Огляд ЗМІ: зовнішня політика Обами розчаровує
Берлінські переговори щодо України, критика зовнішньої політики Обами, ядерна зброї США у Європі та ера економічного націоналізму – в огляді закордонної преси від 18 серпня.
Важкі переговори в Берліні
Британська Daily Telegraph пише, що переговори керівників дипломатичних відомств України, Росії, Німеччини та Франції щодо мирного врегулювання конфлікту в Україні, перший раунд яких пройшов у Берліні в неділю, були викликані повідомленнями журналістів цього видання і Guardian про пересування російських бронетранспортерів через кордон з Україною.
Москва заперечила перетин кордону своїми військовими, але у НАТО підтвердили "проникнення".
Міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр каже, що переговори спрямовані на "перезапуск політичного процесу" та пошук варіантів для припинення вогню.
В іншому разі, криза ризикує увійти в "активну спіраль ескалації", попереджає він.
"Переговори не будуть легкими", - цитує пана Штайнмаєра британська газета Independent. "Вони стосуються пошуку дорожньої карти до сталого припинення вогню та основи для ефективного прикордонного контролю", - каже міністр.
"Тільки в цьому випадку східна Україна може заспокоїтись, а Київ зможе продовжити національний діалог, який належним чином залучає людей на сході", - вважає німецький міністр.
Independent також звертає увагу на заяву прем'єр-міністра самопроголошеної "Донецької народної республіки" Олександра Захарченка про підкріплення зі "150 одиниць військової техніки, 30 з яких - танки, а решта - бойові машини піхоти і бронетранспортери, а також 1200 людей, які пройшли чотиримісячне навчання на території Російської Федерації".
Після розголосу його "хвастощів" про отримання російської техніки, Олександр Захарченко звинуватив у всьому "неправильний переклад" і зараз наполягає, що техніка ця українська, а 1200 озброєних людей - то "етнічні українські добровольці" з Росії, а не російські військові.
Обама має діяти більш рішуче
Своєрідне кредо Барака Обами – "не робити дурниць" – зараз критикують навіть у його власній партії, пише Financial Times.
"Кожен успіх ісламістів в Іраку, кожен ракетний залп проросійських сепаратистів на території України сприймаються як обвинувальний вирок його обережності", - каже видання.
Президент Обама вже не може переконати у доцільності своєї доктрини навіть друзів.
У 2008 році він виграв партійні вибори у Хіларі Клінтон, бо виступав проти "тупої війни" в Іраку, а виборці у США були втомлені "амбіційним мілітаризмом". Зараз же опитування показують, що Барак Обама їх розчаровує. Лише третина виборців підтримують його зовнішню політику.
В останні місяці було би розумно посилити присутність США у країнах Балтії та інших членів НАТО, які межують з Росією, відзначає видання. Натомість президент США тримає їх на мінімальному рівні.
Це лише додало сміливості Володимиру Путіну. Як заявила минулого тижня пані Клінтон: "Коли ви пригинаєтесь і відступаєте, то не будете приймати кращі рішення ніж тоді, коли поводитесь войовничо і наступаєте".
Ядерна зброя США у Європі
Три колишніх радника президентів США з питань безпеки на сторінках американської Washington Post радять теперішньому президенту в жодному разі не виводити ядерну зброю, розташовану у країнах Європи.
Це питання буде розглядатися на саміті НАТО в Уельсі на початку вересня разом із "російською авантюрою в Україні" та планами допомоги Афганістану.
"Найбільш поширеним аргументом за виведення ядерної зброї є те, що стратегічні сили США "мають глобальні можливості", а ракети в країнах НАТО "не мають жодного військового значення".
Такі твердження не тільки помилкові (верховний головнокомандувач об’єднаних збройних сил НАТО нещодавно засвідчив військову корисність цієї зброї), але й не враховують головної особливості ядерної зброї: вона, по суті, є політичною.
"Основна функція її передового розгортання була і залишається такою: бути видимим символом для друзів і потенціальних ворогів - символом того, що США зобов'язуються захистити НАТО всіма військовими силами, які в них є", – пишуть експерти.
Для нових членів НАТО виведення ядерної зброї з Європи символізуватиме зменшення готовності США захистити їх.
"Їхня занепокоєність посилюється, коли вони дивляться, як Росія-рецидивіст проводить навчання, що імітують ядерні удари по Польщі та країнах Балтії", - вважають колишні радники.
Аргументи щодо значної переваги країн НАТО у звичайній зброї також не витримують критики, пише видання. На східному кордоні НАТО Росія має набагато більше військ, а події в Криму й на Донбасі показали, що це вже набагато краща армія ніж та, що воювала у Грузії у 2008 році.
Такий підхід також не враховує того факту, що головна мета НАТО – запобігти агресії, а не перемогти її. І для досягнення цієї мети ядерний арсенал НАТО підходить найбільше, аргументують експерти з безпеки.
Ера економічного націоналізму
Дипломатичний конфлікт навколо України розпочав завершальну стадію економічної кризи, яка тягнеться з 2008 року, пише Guardian. Вона характеризується відтоком капіталу, викликаним "економічним націоналізмом".
Від початку року з Росії було виведено 150 млрд. доларів, що "назавжди змінить позицію Росії у фінансовій системі".
Російське торговельне ембарго проти Євросоюзу, як і будь-яке порушення світової торгівлі, створює модель поведінки на майбутнє, вважає видання.
Грецьким виробникам персиків загрожує банкрутство, в той час як Туреччина обіцяє заповнити нову нішу на ринку Росії. Греція обурюється і розглядає можливість не виконувати санкції ЄС проти Росії. Все це нагадує атмосферу початку 1930-х років, пише газета.
Ще гіршим є фрагментація глобального медіа простору на пропагандистські блоки.
"Не тільки пропагандистські телеканали Володимира Путіна поширюють неправду: якщо почитати деякі журнали у США або Twitter, то можна повірити в те, що українці збили MH17, що Барак Обама наказав використати отруйний газ на сході Дамаску минулого літа і що Захід спровокував конфлікт в Україні, щоб допомогти сланцевій нафтогазовій індустрії", - пише видання.
"Коли починаються торговельні війни та теорії змови, наступне, чого слід очікувати – це "балканізація" Інтернету. І це вже відбувається. Цензура, закриття, арешти блогерів і авторів твітів: цю тактику розпочали у Сирії, використали у Туреччині та довели до досконалості у Росії", - пише газета.
Огляд підготував Сергій Арсентьєв, Служба моніторингу ВВС