Євген Марчук про те, що загрожує національній безпеці України
Середа, 26 липня 2000, 19:28
За газові борги можна розраховуватися держвласністю
"Ледве Україна реструктуризовала зовнішній борг за зобов'язаннями перед європейськими структурами, як через декілька місяців "влетіла" у борг перед Росією на суму $711 млн. внаслідок позаконтрактного відбору газу", - заявив глава Ради національної безпеки і оборони України Євген Марчук. У ексклюзивному інтерв'ю агентству Інтерфакс-Україна він зазначив, що "проблема боргів має дуже несприятливу тенденцію".
"Оскільки борг перед Росією має конфліктну природу (він утворився внаслідок несанкціонованого відбору російського газу), то він породжує немало труднощів у роботі між двома країнами, в тому числі, різні санкції у відношенні до України у вигляді акцизів на газ, додаткових митних зборів на нафту.
Однак найголовніше у борговій проблемі те, що ми надаємо Росії механізми впливу або навіть тиску на Україну. Те, що відносини України з Росією розвиваються досить непросто - загальновідомо.
Але нерідко ми самі створюємо можливості для використання таких неприємних для України форм впливу, як звернення Росії до МВФ, Всесвітнього банку та інших організацій. Російська сторона, наскільки мені відомо, підготувала такі звернення, і було б дивно, якби вона цього не зробила.
…Ще один наслідок боргової проблеми і несанкціонованого відбору газу - заяви російських комерційних структур про будівництво газових магістралей в обхід України, а також нафтопроводу на Новоросійськ. Для нас ця серйозна негативна обставина. Буде потрібно прикласти колосальних зусиль, щоб цю тенденцію зупинити. Правда, сподіватися на те, що це вдасться зробити швидко на тлі жорсткості, що посилюється в українсько-російських економічних відносинах поки немає підстав", - зазначив Євген Марчук.
Секретар української Ради нацбезопеки вважає, що "для України може бути цілком прийнятним механізм, за якого одна третина власності газо- і нафтотранспортної системи у вигляді акцій віддається російському партнеру в рахунок погашення боргу, ще одна третина - європейському партнеру, і решта залишається у власності України. Для початку це звучить дещо образливо. Але що краще: пустити на 30% Росію на нафтопереробні підприємства і об'єкти газово-нафтотранспортної системи, забезпечити живучість цієї системи і отримувати вигоду або "стояти на смерть" і потім проводити на цих порожніх об'єктах екскурсії? Не треба боятися втягувати Росію у цей сектор приватизації". У той же час Євген Марчук зазначив, що це "тільки робоча ідея", однак він "не бачить іншого варіанту рішення".
Відповідаючи на питання агентства про можливості контрвпливу України на Росію у зв'язку з тиском, що посилюється з боку останньої секретар РНБО нагадав, про тарифи на транспортування російської нафти і газу у Європу через Україну. "Вони старі і дуже низькі. Для Росії це дуже чутлива проблема, оскільки йдеться про величезні обсяги сировини, що транспортується через Україну.
Інша не менш складна проблема - доля майна, що залишилося після "розлучення" СРСР. Нещодавно парламент України провів слухання з даної проблеми, на які російська сторона відреагувала дуже нервово. І ця тема ще не вичерпана. Сьогодні Росія отримує дуже серйозні дивіденди з того, що належало СРСР, і мало підлягати справедливому розподілу, замість якого Україна має дірку від бублика".
Хто і в чому винен
"Проблема боргів, безумовно, дуже важлива, але не єдина. Передусім, виконавчій владі необхідно навчитися вести справи з Росією на сучасному рівні", - вважає Марчук.
"Пройшло півроку з моменту президентських виборів у Росії. За цей час відбулася не одна зустріч президентів, три зустрічі прем'єр-міністрів двох країн. Назвіть мені хоча б один документ, підписаний урядами двох країн за підсумками переговорів, що відбулися. Немає таких документів. Адже існує маса питань, які вимагають вирішення навіть у межах "великого" українсько-російського договору.
У той же час за ті півроку, що пройшли, у зовнішньополітичній і зовнішньоекономічній сфері Росія, виходячи з власних інтересів, вирішила масу питань, підкріпивши їх договорами, контрактами, угодами. Наш уряд похвастатися подібними результатами не може. Тому рівень ведення справ з Росією вимагає серйозного поліпшення.
Ще один аспект проблеми - необхідність інтенсифікації нашої роботи з європейської інтеграції. При цьому не треба використати, навіть ненавмисно, технології, здатні викликати антиросійське трактування. Але найголовніше - реформування економіки України", - радить Євген Марчук.
Дії в енергетиці "важко назвати наведенням ладу"
"Я вважаю, що серйозну шкоду енергетиці нанесла імпровізація, суперечність у рішеннях, що приймаються, ручне управління і, звичайно, політизація.
…На сьогоднішній день сталися уявні поліпшення ситуації в ПЕК, які співпали з спільним засіданням Ради регіонів і уряду, коли частота амперажу в мережі становила 50 Гц. Це дійсно дуже добре. Але це було досягнуто за рахунок додаткового спалення дорогого імпортного газу, а також вугілля і мазуту, що, у свою чергу, загальмувало резервування палива на осінньо-зимовий період.
Ще один чинник "поліпшень" - зниження ліміту споживання областям або, кажучи простою мовою, відключення не тільки боржників, але і тих, хто платить, включаючи експортерів.
Якщо говорити про збільшення грошових розрахунків, то це сталося певною мірою за рахунок ф'ючерсних контрактів, коли великі підприємства заплатили за електроенергію на півроку вперед. Сума грошей, що пройшли, дійсно велика, і це створює ілюзію збільшення платежів.
Пошук урядом шляхів поліпшення дисципліни платежів за спожиту енергію треба всіляко підтримати. Це дійсно дозволить поліпшити ситуацію в енергетиці. Але це має бути кваліфіковано продумана довгострокова політика. Коли ж протягом півроку забороняються, а потім вводяться взаємозаліки, коли для різних компаній, що працюють в енергетиці, вводяться різні режими господарювання, коли бюджетні гроші паперовим вихором проганяються через обленерго і прямим ходом йдуть на закордонний рахунок іноземної компанії, що постачає газ, все це важко назвати наведенням ладу.
…Якщо говорити про підготовку до зими, то сьогодні ми відстаємо за всіма параметрами. Тому перспектива в ПЕК із накопичення запасів палива, платежам виглядає досить тривожною. Хоча я не хочу драматизувати ситуацію", - зазначає Євген Марчук.
Починається велике розслідування навколо нафтопроводу Одеса-Броди-Гданьск
"Навколо нафтопроводу було дуже багато спекуляцій, зумовлених тим, що одна з лобістських груп у парламенті і в Західній Україні пробивала лише один маленький сектор цієї проблеми.
Нафтопровід Одеса-Броди - частина величезного проекту транспортування каспійського і, можливо, казахської нафти. Будівництво нафтопроводу неможливе без розв'язання проблеми танкерного флоту, узгодження питання транспортування нафти з її власниками, домовленостей про обсяги наповнення нафтопроводу, а він може бути прибутковим за об'єму 20-25 млн. тонн на рік, завершення будівництва нафтотерміналу. Нічого цього немає. Сьогодні загальна потреба проекту у фінансових ресурсах складає як мінімум $266 млн. З них $144 млн. необхідно на добудову термінала "Південний", $72 млн. - на завершення будівництва нафтопроводу "Одеса-Броди" (це без урахування відрізка Гданьськ), $50 млн. - на закупівлю технологічної нафти для підтримки трубопроводу у робочому стані. Ця сума не включає витрати на закупівлю комерційної нафти, що становить $140 млн. і на організацію танкерного флоту. Жодне з цих питань поки не вирішене.
Будувати нафтопровід, не вирішивши всіх вищеперелічених проблем - заривати у землю колосальні кошти, причому не просто їх заривати, але і витрачати на те, щоб потім утримувати цю махину, що є порожньою.
…На мій погляд, насувається дуже велике розслідування із нафтопроводу Одеса-Броди. Хто і чому, не прорахувавши, як ця система буде функціонувати, увігнав колосальні кошти у землю. Думаю, у серпні-вересні остаточно буде сформульоване рішення на рівні президента країни і РНБО про те, що таке нинішня дільниця нафтопроводу - досягнення або найсерйозніший прокол з величезними втратами. Я маю на увазі, ким і на підставі чого було ухвалено рішення, за яким колосальні кошти заганялися у землю, не маючи відповіді на питання, як нафтопровід буде функціонувати. Як відомо, бюджетні кошти у будівництво вводяться за найжорстокіших обмежень за умови, що вони будуть давати швидку віддачу. Дай Бог, щоб я помилився, але я не бачу віддачі від нафтопроводу у найближчі п'ять років", - сказав Євген Марчук.
Виділення окремих фрагментів тексту - від редакції УП.
"Ледве Україна реструктуризовала зовнішній борг за зобов'язаннями перед європейськими структурами, як через декілька місяців "влетіла" у борг перед Росією на суму $711 млн. внаслідок позаконтрактного відбору газу", - заявив глава Ради національної безпеки і оборони України Євген Марчук. У ексклюзивному інтерв'ю агентству Інтерфакс-Україна він зазначив, що "проблема боргів має дуже несприятливу тенденцію".
"Оскільки борг перед Росією має конфліктну природу (він утворився внаслідок несанкціонованого відбору російського газу), то він породжує немало труднощів у роботі між двома країнами, в тому числі, різні санкції у відношенні до України у вигляді акцизів на газ, додаткових митних зборів на нафту.
Однак найголовніше у борговій проблемі те, що ми надаємо Росії механізми впливу або навіть тиску на Україну. Те, що відносини України з Росією розвиваються досить непросто - загальновідомо.
Але нерідко ми самі створюємо можливості для використання таких неприємних для України форм впливу, як звернення Росії до МВФ, Всесвітнього банку та інших організацій. Російська сторона, наскільки мені відомо, підготувала такі звернення, і було б дивно, якби вона цього не зробила.
…Ще один наслідок боргової проблеми і несанкціонованого відбору газу - заяви російських комерційних структур про будівництво газових магістралей в обхід України, а також нафтопроводу на Новоросійськ. Для нас ця серйозна негативна обставина. Буде потрібно прикласти колосальних зусиль, щоб цю тенденцію зупинити. Правда, сподіватися на те, що це вдасться зробити швидко на тлі жорсткості, що посилюється в українсько-російських економічних відносинах поки немає підстав", - зазначив Євген Марчук.
Секретар української Ради нацбезопеки вважає, що "для України може бути цілком прийнятним механізм, за якого одна третина власності газо- і нафтотранспортної системи у вигляді акцій віддається російському партнеру в рахунок погашення боргу, ще одна третина - європейському партнеру, і решта залишається у власності України. Для початку це звучить дещо образливо. Але що краще: пустити на 30% Росію на нафтопереробні підприємства і об'єкти газово-нафтотранспортної системи, забезпечити живучість цієї системи і отримувати вигоду або "стояти на смерть" і потім проводити на цих порожніх об'єктах екскурсії? Не треба боятися втягувати Росію у цей сектор приватизації". У той же час Євген Марчук зазначив, що це "тільки робоча ідея", однак він "не бачить іншого варіанту рішення".
Відповідаючи на питання агентства про можливості контрвпливу України на Росію у зв'язку з тиском, що посилюється з боку останньої секретар РНБО нагадав, про тарифи на транспортування російської нафти і газу у Європу через Україну. "Вони старі і дуже низькі. Для Росії це дуже чутлива проблема, оскільки йдеться про величезні обсяги сировини, що транспортується через Україну.
Інша не менш складна проблема - доля майна, що залишилося після "розлучення" СРСР. Нещодавно парламент України провів слухання з даної проблеми, на які російська сторона відреагувала дуже нервово. І ця тема ще не вичерпана. Сьогодні Росія отримує дуже серйозні дивіденди з того, що належало СРСР, і мало підлягати справедливому розподілу, замість якого Україна має дірку від бублика".
Хто і в чому винен
"Проблема боргів, безумовно, дуже важлива, але не єдина. Передусім, виконавчій владі необхідно навчитися вести справи з Росією на сучасному рівні", - вважає Марчук.
"Пройшло півроку з моменту президентських виборів у Росії. За цей час відбулася не одна зустріч президентів, три зустрічі прем'єр-міністрів двох країн. Назвіть мені хоча б один документ, підписаний урядами двох країн за підсумками переговорів, що відбулися. Немає таких документів. Адже існує маса питань, які вимагають вирішення навіть у межах "великого" українсько-російського договору.
У той же час за ті півроку, що пройшли, у зовнішньополітичній і зовнішньоекономічній сфері Росія, виходячи з власних інтересів, вирішила масу питань, підкріпивши їх договорами, контрактами, угодами. Наш уряд похвастатися подібними результатами не може. Тому рівень ведення справ з Росією вимагає серйозного поліпшення.
Ще один аспект проблеми - необхідність інтенсифікації нашої роботи з європейської інтеграції. При цьому не треба використати, навіть ненавмисно, технології, здатні викликати антиросійське трактування. Але найголовніше - реформування економіки України", - радить Євген Марчук.
Дії в енергетиці "важко назвати наведенням ладу"
"Я вважаю, що серйозну шкоду енергетиці нанесла імпровізація, суперечність у рішеннях, що приймаються, ручне управління і, звичайно, політизація.
…На сьогоднішній день сталися уявні поліпшення ситуації в ПЕК, які співпали з спільним засіданням Ради регіонів і уряду, коли частота амперажу в мережі становила 50 Гц. Це дійсно дуже добре. Але це було досягнуто за рахунок додаткового спалення дорогого імпортного газу, а також вугілля і мазуту, що, у свою чергу, загальмувало резервування палива на осінньо-зимовий період.
Ще один чинник "поліпшень" - зниження ліміту споживання областям або, кажучи простою мовою, відключення не тільки боржників, але і тих, хто платить, включаючи експортерів.
Якщо говорити про збільшення грошових розрахунків, то це сталося певною мірою за рахунок ф'ючерсних контрактів, коли великі підприємства заплатили за електроенергію на півроку вперед. Сума грошей, що пройшли, дійсно велика, і це створює ілюзію збільшення платежів.
Пошук урядом шляхів поліпшення дисципліни платежів за спожиту енергію треба всіляко підтримати. Це дійсно дозволить поліпшити ситуацію в енергетиці. Але це має бути кваліфіковано продумана довгострокова політика. Коли ж протягом півроку забороняються, а потім вводяться взаємозаліки, коли для різних компаній, що працюють в енергетиці, вводяться різні режими господарювання, коли бюджетні гроші паперовим вихором проганяються через обленерго і прямим ходом йдуть на закордонний рахунок іноземної компанії, що постачає газ, все це важко назвати наведенням ладу.
…Якщо говорити про підготовку до зими, то сьогодні ми відстаємо за всіма параметрами. Тому перспектива в ПЕК із накопичення запасів палива, платежам виглядає досить тривожною. Хоча я не хочу драматизувати ситуацію", - зазначає Євген Марчук.
Починається велике розслідування навколо нафтопроводу Одеса-Броди-Гданьск
"Навколо нафтопроводу було дуже багато спекуляцій, зумовлених тим, що одна з лобістських груп у парламенті і в Західній Україні пробивала лише один маленький сектор цієї проблеми.
Нафтопровід Одеса-Броди - частина величезного проекту транспортування каспійського і, можливо, казахської нафти. Будівництво нафтопроводу неможливе без розв'язання проблеми танкерного флоту, узгодження питання транспортування нафти з її власниками, домовленостей про обсяги наповнення нафтопроводу, а він може бути прибутковим за об'єму 20-25 млн. тонн на рік, завершення будівництва нафтотерміналу. Нічого цього немає. Сьогодні загальна потреба проекту у фінансових ресурсах складає як мінімум $266 млн. З них $144 млн. необхідно на добудову термінала "Південний", $72 млн. - на завершення будівництва нафтопроводу "Одеса-Броди" (це без урахування відрізка Гданьськ), $50 млн. - на закупівлю технологічної нафти для підтримки трубопроводу у робочому стані. Ця сума не включає витрати на закупівлю комерційної нафти, що становить $140 млн. і на організацію танкерного флоту. Жодне з цих питань поки не вирішене.
Будувати нафтопровід, не вирішивши всіх вищеперелічених проблем - заривати у землю колосальні кошти, причому не просто їх заривати, але і витрачати на те, щоб потім утримувати цю махину, що є порожньою.
…На мій погляд, насувається дуже велике розслідування із нафтопроводу Одеса-Броди. Хто і чому, не прорахувавши, як ця система буде функціонувати, увігнав колосальні кошти у землю. Думаю, у серпні-вересні остаточно буде сформульоване рішення на рівні президента країни і РНБО про те, що таке нинішня дільниця нафтопроводу - досягнення або найсерйозніший прокол з величезними втратами. Я маю на увазі, ким і на підставі чого було ухвалено рішення, за яким колосальні кошти заганялися у землю, не маючи відповіді на питання, як нафтопровід буде функціонувати. Як відомо, бюджетні кошти у будівництво вводяться за найжорстокіших обмежень за умови, що вони будуть давати швидку віддачу. Дай Бог, щоб я помилився, але я не бачу віддачі від нафтопроводу у найближчі п'ять років", - сказав Євген Марчук.
Виділення окремих фрагментів тексту - від редакції УП.
