович, Стецьків, підняти це питання, вони наражалися на колосальну атаку, причому з усіх сторін. І це була основна перешкода для того, щоби розглядати цю проблему", – згадує Безсмертний.
Сам він був одним зі співавторів саме Х розділу Конституції, присвяченого Автономній Республіці Крим.
"Від тексту, який було підготовлено, він був десь втричі більший, ніж те, що залишилося в ньому. І там в тому числі були мої наївні спроби внести туди поняття кримських татар, як етнічної групи, воно вилетіло звідти. А тема взагалі одержавлення, на якій наполягали окремі із нас, вона взагалі викликала, ну, просто радикальне несприйняття", – пояснює атмосферу, за якої готували Х розділ Конституції Роман Безсмертний.
Сулейман Мамутов розповідає, що аналізував персоналії тих депутатів, які в 95-96 роках брали участь у обговоренні проєкту Конституції. Серед них були й парламентарі з Криму.
"Я нарахував в Верховній Раді цього цього скликання 23 депутатів з Криму (включно з Севастополем), їх так і називали – Кримська група. Але серед них не було жодного кримського татарина. І ще важливо, що майже половина – 47% була з комуністичної партії, якщо я не помиляюсь. І звісно, що вони давали ту рамку автономної республіки, яка була необхідна їм і яка, як на моє переконання, стала одним з підготовчих трамплінів для окупації півострова", – каже Мамутов.
Серед українських політиків, які опікувалися правами кримськотатарського народу Роман Безсмертний виокремлює Левка Лук'яненка та Вячеслава Чорновола. Каже, коли стало зрозуміло, що тему кримських татар не вдасться включити навіть у Конституцію Автономної Республіки Крим, між національно-демократичними політичними силами було ухвалене рішення включати в свої списки кримських татар. Так згодом до українського парламенту пройшли Мустафа Джемілєв та Рефат Чубаров. Невдачу спроб включити права кримськотатарського народу в Конституцію України Безсмертний резюмує так: "Ключовий сигнал, який хочу дати, це те, що на той момент, ми перебували у переважній більшості в полоні совкового погляду на це питання. І тому з нього вирватись було дуже і дуже складно".
З часу ухвалення Конституції України, де так і не згадали про кримських татар, минуло вже 25 років. Батьківщина кримськотатарського народу 12-й рік під російською окупацією. Чотири роки тому Верховна Рада ухвалила закон "Про корінні народи". Проте одне з його положень – про офіційне визнання представницького органу корінного народу – Меджлісу кримськотатарського народу досі не вирішене на рівні Кабміну. У 2017 році Конституційна комісія створила робочу групу для внесення змін до Х розділу Конституції України. Серед пропозицій – прописати, що джерело автономії – право кримських татар на самовизначення, як корінного народу України, представництво кримських татар у парламенті автономії – 34 депутати зі 100, офіційний статус Курултаю та Меджлісу. Сулейман Мамутов вважає, що вирішення питання прав кримських татар на рівні Конституції – одне з перших завдань після деокупації Криму.
"Українці просять і вимагають від світу: "нічого про нас без нас". Те ж саме стосується корінних народів, кримськотатарського народу. Це суспільне визнання того, що ми маємо право бути у себе вдома, як вдома. Це перший крок. Далі йдуть політико-правові кроки", – пояснює свою позицію Мамутов. "Після перемоги України, після завершення війни, після деокупації Кримського півострова цим кроком має стати ґрунтовна робота з перегляду розділу 10-го Конституції України. Так, щоб він відповідав засадам прав народів. І щоб ми змогли у такий спосіб реалізувати право на самовизначення в межах суверенної української держави", – продовжує пан Сулейман.
Роман Безсмертний каже, що зараз, коли Україна прагне інтегруватися в європейську спільноту, одна з вимог такої інтеграції – приведення внутрішнього законодавства та певних позицій Конституції до європейських норм. Зокрема, в частині прав національних меншин і корінних народів. І це він називає шансом відновити справедливість стосовно кримських татар.
"У нинішній ситуації важливо піти на такий крок, як прийняття Конституційного закону. В Україні немає такого поняття, але його можна запровадити як загальну згоду суспільства, парламенту, президента, уряду. А паралельно відкриється після завершення війни можливість внесення змін до Конституції. Ці зміни треба вже підготувати. Але Конституційний закон дав би можливість уже зараз кримським татарам гарантувати ці речі і показати, що ось це буде внесено у Конституцію України", – вважає Безсмертний.