Як вибирали 22 потенційних суддів ВАКС
Граничну кількість суддів ВАКС збільшили ще у вересні 2023 року, проте конкурс на нових суддів триває досі. Його запустили вже вдруге, і здається, що цього разу успіхи в наповненні штату більш імовірні.
В середині березня Громадська рада міжнародних експертів (ГРМЕ) спільно з Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККС) завершили наймасштабніший за всю історію етап співбесід на посади суддів ВАКС. Протягом місяця всі охочі могли в прямому ефірі спостерігати за їхнім спілкуванням із 69 кандидатами, які відповідали на вельми гострі запитання ГРМЕ та ВККС, намагаючись довести свою доброчесність та професійність.
Пройти співбесіди вдалося 22 учасникам (32% від усіх, хто брав участь у співбесідах). Серед обраних ГРМЕ та ВККС — 16 діючих суддів, 5 науковців і 1 адвокат. Тут відразу варто уточнити, що фактично ВАКС зможе отримати не 22 нових судді, а 19, адже троє кандидатів — це чинні судді першої інстанції ВАКС, які подаються до апеляційної інстанції, і їхні місця в Антикорсуді теж звільняться.
Проте 19 нових суддів майже у півтора раза збільшать фактичну чисельність суддів у штаті ВАКС — з 40 до 59, тобто заповнять наявні вакансії на 93,65%. І цього достатньо для виконання Україною взятих на себе зобов'язань за планом Ukraine Facility. Таким результатом можна пишатися, адже Антикорсуду стане легше забезпечувати результативність судового розгляду.
Як же обирали цих 22 суддів? Згадаймо детальніше.
Іспит контрастів: системне покращення vs закритість оцінювання
Якщо торік до етапу співбесід дійшли лише 7 кандидатів, то в другій спробі наповнити ВАКС до зустрічі з ГРМЕ та ВККС дійшли 73 учасники. І причина не в удачі, а в системному покращенні конкурсних процедур, до яких долучилася й TI Ukraine.
Загальний відсоток відсіювання на кожному з етапів кваліфікаційного іспиту скоротився з 43,3% до 13% у повторному конкурсі.
Передусім це стало можливим завдяки новим правилам, що запрацювали після ухвалення законопроєкту №12331-2. Він розблокував участь для тих, хто раніше не склав, не з'явився або відмовився від кваліфікаційного іспиту в конкурсі, а це 82 з 205 або 40% від усіх заявників.
Ефект від цих змін особливо помітний у цифрах — без оновлених правил замість 22 фіналістів ми б отримали лише 6, адже 16 осіб, які цьогоріч успішно пройшли співбесіди з ГРМЕ, раніше вже брали участь у суддівських конкурсах.
При цьому ВККС не скористалася можливістю знизити порогові бали за тестування з історії української державності та на визначення когнітивних здібностей (IQ) нижче 75%. А під час попереднього відбору суддів ВАКС саме складні тести IQ з таким високим для них пороговим балом призвели до найбільшого відсіювання — з конкурсу вибули аж 79 учасників зі 123.
Замість оновлення порогового балу ВККС змінила розробника тестів IQ, чим, з огляду на результати тестування, зменшила їх складність. Подібний підхід, вочевидь, Комісія використала й у тестах на знання української державності — рівень відсіювання тут був найменший і склав усього 2,5%.
Однак найбільший контраст результатів помітний саме на етапі виконання практичного завдання, яке в цьому конкурсі не змогли успішно виконати лише 14,1% проти 84% у конкурсі 2025 року. І тут відповіді, чому так сталося, ми не маємо, бо ВККС проігнорувала заклики громадськості і не оприлюднила написані учасниками судові рішення у межах практичного завдання разом з їх покритерійним оцінюванням членами екзаменаційної комісії.
Все б нічого, якби потім члени ВККС не знехтували можливістю під час співбесід щонайменше 8 разів запитати у кандидатів про доволі серйозні помилки в їхніх практичних завданнях. Наприклад, в Олени Роїк запитали, чому вона своїм рішенням визнала особу винною у тяжчому злочині, ніж інкримінувалося, а Ігоря Омеляна — яким чином він зобов'язав засудженого у вироку по недостовірному декларуванню подати виправлену декларацію. Так само нам були незрозумілі запитання, чому Євген Діденко та Іван Посохов спецконфіскували ноутбуки, на яких вчинялося завідомо недостовірне декларування, або ж чому Андрій Дудіков помилково застосував не той закон, який діяв на момент вчинення злочину, і так далі.
Судячи з усього, помилки в практичному припустилася й кандидатка зі "списку 22-х" Ольга Певна. Член ВККС Сергій Чумак звернув увагу, що у вироку вона помилково застосувала штраф вище вищої межі, хоч це не єдине застереження щодо Певної.
Зрозуміти суть цих запитань ми б змогли, якби так само мали доступ до виконаних практичних. І це вкотре доводить, що непрозорість оцінювання практичних завдань лише шкодить довірі до конкурсних процедур.
Про що говорили на співбесідах з ГРМЕ та ВККС?
Як ми вже згадували, співбесіди загалом тривали понад місяць, і, попри щільний графік та неймовірне навантаження, ГРМЕ та ВККС дійсно доклали великих зусиль, аби тримати планку якості відбору. Цьому також сприяли громадські організації, зокрема, ми в Transparency International Ukraine надали Комісії та міжнародним експертам свої застереження до кандидатів.
Однак такої плідної роботи й результату могло б і не бути без нових умов. Передусім їх створив законопроєкт №11426, за яким з листопада 2024 року ГРМЕ отримала повний доступ до досьє кандидатів та досьє суддів, які претендують на посади у ВАКС, а також яким збільшили часовий ліміт, протягом якого можна проводити співбесіди, — з 30 до 45 днів.
Збільшення часового ліміту особливо стало в пригоді під час цього конкурсу, адже експертам усього за 42 дні вдалося проаналізувати всю доступну інформацію та провести співбесіди з 69 кандидатами.
Традиційно під час спілкування з кандидатами ГРМЕ та ВККС звертали увагу на майно, етичність вчинків і, звичайно, на професійність.
Гострими були запитання щодо майна, статків і способу життя. Кандидати часто стверджували, що прожити на дохід, який не перевищував прожиткового мінімуму, їм допомагали жорстка економія та продуктова допомога від батьків. Окрему увагу приділили закриттю справ за статтею 130 КУпАП (керування у стані сп'яніння), і такі запитання важливі, бо затягування строків розгляду таких справ часто свідчить про недоброчесне судочинство.
Та абсолютно новим пулом запитань став аналіз активності кандидатів-суддів при користуванні ЄДРСР у режимі повного доступу. Нагадаємо, що повний доступ дозволяє відстежувати, чи не накладено на майно арешт, чи не планується проведення обшуку або інших слідчих дій, уточнювати ПІБ та адреси осіб та іншу дуже чутливу інформацію. Як виявилося, таким сумнівним користуванням ЄДРСР відзначилися чимало кандидатів, і будь-яка згадка про безпідставний пошук родичів та друзів серйозно била по довірі до них.
Зокрема, Комісія виявила випадки, коли судді та їхні помічники шукали інформацію про себе, родичів чи інших осіб, не пов'язаних із їхніми справами. Так робила, наприклад, суддя Тетяна Троян, яка зізналася, що здійснювала пошук для відстеження можливого позову банку щодо сплати боргу. Або Віта Матолич, яка шукала судові рішення щодо своїх родичів за іменем або номером телефону. А кандидат Дмитро Мовчан взагалі понад 100 разів шукав свою родичку в реєстрі.
Окрему увагу приділяли інформації щодо відвідування деякими кандидатами території рф чи окупованих областей України після 2015 року — за їхніми словами, в туристичних, особистих чи ділових справах. І пояснення на кшталт "сприймав окупацію як тимчасову" або поїздки до Курської області у 2019 році оцінювали скептично.
ГРМЕ й ВККС також моніторили соціальні мережі — навіть TikTok-акаунти родичів для виявлення незадекларованого бізнесу, як це було з кандидатом Сивоконем. Він стверджував, що його дружина не має жодного бізнесу, однак члени ГРМЕ показали, ймовірно, її TikTok-акаунт, де вона себе позиціонує як майстриню у сфері краси.
Шлейф невизначеності
Виклики конкурсу ВАКС на цьому не завершуються, адже 3 чинні судді ВАКС, схоже, перейдуть до Апеляційної палати. Це не створить суттєвого дефіциту кадрів у першій інстанції, проте серйозно вплине на справи, у яких ці судді були головуючими або членами колегій — їх вибування з розгляду означає, що такі справи доведеться починати слухати спочатку. А йдеться, наприклад, про справи щодо Гладковського, подружжя Кириленків, Микитася тощо.
З іншого боку, суд збільшив фактичну чисельність працівників майже в півтора раза, що вимагає виділення нового належного приміщення. Через цю нагальну потребу 25 березня ВАКС навіть з відкритим листом звернувся до Президента України.
Нестача 4 суддів у ВАКС означає також, що в майбутньому на нас може чекати ще один конкурс ВАКС, уже четвертий за рахунком. І повторити таку ж процедуру відбору суддів буде вкрай складно, адже повноваження ГРМЕ закінчаться у травні цього року. Тож аби підготувати та провести конкурс за її участю знову, парламенту треба набратися політичної волі й продовжити участь ГРМЕ під час відбору суддів ВАКС — щоб усі судді ВАКС були відібрані за однією процедурою.
Матеріал підготовлено у співавторстві з Андрієм Ткачуком, юридичним радником Transparency International Ukraine.