Для тих, хто слухає "ліві" CD, але жодного разу не вживав підроблені пігулки
Вівторок, 20 червня 2000, 14:00
До, під час і після візиту Клінтона в Україну державні засоби масової інформації приділяли значну увагу темі боротьби з піратством. Йдеться, звичайно, не про морських піратів, а про тих, які не поважають права інтелектуальної власності. Все було зроблено для того, щоб продемонструвати західним журналістам та спостерігачам зацікавленість української влади у вирішенні проблеми боротьби з піратством. Протягом цілого дня (!) в підземних переходах столиці не можна було купити "ліві" CD. Це був саме той день, коли у Києві перебував американський президент, а вже наступного можна було абсолютно спокійно придбати неліцензійну продукцію.
Український уряд хоча і знизив темпи, але намагається продовжувати боротьбу за дотримання прав інтелектуальної власності. А чи має він змогу боротися з такою потужною силою, як пірати? Міжнародні й українські компанії вважають, що уряд в Україні у недостатній мірі володіє ресурсами для ефективного здійснення захисту прав інтелектуальної власності.
Українські проблеми, що цілком закономірно, нікого в світі не хвилюють. Влада сама повинна приймати певні закони і вживати відповідних заходів, бо далі тягнути стає все важче. Президент коаліції з питань захисту прав інтелектуальної власності Пітер Некалсурмер заявив, "що порушення прав інтелектуальної власності є перешкодами на шляху залучення іноземних інвестицій в Україну і ставлять під загрозу намагання уряду приєднатися до Світової організації торгівлі і Європейського Союзу".
Виявляється, що боротьба з піратством поняття достатньо широке. Опитані представники українських та міжнародних компаній чітко вказують на необхідність реформування законодавчої бази, але на друге місце за важливістю ставлять боротьбу з корупцією. Знову повернемось до того, що одразу після завершення візиту Клінтона ситуація ввійшла в традиційне русло. Абсолютно за радянською схемою перед його візитом перший віце-прем'єр Юрій Єхануров "спустив" директиву посилити заходи, спрямовані на виявлення і покарання піратів. Центральна преса із задоволенням звітувала про показову справу у Запоріжжі, де податківці "накрили" бізнесменів, які займались продажем підробної продукції. При цьому повідомляється, що самі диски надходили з близького зарубіжжя. Це в той час, коли Український "лівий товаровиробник" постачає продукцію не тільки до Росії, а і в європейські країни! (Приємна для заходу інформація з'явилась днями: в Україні закрили чотири з восьми заводів, що виробляють неліцензійні СD).
Ось лише декілька прикладів того, де знаходили диски "від хохлів". У Франкфурті (!) було заарештовано партію у 500 тисяч неліцензійних дисків, які транспортували для продажу в Уругвай (Південна Америка). Представники Міжнародної федерації індустрії звукозапису повідомили ще про один факт: нещодавно заарештували баржу на Дунаї біля берегів Болгарії (раніше звідти привозили піратські диски для продажу в Україні), на якій знаходилася 221 тисяча компакт-дисків.
У найближчий час влада не припинить говорити про боротьбу за права інтелектуальної власності, оскільки цим питанням серйозно стурбовані в Євросоюзі. Раніше їх цікавили більш важливі теми: референдум і таке інше, а тепер настав час розбиратись і з подібними "дрібницями". З 18 лютого цього року в Україні вступила в дію міжнародна Женевська конвенція про охорону прав виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення, згідно з якою Україна взяла на себе серйозні зобов'язання охороняти права інтелектуальної власності у цій сфері.
"Ну, і де результати?", - природно поставлять питання товаровиробники і володарі прав на свою власність. Згідно з опитуванням керівників міжнародних та вітчизняних компаній, вони однаково не вірять в те, що уряд України надає пріоритет питанням захисту прав інтелектуальної власності. Фактично 71 % респондентів віднесли це питання до "найменш пріоритетних" в державі.
Захід замість нас займається питаннями інтелектуальної власності. "Замість того, щоб виробляти продукцію, створювати нові робочі місця, ми мусимо займатися викоріненням підробників, а це впливає на міжнародну репутацію України", - жалкує президент коаліції з питань захисту прав інтелектуальної власності Пітер Некалсурмер.
Коли в цьому матеріалі йдеться про піратство, постійно згадується лише проблема підробки компакт-дисків (мабуть через близькість саме цього аспекту автору цих рядків), але проблема є набагато ширшою. Це і підробка продуктів харчування (поганий звук вашого CD це не так страшно як отруйні цукерки), алкогольних напоїв (всі пили "ліву" горілку?), сигарет (хто нещодавно жалівся, що Marlboro не такі, як раніше?), ліків (чому я ніколи не чув про враження людини, яка з'їла підроблену пігулку?). Список можна продовжувати нескінченно.
Ми живемо у цій країні, і на відміну від іноземців розуміємо, що держава намагається вирішити проблему піратства не тому, що піклується про своїх громадян, а через проблеми зі Світовою організацією торгівлі і Євросоюзом (вступити дуже хочеться). І на тлі всього цього представники західних компаній і місцеві журналісти вимушені вислуховувати одкровення українського уряду. "Уряд діяв і буде діяти рішуче, але держава силами власного апарату не спроможна запобігти порушенню прав інтелектуальної власності", - зазначив віце-прем'єр-міністр Микола Жулинський і додав, - "потрібно створити систему яка об'єднає зусилля і держави і громадськості".
Український уряд хоча і знизив темпи, але намагається продовжувати боротьбу за дотримання прав інтелектуальної власності. А чи має він змогу боротися з такою потужною силою, як пірати? Міжнародні й українські компанії вважають, що уряд в Україні у недостатній мірі володіє ресурсами для ефективного здійснення захисту прав інтелектуальної власності.
Українські проблеми, що цілком закономірно, нікого в світі не хвилюють. Влада сама повинна приймати певні закони і вживати відповідних заходів, бо далі тягнути стає все важче. Президент коаліції з питань захисту прав інтелектуальної власності Пітер Некалсурмер заявив, "що порушення прав інтелектуальної власності є перешкодами на шляху залучення іноземних інвестицій в Україну і ставлять під загрозу намагання уряду приєднатися до Світової організації торгівлі і Європейського Союзу".
Виявляється, що боротьба з піратством поняття достатньо широке. Опитані представники українських та міжнародних компаній чітко вказують на необхідність реформування законодавчої бази, але на друге місце за важливістю ставлять боротьбу з корупцією. Знову повернемось до того, що одразу після завершення візиту Клінтона ситуація ввійшла в традиційне русло. Абсолютно за радянською схемою перед його візитом перший віце-прем'єр Юрій Єхануров "спустив" директиву посилити заходи, спрямовані на виявлення і покарання піратів. Центральна преса із задоволенням звітувала про показову справу у Запоріжжі, де податківці "накрили" бізнесменів, які займались продажем підробної продукції. При цьому повідомляється, що самі диски надходили з близького зарубіжжя. Це в той час, коли Український "лівий товаровиробник" постачає продукцію не тільки до Росії, а і в європейські країни! (Приємна для заходу інформація з'явилась днями: в Україні закрили чотири з восьми заводів, що виробляють неліцензійні СD).
Ось лише декілька прикладів того, де знаходили диски "від хохлів". У Франкфурті (!) було заарештовано партію у 500 тисяч неліцензійних дисків, які транспортували для продажу в Уругвай (Південна Америка). Представники Міжнародної федерації індустрії звукозапису повідомили ще про один факт: нещодавно заарештували баржу на Дунаї біля берегів Болгарії (раніше звідти привозили піратські диски для продажу в Україні), на якій знаходилася 221 тисяча компакт-дисків.
У найближчий час влада не припинить говорити про боротьбу за права інтелектуальної власності, оскільки цим питанням серйозно стурбовані в Євросоюзі. Раніше їх цікавили більш важливі теми: референдум і таке інше, а тепер настав час розбиратись і з подібними "дрібницями". З 18 лютого цього року в Україні вступила в дію міжнародна Женевська конвенція про охорону прав виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення, згідно з якою Україна взяла на себе серйозні зобов'язання охороняти права інтелектуальної власності у цій сфері.
"Ну, і де результати?", - природно поставлять питання товаровиробники і володарі прав на свою власність. Згідно з опитуванням керівників міжнародних та вітчизняних компаній, вони однаково не вірять в те, що уряд України надає пріоритет питанням захисту прав інтелектуальної власності. Фактично 71 % респондентів віднесли це питання до "найменш пріоритетних" в державі.
Захід замість нас займається питаннями інтелектуальної власності. "Замість того, щоб виробляти продукцію, створювати нові робочі місця, ми мусимо займатися викоріненням підробників, а це впливає на міжнародну репутацію України", - жалкує президент коаліції з питань захисту прав інтелектуальної власності Пітер Некалсурмер.
Коли в цьому матеріалі йдеться про піратство, постійно згадується лише проблема підробки компакт-дисків (мабуть через близькість саме цього аспекту автору цих рядків), але проблема є набагато ширшою. Це і підробка продуктів харчування (поганий звук вашого CD це не так страшно як отруйні цукерки), алкогольних напоїв (всі пили "ліву" горілку?), сигарет (хто нещодавно жалівся, що Marlboro не такі, як раніше?), ліків (чому я ніколи не чув про враження людини, яка з'їла підроблену пігулку?). Список можна продовжувати нескінченно.
Ми живемо у цій країні, і на відміну від іноземців розуміємо, що держава намагається вирішити проблему піратства не тому, що піклується про своїх громадян, а через проблеми зі Світовою організацією торгівлі і Євросоюзом (вступити дуже хочеться). І на тлі всього цього представники західних компаній і місцеві журналісти вимушені вислуховувати одкровення українського уряду. "Уряд діяв і буде діяти рішуче, але держава силами власного апарату не спроможна запобігти порушенню прав інтелектуальної власності", - зазначив віце-прем'єр-міністр Микола Жулинський і додав, - "потрібно створити систему яка об'єднає зусилля і держави і громадськості".
