Деструктивна ТСК нардепів Власенка-Бужанського атакує незалежні інституції

Видається, що 2025 рік запамʼятається спробами відкату судової та антикорупційної реформ. Поки Верховна Рада атакує антикорупційні органи, Печерський суд розправляється з неугодними. Разом із цим Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень в правоохоронних органах, судах та органах судової влади (далі – ТСК) на YouTube каналі опублікувала відео "закритого" засідання, яке фактично було допитом голови Вищої кваліфікаційної комісії України (далі — ВККС, Комісія) Андрія Пасічника. ВККС уже звернулась у звʼязку з цим до Вищої ради правосуддя (далі — ВРП).

Розбираємося, у чому справа. 

Що це за ТСК, та хто туди входить?

Верховна Рада створила ТСК наприкінці червня 2025 року. Проголосували це на одній хвилі відкату реформ, квінтесенцією якої стала атака на незалежність Національного антикорупційного бюро України (далі — НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі — САП). До складу ТСК входять провідні антиреформатори:

• Сергій Власенко, голова ТСК, відомий боротьбою проти участі міжнародних експертів у будь-яких комісіях;
• Максим Бужанський, заступник голови, займає таку ж деструктивну позицію, відомий фразою "Единственный результат Майдана — легализация нацизма", автор правок про ліквідацію незалежності НАБУ та САП;
• Максим Павлюк, організував проведення законопроєкту про ліквідацію незалежності НАБУ та САП у комітеті Верховної ради;
• Григорій Мамка, який шкодує про ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК), що мав легалізувати повернення Януковича у лютому 2022 року;
• Валерій Гнатенко, фігурант справи про сепаратизм;
• Павло Фролов, Галина Третьякова, Олександр Ткаченко, Констанкевич Ірина — дружно голосували ЗА законопроєкт 12414, яким запроваджувалась залежність роботи НАБУ і САП від Генерального прокурора;
• Роман Бабій, через законопроєкт якого намагаються втриматися на посаді десятки недоброчесних суддів (формально не входить до складу ТСК, але ставив запитання під час засідання).

Щоб себе легітимізувати Власенко тижнями спамив низці громадських організацій з пропозиціями участі в цій ТСК, проте громадянське суспільство відразу зрозуміло до чого все йде. Натомість серед експертів зазначено адвоката Ростислава Кравця, відомого фігуранта плівок Павла Вовка з Окружного адміністративного суду Києва. Його кандидатуру подала відома і незмінна голова Національної асоціації адвокатів України Лідія Ізовітова, давня соратниця Віктора Медведчука.

Тобто склад ТСК справді зірковий, не вистачає хіба Нестора Шуфрича… але є нюанс.

Атака на антикорупційні інституції: НАБУ, САП, ВАКС

За словами керівників НАБУ та САП, ця ТСК власне й була створена для тиску на інституції. Керівник САП Олександр Клименко:"У нас є інформація, що спочатку взагалі планувалося тиснути на нас через цю ТСК. Але потім стався бліцкриг. Проте гадаю, що й цей інструмент використовуватимуть."

Директор НАБУ Семен Кривонос: "Тиск завжди буде, тому що НАБУ — це той орган, який поряд із САПом розслідує топкорупцію. І тиск може бути і з боку влади, і – олігархічних груп. Ми готові до цього. Брудна кампанія й замовні матеріали не припиняються, вони далі публікуються на анонімних телеграм-каналах. Є ще створена ТСК у Верховній Раді, яка розслідує начебто корупцію в правоохоронних органах. Але особливу увагу ця ТСК приділяє НАБУ. Вони активно збирають та направляють нам запити".

Варто зазначити, що ці заяви вже були зроблені після того, як Верховна Рада відновила незалежність органів 31 липня 2025 року. Далі ТСК зацікавилася роботою Вищого антикорупційного суду (далі — ВАКС). Голова ВАКС Віра Михайленко у відповіді на запити ТСК вказує:

"Аналіз питань, адресованих до ВАКС Головою Комісії Власенком С. В. та членкинею Комісії Третьяковою Г. М., свідчить про те, що предмет уваги Комісії лежить поза площиною задекларованої мети її діяльності, а запитувана інформація не має зв'язку із завданнями, які стоять перед Комісією.

Зазначені в запитах Комісії питання стосувалися видатків із Державного бюджету, спрямованих на утримання ВАКС, що має ознаки несанкціонованого надмірного збору інформації про діяльність суду та суддів."

Атака на ВККС

Після значної критики в ЗМІ, Власенко й Бужанський переключилися на роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. ТСК зацікавила публічна інформація щодо деяких кандидатів в апеляційні суди, які набрали високі бали під час конкурсу. Серед них чинні члени ВРП, родичі членів ВККС, а також представники секретаріату Комісії.

Особливу увагу члени ТСК присвятили голові ВККС Андрію Пасічнику, який перевіряв практичні роботи конкурсантів. Його викликали на "закрите" засідання для допиту (як свідка, за словами Власенка), яке згодом опублікували в YouTube.

Чи мали право члени ТСК це робити після того, як задекларували "закритість" засідання, та чи є це втручанням в роботу ВККС? На наше переконання — є.

Це вже не перше втручання в роботу ВККС з боку народних депутатів. У березні 2025 року, зокрема за ініціативи Бужанського, Державне бюро розслідувань (далі — ДБР) проводило обшуки у ВККС за низкою зареєстрованих кримінальних проваджень, після того, як члени Комісії "насмілилися" визначити дати іспитів у межах кваліфікаційного оцінювання для суддів престижних столичних судів — Печерського та Шевченківського.

ВККС звернулася за захистом до ВРП, і остання звернула увагу ДБР на недопущення блокування роботи ВККС. Повертаючись до майже тригодинного засідання ТСК (фактично допиту Пасічника), основною претензією нардепів було те, що кандидати, які набрали високі бали під час тестувань на знання права та когнітивні здібності, отримали низькі бали під час практичного завдання (написання мотивувальної та резолютивної частини судового рішення). Начебто під час цього етапу відбулися маніпуляції з рейтингом кандидатів. Хоча більшість членів ТСК почали розбиратися про що йде мова тільки під час засідання.

Акцент ТСК був саме на практичних завданнях, і проблеми тут дійсно є — з моменту запровадження цих завдань 15 років тому. Експерти та громадськість неодноразово наголошували на необхідності зробити більш прозорою перевірку практичних робіт.

За словами Андрія Пасічника, ВККС не публікує практичних робіт через етичні міркування (тут його члени ТСК підтримали). Умовному судді-кандидату зможуть все життя дорікати тим, що він провалив іспит. Але це окреме питання, і Фундація DEJURE вчергове закликає ВККС внести зміни до свого Положення задля уникнення будь-яких потенційних зловживань.

Членів ТСК під час засідання дуже цікавило чи дійсно були роботи анонімними. Якщо поміркувати, то повністю анонімною роботу зробити неможливо — умовний кандидат завжди може залишити хитру помітку в роботі (про це казали й члени ТСК), яку може розпізнати перевіряючий, тому поки тут присутня участь людини, всіх запобіжників буде недостатньо.

Крім того, ТСК тиснула на Пасічника за те, що він перевіряв практичні роботи у роздрукованому вигляді не в приміщенні ВККС. Робити так йому дозволяє система, яка отримала сертифікат Держспецзв'язку. І чому це неправильно члени ТСК не заргументували.

Група підтримки із сумнівними "здобутками"

Кандидатка-суддя Олександра Шувалова, яка була запрошена на "закрите" засідання ТСК (не набрала мінімальний бал за практичний іспит — 105) відмовилася від пропозиції Пасічника обговорити підстави виставлення ним оцінки. Тобто тут у кандидатів щодо необʼєктивності виставлення оцінок й аргументів наче як немає.

Також на засідання ТСК був запрошений суддя-кандидат Тарас Заєць. Він відомий рішеннями щодо учасників протестів під час Революції Гідності, й отримав аж три висновки про невідповідність від Громадської ради доброчесності (ГРД) — у 2019, 2024 та 2025 роках. Власне, Заєць не мав претензій до перевірки практичних робіт, а жалівся на широку дискрецію ВККС та ГРД під час оцінки його доброчесності, яку він описав словами "я поет, я так віжу".

Далі буде?

Виглядає, що 28 жовтня члени ТСК дійшли висновку, що встановлено обставини, які можуть свідчити про порушення антикорупційного законодавства, а також інших норм, що регулюють процедуру відбору суддів. ТСК ухвалила рішення звернутися до органів правопорядку для перевірки наведених фактів і проведення розслідування в межах кримінального провадження. Тобто історія з атаками на ВККС може знову повторитися — допити, обшуки, інші заходи тиску…

На 4 листопада призначене нове засідання ТСК. З такими темпами, рано чи пізно, його члени знайдуть свою жертву. Якщо не вдасться з ВККС, наступними будуть члени ГРД, яких Бужанський взагалі вимагав ще на початку жовтня силою доставити на засідання.

Народні депутати з-під палки таки повернули незалежність НАБУ і САП, проте ТСК про всяк випадок залишили. Закликаємо Верховну Раду самостійно зупинити деструктивну діяльність ТСК, й не зривати процес добору суддів в апеляційні суди, де дефіцит кадрів становить понад 60%. Натомість варто було б підтримати судову реформу та повернути міжнародних експертів до процесу відбору членів ВККС та виконати міжнародні зобовʼязання щодо запровадження та перевірки декларацій доброчесності суддів, зокрема Верховного Суду.