Коментар
Вівторок, 13 червня 2000, 14:45
Всі ці показники експерт Українського центру політичних та економічних досліджень (УЦПЕД), заввіділом Інституту прогнозування НАНУ Володимир Сиденко в інтерв'ю УП назвав надмірно оптимістичними. За його словами, ці показники можуть бути реальними, лише якщо в економіці України зберігатиметься сучасна ситуація.
Головна причина для сумніву експерта - це сучасний стан енергетичного сектора. Якщо не вдасться переламати ту ситуацію, що склалася зараз, на краще, то цей стан української енергетики зумовить не лише недостачу в запланованих показниках, а й повне згортання всього виробництва.
Крім цього, вавжає Володимир Сиденко, в аналізі показників уряду не слід забувати два важливі фактори. Це - падіння попиту внаслідок підвищення цін на комунальні тарифи, зростання квартплати та стрибок цін на базові споживчі товари: хліб, цукор ін. Всі ці фактори впливають на загальний стан споживчого ринку, зрозуміло, не в позитивну сторону. Оскільки внаслідок такої ситуації урядові доведеться підняти заробітню плату, то, відповідно, індекс інфляції становитиме більш як заплановані 15%. За прогнозами Сиденка, ця цифра становитиме 20-25%.
Стосовно ж імпорту та екпорту, то ситуація, знову ж таки, впираєтья в екнергетичний сектор. Перш за все, за словами експерта, таких показників можна досягти лише тоді, коли з першого місця в експорті викинути металугрійну продукцію, яка потребує великих енергозатрат, які, у свою чергу, є дуже дорогими. Їх ціна безумовно попвзе вгору, якщо Україна справді залишиться без власних енергоресурсів, тому для забезпечення таких показників від експорту металулургії доведеться відмовитися. Натомість якщо увагу зосередити на харчовій та легкій промисловості, то такі цифри цілком можливі. Особливі надії обіцяє виправдати, зокрема, наша текстильна галузь, яка, за словами економіста, зараз є провідною в Європейському Союзі.
Загалом же, за словами експерта, це - всього лише прогноізи, які базуються на сучасній ситуації і не можуть передбачити всіх можливих ексцесів примхливої української економіки. А отже й попередити їх небажані наслідки.
Головна причина для сумніву експерта - це сучасний стан енергетичного сектора. Якщо не вдасться переламати ту ситуацію, що склалася зараз, на краще, то цей стан української енергетики зумовить не лише недостачу в запланованих показниках, а й повне згортання всього виробництва.
Крім цього, вавжає Володимир Сиденко, в аналізі показників уряду не слід забувати два важливі фактори. Це - падіння попиту внаслідок підвищення цін на комунальні тарифи, зростання квартплати та стрибок цін на базові споживчі товари: хліб, цукор ін. Всі ці фактори впливають на загальний стан споживчого ринку, зрозуміло, не в позитивну сторону. Оскільки внаслідок такої ситуації урядові доведеться підняти заробітню плату, то, відповідно, індекс інфляції становитиме більш як заплановані 15%. За прогнозами Сиденка, ця цифра становитиме 20-25%.
Стосовно ж імпорту та екпорту, то ситуація, знову ж таки, впираєтья в екнергетичний сектор. Перш за все, за словами експерта, таких показників можна досягти лише тоді, коли з першого місця в експорті викинути металугрійну продукцію, яка потребує великих енергозатрат, які, у свою чергу, є дуже дорогими. Їх ціна безумовно попвзе вгору, якщо Україна справді залишиться без власних енергоресурсів, тому для забезпечення таких показників від експорту металулургії доведеться відмовитися. Натомість якщо увагу зосередити на харчовій та легкій промисловості, то такі цифри цілком можливі. Особливі надії обіцяє виправдати, зокрема, наша текстильна галузь, яка, за словами економіста, зараз є провідною в Європейському Союзі.
Загалом же, за словами експерта, це - всього лише прогноізи, які базуються на сучасній ситуації і не можуть передбачити всіх можливих ексцесів примхливої української економіки. А отже й попередити їх небажані наслідки.
