Західні ЗМІ: звідки "Град"?

У четвер, 17 липня, іноземна преса пише про докази прямої агресії Росії, новий пакет санкцій Заходу проти РФ та перспективу об'єднання православної церкви в Україні.

"Град" з-за кордону

Американське видання Foreign Policy пише, що в інтернеті з'явилося відео, яке може стати найбільшим доказом прямої причетності Москви до війни на сході України. Йдеться про відео, де видно стрільбу із реактивної системи залпового вогню "Град", імовірно розташованої у місті Гуково Ростовської області Росії.

"Якщо достовірність відео буде підтверджена, вони можуть стати переконливим доказом, який прямо поєднує російських військових зі зброєю, яка використовується проти українських силовиків на іншому боці кордону," – зазначає видання.

Foreign Policy додає, що одразу декілька ознак на відео безпомилково вказують на місцевість у північно-західній частині міста Гуково, що знаходиться менше ніж у двох милях від українського кордону. Це помітно після детального розгляду місцевості на відео та у сервісі Google Street View.

"Характерні географічні та геометричні ознаки озера, розміщення кущів та каміння, лінія дерев позаду та ряд рівномірно розміщених стовпів, які видно на декількох відео та мапах Google, вказують на те, що система залпового вогню була розміщена на російській території," – пише видання, нагадуючи, що 19 українських військових нещодавно загинули саме після обстрілу з "Градів".

Сигнал Кремлю

Британське видання Guardian пише, що новий пакет американських санкцій проти Росії є серйознішим за попередні кроки, що обмежувались візовими заборонами та замороженням рахунків окремих осіб. Тим не менш, адміністрація Барака Обами не наклала обмежень на цілі сектори російської економіки, приберігши цю зброю на випадок "більш явного військового втручання Москви", зазначає Guardian.

Нові санкції змусять банки та компанії з Волл-Стрит припинити фінансування деяких російських корпорацій. Цитуючи неназваного посадовця з адміністрації президента, видання пише, що "Газпромбанк", "Внешэкономбанк", "Роснефть" та "Новатек" втратять доступ до середньо- та довгострокових американських кредитів.

Тим часом британська газета Daily Telegraph пише, що європейські лідери проявили значно менше рішучості, ніж Вашингтон, не ухваливши на саміті у Брюсселі рішення про новий етап санкцій. "Великобританія сперечалася із іншими лідерами ЄС і виступала за підтримку американського заклику до дій, але Німеччина та Італія неохоче ставляться до запровадження подальших санкцій", - зазначає видання.

Лідери ЄС погодились лише припинити видачу кредитів ЄБРР російським компаніям та обговорити подальші конкретні санкції.

На санкції Вашингтона різко відреагував глава компанії "Роснефть" Ігор Сєчін. За його словами, вони зашкодять акціонерам американських компаній та банків, які співпрацюють с російським нафтовим гігантом. "Рішення включити "Роснефть" до списку санкцій невиправдане, суб’єктивне і незаконне, тому що компанія непричетна до української кризи", - цитує пана Сєчіна Daily Telegraph.

Великий розпродаж

Російська "Независимая газета" пише про плани української влади організувати "наймасштабнішу програму приватизації за всі роки незалежності". На торги можуть виставити близько 200 підприємств, зокрема пакети акцій Укрнафти, Одеського припортового заводу, Сумихімпрому та Турбоатому.

Видання припускає, що покупцями можуть виявитися не лише інвестиційні фонди, а й українські фінансово-промислові групи. "Експерти зазначають, що після втечі Віктора Януковича постраждали лише бізнес-інтереси його найближчого оточення, які іменувались словом "сім'я", а ті, кого називали олігархами з часів Леоніда Кучми та Віктора Ющенко, зберегли свої бізнес-імперії. І можуть примножити власність під час нинішньої масштабної приватизації", - пише Независимая газета.

Опитані виданням експерти погоджуються, що Київ не вводитиме пряму заборону на купівлю держвласності російськими приватними інвесторами. А в Москві можуть знехтувати ризиками участі у приватизаційному конкурсі заради отримання ласих шматків українських підприємств, продукція яких необхідна російським покупцям. Зокрема, йдеться про акції Турбоатому, додає газета.

Хрестовий похід із невідомим фіналом

Американський журнал New Republic пише, що спроби Володимира Путіна знищити українську державність і вказати колишнім республікам СРСР на неможливість успіху революцій на кшталт української роблять добру справу для такого важливого суспільного інституту як церква. Автор Лінда Кінстлер припускає, що заклики з Москви "захистити святу Русь" в Україні може мати зворотній ефект і зрештою призвести до посилення української православної церкви й об'єднання Київського та Московського патріархатів.

"У нас є одна проблема, яку ми не можемо вирішити, і це поділ православної церкви на незалежний Київський патріархат та залежний Московський патріархат", - цитує видання голову інформаційного управління Київського патріархату Євстратія (Зорю).

Пояснюючи роль та вплив церкви на події в Україні, New Republic зазначає, що участь священиків у нещодавніх протестах на боці Майдану та нинішні намагання деяких проросійських сепаратистів назвати себе бійцями "російської православної армії" мають мало що спільного з теологією. Справа в історичних та політичних зв’язках, які привели Росію й Україну до нинішньої кризи.

"Це стає питанням ідентифікації, а не питанням віри", - цитує видання експерта американського військово-морського коледжу Ніколаса Гвоздєва.

За його словами, саме це є причиною того, чому командир сепаратистів може називати битву за схід України хрестовим походом аж до Львова і чому в пропаганді використовуються повідомлення про викрадення українських священиків обох патріархатів.

Огляд підготував Юрій Мартиненко, Служба моніторингу ВВС