Ідея імпічменту Кучмі належить Суркісу, Медведчуку і Марчуку, стверджує російська преса
Субота, 16 вересня 2000, 15:39
Російські ЗМІ активно обговорюють невдалу спробу імпічменту Кучмі.
Газета "Время новостей" вважає, що за "справою про імпічмент" стоїть угрупування Суркіса-Медведчука, до якого останнім часом близький Євген Марчук".
"Ім'я Григорія Омельченко (одного з ініціаторів імпічменту), в недавньому минулому глава парламентського Комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю, завжди зв'язували з ім'ям секретаря Ради національної безпеки і оборони України Євгена Марчука, який розраховує на президентську посаду.
У останні місяці склалася сприятлива ситуація для зміни президентської влади. Як кажуть у кулуарах, імідж Леоніда Кучми, якого завжди підтримувала адміністрація Клінтона, дещо постраждав у зв'язку із справою Лазаренка. Новий ставленик еліти був би вільний від вантажу гріхів і не кидав би тінь пособництва на саму американську адміністрацію", - пише газета.
Саме тому, на думку автора статті, у "зливі " компромату є "своє таємне значення". При цьому, не дивлячись на те, що "Верховна Рада відхилила цю ініціативу, обнародувані дані будуть мати резонанс за межами України", пише газета.
"Время новостей" розповідає про подробиці обвинувачень на адресу президента України, які зводяться до двох пунктів: обвинувачення у сумнівних операціях в бутність Кучми главою уряду у 1993 році і сприяння у 1995-1998 роках екс-прем'єру Лазаренко у відмитті "брудних" грошей.
"Якщо вірити ініціаторам импичменту, Кучма брав співучасть у розкраденні держкоштів у особливо великих розмірах, сприяв незаконному відкриттю за кордоном валютних рахунків, отримував гігантські хабарі, до того ж не виконував свої службові обов'язки.
Депутати Омельченко і Єрмак вважають українського президента причетними до перерахування на рахунки німецької фірми Warex 12 млн. марок з Державного валютного фонду України, що буквально розчинилися у повітрі. Так, на платіжному дорученні №39, яке стало основою для відповідних виплат німцям, є напис: "Підготовлено і підписано за прямою вказівкою О.К.Лобова на основі розпоряджень Л.Д. Кучми..." (останній посідав тоді посаду прем'єра). У квітні 1993 року Експортно-імпортний банк України перерахував фірмі Warex на рахунок №385104 в Dresdner Bank (Франкфурт-на-Майні, ФРН) спочатку 10 млн. 939 тис., а потім 1 млн. 60 тис. марок.
Warex же "поділився" з громадянами України, причому основним "адресатом" стала дружина пана Лобова, того самого міністра, ім'я якого фігурує у нещасливому написі на платежі. При чому тут, власне, президент? У пояснювальній записці добродіїв Омельченко і Єрмака вказується, що з отриманих п. Лобовий сум 3 млн. марок були перераховані "на закордонні валютні рахунки Л. Кучми (рахунки, що їм контролюються) або на рахунки членів його сім'ї".
Другий пункт обвинувачень пов'язаний з його колишнім соратником екс-прем'єром Лазаренко, який за 1993-97 роки "створив міжнародну фінансово-комерційну імперію на території 40 країн світу за схемою "відмиття" грошей більш ніж в 80 банках". За оцінками експертів, Лазаренко і його соратники по "тіньовому" бізнесу сховали на загранрахунках від 2 до 10 млрд. доларів.
У 1994-1996 роках члени парламентської комісії по боротьби з організованою злочинністю і корупцією неодноразово особисто інформували українського президента про "моральне обличчя " прем'єра. Проте, якраз у 1995 році Лазаренко був призначений главою Дніпропетровської обласної держадміністрації, потім першим віце-прем'єром, отримав "Орден князя Ярослава Мудрого" п'ятого ступеня. "Співучасник " Лазаренка п. Агафонов, що украв із скарбниці, за даними Генпрокуратури, 24 млн. дол., президент відмітив скромніше - орденом "За заслуги" третього ступеня. У травні 1996-го Павло Іванович став прем'єр-міністром.
"Вкрасти стільки грошей у держави без відому і сприяння його глави неможливо", - заявляють депутати - ініціатори імпічменту. Вони посилаються на адвокатів екс-прем'єра, які мають у своєму розпорядженні документи, "однозначно підтверджуючі, що Л. Кучма фактично підтримував комерційну діяльність П. Лазаренко, брав в ній участь, а за свої призначення той перераховував великі суми валюти не тільки на особисті рахунки Кучми, але і на валютні рахунки, які контролювалися" останнім", - пише російська газета.
Інше московське видання "Независимая газета" звертає увагу на результати голосування по імпічменту.
"Саме голосування являло собою тест на лояльність депутатів президенту… "За" у повному складі голосувала фракція соціалістів, а також абсолютна більшість комуністів і 16 позафракційних парламентарів. Від більшості ж вдалося відколоти тільки двох - Олександра Куліка від Руху Костенко і Анатолія Мокроусова від 100%-во надійної СДПУ(о).
Крім того, товариші Матвієнка по спробі торішнього розколу НДП Олександр Ємець і Володимир Філенко (нині фракція "Реформа-Конгрес") утрималися. Інші фракції більшості виявилися монолітними - у "Відродженні регіонів" і "Трудовій Україні" були так обурені самою постановкою питання про імпічмент, що вважали взагалі за краще вийняти картки".
Газета "Время новостей" вважає, що за "справою про імпічмент" стоїть угрупування Суркіса-Медведчука, до якого останнім часом близький Євген Марчук".
"Ім'я Григорія Омельченко (одного з ініціаторів імпічменту), в недавньому минулому глава парламентського Комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю, завжди зв'язували з ім'ям секретаря Ради національної безпеки і оборони України Євгена Марчука, який розраховує на президентську посаду.
У останні місяці склалася сприятлива ситуація для зміни президентської влади. Як кажуть у кулуарах, імідж Леоніда Кучми, якого завжди підтримувала адміністрація Клінтона, дещо постраждав у зв'язку із справою Лазаренка. Новий ставленик еліти був би вільний від вантажу гріхів і не кидав би тінь пособництва на саму американську адміністрацію", - пише газета.
Саме тому, на думку автора статті, у "зливі " компромату є "своє таємне значення". При цьому, не дивлячись на те, що "Верховна Рада відхилила цю ініціативу, обнародувані дані будуть мати резонанс за межами України", пише газета.
"Время новостей" розповідає про подробиці обвинувачень на адресу президента України, які зводяться до двох пунктів: обвинувачення у сумнівних операціях в бутність Кучми главою уряду у 1993 році і сприяння у 1995-1998 роках екс-прем'єру Лазаренко у відмитті "брудних" грошей.
"Якщо вірити ініціаторам импичменту, Кучма брав співучасть у розкраденні держкоштів у особливо великих розмірах, сприяв незаконному відкриттю за кордоном валютних рахунків, отримував гігантські хабарі, до того ж не виконував свої службові обов'язки.
Депутати Омельченко і Єрмак вважають українського президента причетними до перерахування на рахунки німецької фірми Warex 12 млн. марок з Державного валютного фонду України, що буквально розчинилися у повітрі. Так, на платіжному дорученні №39, яке стало основою для відповідних виплат німцям, є напис: "Підготовлено і підписано за прямою вказівкою О.К.Лобова на основі розпоряджень Л.Д. Кучми..." (останній посідав тоді посаду прем'єра). У квітні 1993 року Експортно-імпортний банк України перерахував фірмі Warex на рахунок №385104 в Dresdner Bank (Франкфурт-на-Майні, ФРН) спочатку 10 млн. 939 тис., а потім 1 млн. 60 тис. марок.
Warex же "поділився" з громадянами України, причому основним "адресатом" стала дружина пана Лобова, того самого міністра, ім'я якого фігурує у нещасливому написі на платежі. При чому тут, власне, президент? У пояснювальній записці добродіїв Омельченко і Єрмака вказується, що з отриманих п. Лобовий сум 3 млн. марок були перераховані "на закордонні валютні рахунки Л. Кучми (рахунки, що їм контролюються) або на рахунки членів його сім'ї".
Другий пункт обвинувачень пов'язаний з його колишнім соратником екс-прем'єром Лазаренко, який за 1993-97 роки "створив міжнародну фінансово-комерційну імперію на території 40 країн світу за схемою "відмиття" грошей більш ніж в 80 банках". За оцінками експертів, Лазаренко і його соратники по "тіньовому" бізнесу сховали на загранрахунках від 2 до 10 млрд. доларів.
У 1994-1996 роках члени парламентської комісії по боротьби з організованою злочинністю і корупцією неодноразово особисто інформували українського президента про "моральне обличчя " прем'єра. Проте, якраз у 1995 році Лазаренко був призначений главою Дніпропетровської обласної держадміністрації, потім першим віце-прем'єром, отримав "Орден князя Ярослава Мудрого" п'ятого ступеня. "Співучасник " Лазаренка п. Агафонов, що украв із скарбниці, за даними Генпрокуратури, 24 млн. дол., президент відмітив скромніше - орденом "За заслуги" третього ступеня. У травні 1996-го Павло Іванович став прем'єр-міністром.
"Вкрасти стільки грошей у держави без відому і сприяння його глави неможливо", - заявляють депутати - ініціатори імпічменту. Вони посилаються на адвокатів екс-прем'єра, які мають у своєму розпорядженні документи, "однозначно підтверджуючі, що Л. Кучма фактично підтримував комерційну діяльність П. Лазаренко, брав в ній участь, а за свої призначення той перераховував великі суми валюти не тільки на особисті рахунки Кучми, але і на валютні рахунки, які контролювалися" останнім", - пише російська газета.
Інше московське видання "Независимая газета" звертає увагу на результати голосування по імпічменту.
"Саме голосування являло собою тест на лояльність депутатів президенту… "За" у повному складі голосувала фракція соціалістів, а також абсолютна більшість комуністів і 16 позафракційних парламентарів. Від більшості ж вдалося відколоти тільки двох - Олександра Куліка від Руху Костенко і Анатолія Мокроусова від 100%-во надійної СДПУ(о).
Крім того, товариші Матвієнка по спробі торішнього розколу НДП Олександр Ємець і Володимир Філенко (нині фракція "Реформа-Конгрес") утрималися. Інші фракції більшості виявилися монолітними - у "Відродженні регіонів" і "Трудовій Україні" були так обурені самою постановкою питання про імпічмент, що вважали взагалі за краще вийняти картки".
