Варшава – Упродовж 10 років кількість поляків, які подорожують літаками зросла у чотири рази. Тепер більшість польських пасажирів вирушає в авіаподорожі не з Варшави, а з регіональних летовищ, які до 2004 року ледь животіли.
Любителі подорожей пояснюють такі тенденції тим, що значно подешевшали авіаквитки. Експерти кажуть, що авіаперевезення в Польщі пожвавились, бо країна запровадила у себе євросоюзний принцип "відкритого неба".
Після того, як у травні 2004 року поляки проголосували за членство в Європейському союзі, в країні почали стрімко розвиватися дешеві авіаперевезення.
21-річний Ігор Бокій з Івано-Франківщини у Варшаві вивчає економіку. Як і багато його ровесників, у вільний від занять час хлопець працює, щоб заробити на своє утримання у недешевій польській столиці. Юнак каже, що з зароблених грошей йому вдається відкладати невеликі суми на подорожі Польщею та іншими європейськими країнами. Особливо Ігор любить подорожувати літаками. Каже, що таке задоволення у Польщі можливе навіть для студентів, оскільки дешеві авіаперевізники пропонують знижки на квитки у багато міст Європейського союзу.
Студент розповідає: "Якщо регулярно переглядати в інтернеті, які є знижки, то можна знайти квитки в дві сторони навіть за 100 злотих, тобто за 25 євро, а буває, що квитки ще дешевші. Такі гроші можна відкласти, якщо працюєш, наприклад, офіціантом у барі. Разом з друзями я вже літав до Гданська і Вроцлава. Був у Стокгольмі, в Мілані і в Празі. Є плани на наступні подорожі. Я думаю, що було б чудово, якби такі можливості з’явилися в Україні. Подорожі дуже розвивають, допомагають зрозуміти світ".
Значно частіше почали літати жителі регіонів
Дешеві, доступні навіть для студента, авіаподорожі у Польщі стали можливими після того, як країна приєдналася до Європейського союзу. У 2004 році, відповідно до євросоюзних норм, європейські авіаперевізники отримали спрощений доступ до польських летовищ.
Домінік Сіпінський, польский експерт із питань авіаперевезень, пояснює, що йдеться про так званий принцип "відкритого неба". Згідно з цим правилом, перевізники, зареєстровані в ЄС, можуть відкривати будь-які авіасполучення в межах Євросоюзу та країн, що належать до Європейської асоціації вільної торгівлі, тобто Ісландії, Норвегії та Швейцарії.
За словами Сіпінського, до 2004 року ситуація з авіаперевезеннями у Польщі нагадувала теперішній стан справ в Україні. Щоб відкрити нове авіасполучення, закордонний авіаперевізник мусив отримати низку дозволів, погоджень і заплатити за це чималі гроші. Річ у тім, говорить експерт, що таким чином уряд підтримував національного авіаперевізника – польську компанію LOT, тому іноземцям складно було зайти на польський ринок авіапослуг.
Сіпінський каже, що після того, як небо над Польщею стало відкритим, частка національної авіакомпанії LOT у ринку авіаперевезень помітно зменшилася, але натомість стрімко зросла кількість авіаперевезень у межах всієї країни. Це сталося завдяки закордонним перевізникам, передусім таким, як Wizzair та Raynair. Якщо у 2003 році, розповідає Сіпінський, в Польщі обслужили 7,1 мільйона пасажирів, то в переломному 2004-му – майже 9 мільйонів. А в минулому 2014 році з польських летовищ у подорож вирушили 27 мільйонів пасажирів.
Експерт наголошує також на тому, що поява у Польщі закордонних авіакомпаній стимулювала розвиток регіональних аеропортів. За його словами, у 2003 році 72 відсотки польських пасажирів обслуговували на Варшавському летовищі, натомість в 2014-му тільки – 39 відсотків.
"Завдяки відкритому небу ціна авіаперевезень зменшилася в рази, тож авіаквитки стали набагато доступнішими для пасажирів, – говорить Сіпінський. – Понад 10 років тому, перш ніж небо над Польщею стало відкритим, авіаподорожі були майже недоступними для жителів невеликих регіональних центрів. Переважали авіаперевезення між Варшавою та кількома європейськими столицями. Завдяки відкритому небу з’явилися десятки нових трас, а ціни знизилися так, що тепер поляки часто можуть літати за кільканадцять злотих в принципі по всьому Європейському союзу. Це було б неможливими без відкритого неба, тому що регульований ринок не передбачає місця для таких перевізників".
З яких міст поляки охоче літатимуть до Львова?
Домінік Сіпінський розповідає, що останніми роками Євросоюз укладає угоди про відкрите небо з країнами, які не є членами ЄС. Такі домовленості досягнуті, наприклад, із Грузією, куди тепер можна літати за невеликі гроші.
Схожі ініціативи були й щодо України. Угоду про приєднання України до спільного авіаційного простору мали підписати у червні 2014 року, та цього не сталося. Сіпінський каже, що офіційно причина непідписання цього важливого договору – це формальні бюрократичні перепони. Іспанія та Великобританія не дають згоди на підписання такої угоди з огляду на невизначеність принципів польотів з України на півострів Гібралтар.
Втім, підозрює експерт, насправді йдеться про інше. Мовляв, євросоюзні держави побоюються, що в умовах війни Україна буде неспроможна дотримуватися євросоюзних стандартів авіаперевезень. Крім цього, наголошує експерт, відкрите небо мусило б охопити простір над усією Україною, зокрема Донбас та Крим, адже Брюссель не визнає анексії кримського півострова. Схоже на те, каже експерт, що наразі у Євросоюзі не знають як вирішити цю проблему.
Домінік Сіпінський позитивно оцінює українське нововведення – відкрите небо над Львовом. Внаслідок цього, вважає експерт, може зрости пасажиропотік між Україною та Польщею.
"Сподіваюся, що відкрите небо над Львовом вплине на інтенсифікацію авіаперевезень між Україною та Польщею, – каже експерт. – Але це відносно мала відстань, тож авіаперевізникам може бути невигідно відкривати сполучення між Львовом та близько розташованими польськими містами, такими як Ряшів чи Краків. Дешеві авіаперевезення стають прибутковими, якщо йдеться про більші відстані. Ймовірно, більший шанс на комерційний успіх мало б авіасполучення між Львовом та Вроцлавом, звідки багато людей подорожує в Україну".
Натомість, каже Сіпінський, шансом для львівського летовища були б нові авіасполучення з країнами Західної Європи. Західні авіаперевізники точно будуть зацікавлені такою можливістю, якщо вони зможуть без зайвих формальностей ввійти на український ринок.
Facebook
Twitter
Вконтакте
