Право перевіряти підозри не означає права застосовувати будь-які засоби – позиція "Української правди"

Заява прокуратури Відня щодо затримання журналістів "Української правди" Михайла Ткача та Ярослава Бондаренка викликає в нас глибоке обурення. Замість відповідей на конкретні запитання ми отримали спробу виправдати дії австрійських правоохоронців.

Ми вважаємо застосовані до наших колег заходи необґрунтованими та непропорційними. За їхніми свідченнями, під час затримання до них обох застосували фізичну силу. Ярослав зазнав поранень і потребував медичної допомоги. Михайла утримували понад 12 годин. У журналістів вилучили телефони та інші засоби зв'язку, суттєво обмеживши їм можливість контактувати з редакцією та близькими.

Крім того, за повідомленнями наших колег, під час затримання було завдано численних пошкоджень їхньому майну, а частину майна було втрачено.

Всі ці обставини потребують документування та правової оцінки.

Наші колеги повідомили правоохоронцям, що вони журналісти й виконують редакційне завдання. Професійний статус Михайла Ткача і Ярослава Бондаренка можна було оперативно перевірити у відкритих джерелах або безпосередньо звернувшись до редакції. Посилання на те, що на момент затримання правоохоронці не знали про їхню професію, не пояснює, чому після того, як вони отримали таку інформацію, журналістів продовжували утримувати.

Право перевіряти підозри не означає права застосовувати будь-які засоби. Навіть наявність підстав для перевірки не виправдовує автоматично застосування сили, тривале позбавлення свободи та вилучення засобів зв'язку.

Ми бачимо підстави вважати, що правоохоронці перевищили свої повноваження та порушили права наших колег.

Особливе обурення викликає те, що замість посприяти українським антикорупційним органам у тому, щоб встановити місцезнаходження осіб, які можуть переховуватися від слідства, австрійські правоохоронці застосовують силу до журналістів, які працюють в інтересах громадськості.

За інформацією нашої редакції, у Відні перебуває колишній генпрокурор-утікач Руслан Кравченко. Обставини його перебування там становлять суспільний інтерес і потребують журналістської уваги. Австрійська правова система не повинна ставати інструментом захисту від такої уваги.

Як випливає із заяви прокуратури, одним із приводів для затримання українських журналістів стали відомості від третіх осіб. Прокуратура не пояснює, як перевіряли їхню достовірність, чи зіставляли їх із загальнодоступною інформацією та чи розглядали можливість свідомого введення правоохоронців в оману.

Це ставить принципове питання: чи не використав хтось австрійські правоохоронні органи для того, щоб перешкоджати журналістській роботі?

Окремої перевірки та правової оцінки потребують дії осіб, які повідомили про нібито вчинення злочину. Необхідно встановити, чи були надані ними відомості достовірними та чи не йшлося про свідоме поширення неправдивої або викривленої інформації. Якщо такі обставини підтвердяться, причетні мають понести передбачену законом відповідальність.

Ми очікуємо конкретних відповідей: чим була зумовлена необхідність застосовувати силу що до журналістів, чому наших колег утримували так довго, на яких підставах вилучили їхні засоби зв'язку та чому інформацію не можна було перевірити менш обмежувальними способами. Окремих пояснень потребують пошкодження та часткова втрата майна наших колег.

В оприлюдненій заяві австрійської прокуратури цих відповідей немає.

Разом із адвокатами ми домагатимемося повної та незалежної перевірки обставин затримання, встановлення відповідальності за допущені порушення, з'ясування обставин втрати майна та відшкодування завданої шкоди.

Звільнення наших колег не закриває цю історію. Для нас вона триватиме, доки обставини не будуть з'ясовані, а дії всіх причетних не отримають належної правової оцінки.

Севгіль Мусаєва, головна редакторка "Української правди"