Володимир Литвин та Віктор Медведчук в прямому ефірі поклялися в вічній дружбі
Субота, 16 вересня 2000, 17:22
Не встигли ми написати про імовірність існування протиріч у верхівці української політичної еліти, зокрема, про проблеми між головою адміністрації президента Володимиром Литвином та одним з керівників СДПУ(о) Григорієм Суркісом….
А буквально на другій день, в прямому ефірі телеканалу "Інтер" у програмі "Право вибору" раптом з'явилися герой матеріалу та голова об‘єднаних "есдеків" Віктор Медведчук, які протягом тридцяти хвилин розповідали глядачам, як вони один-одного поважають…
Без сумніву, вихід Литвина та Медведчука у прямий ефір мав на меті на корню спростувати "всілякі чутки" про імовірний розбрат.
Що ж, якщо цей ефір став реакцією на наш матеріал (якій в друкованому вигляді обійшов багато високих та комфортних кабінетів), то ми приємно вражені. Але, якщо "теледебати" носили плановий характер, то самі вони, як факт, все одно дають привід проаналізувати те, що було сказано в студії.
Сміємо все ж припустити, що ініціатором цієї програми був Литвин, адже у статті ми писали саме про його шанси реалізувати свої президентські амбіції. Так, чи інакше, діалог цих двох політиків заслуговує на окрему увагу, і ми подаємо його друкований скорочений варіант з нашими коментарями.
Все життя – експромт
Литвин дав зрозуміти, що все, що відбувається на українській політичній сцені, - чистий експромт. Зазначивши, що "писати політичні сценарії", а іншими словами, розробляти стратегію, у нинішній ситуації "надто складно", Литвин нагадав один з елементів системи Станіславського - "дії в обставинах, що складаються ".
"Простіше кажучи, дія за принципом - віз дорогу покаже. Актор виходить на сцену і з урахуванням настрою залу імпровізує. Але при цьому глядач думає, що актор грає суворо за режисерським задумом, за сценарієм. Так буває і у політичному житті країни", - говорить Литвин.
При цьому глава АП жалкує, що його відомство не контролює ситуацію у країні. "Якби Адміністрація Президента була режисером у всіх випадках, було б набагато менше проблем у нашій країні", - допускає він.
На питання журналіста про те, чи заперечує адміністрація свою причетність до режисури, Литвин відповів прямо: "Чому ж, я не заперечую. Я говорив - у всіх випадках."
Віктор Медведчук був, як завжди, обтічним. "…Сценарії створюються тими умовами, у яких ми живемо, тими потребами, якими живуть наші люди, розв'язанням тих проблем, які, на жаль, у великій кількості існують у нас в державі. Я не буду говорити про сценарії, які готуються, або створюються Кабінетом Міністрів, Адміністрацією Президента. Володимир Михайлович про Адміністрацію вже сказав - йому краще знати.
А що стосується сценаріїв парламенту, я знаю точно - їх автори - це наші виборці. Виборці, наприклад, на всеукраїнському референдумі на початку 2000 року сказали, яким вони бачать майбутню взаємодію гілок влади, і що необхідно зробити парламентаріям в частині внесення змін в Конституцію. Це сценарій, написаний 25 мільйонами наших виборців, і реалізація цього сценарію буде покладена - і вже покладена - на наших депутатів", - не моргнувши оком, сказав Медведчук.
Про свою роль у створенні сценаріїв Медведчук каже дуже скромно. "Я - народний депутат. Мої виборці у моєму окрузі голосували за питання, поставлені на референдумі, позитивно, тому моя роль зведена до того, що я повинен виконувати волю своїх виборців".
Чим Медведчук відрізняється від Кучми
У цій програмі Медведчук досить чітко відмежував себе від Кучми. На відміну від президента, віце-спікер виступає за партійну владу. "Будь-який політик має майбутнє, якщо за ним стоїть політична сила, яка має вплив у державі, має вплив на розуми людей, які іноді в нас отримують статус виборців. Дійсно, до партій у нас ставлення прохолодне - іноді називають цифри політизованості нашого суспільства, інші характеристики, наприклад, кількісні, як недавно Міністерство юстиції зареєструвало соту політичну партію в нашій країні. Але я дотримуюся принципу, - який, вважаю, носить характер аксіоми, - що керівництво будь-якої держави, керівництво державою може бути або партійним, або неефективним", - невже Медведчук натякає на нинішню неефективну владу?
"Тому я прихильник того, що будь-який політик повинен спиратися на політичну силу, бути представником політичної сили. Тільки тоді він буде відповідальним перед суспільством. Одна людина не може нести відповідальність у тій мірі і отримати того довір'я, яке може отримати політична сила, партія або блок політичних сил", - добив Медведчук Кучму.
Чутки про конфронтацію Литвина і СДПУ(о) - вигадки
Центральне місце у програмі відведене обговоренню передостаннього "Дзеркала тижня", якому Рахманін написав, що "…мур недовір'я між главою адміністрації і керівництвом СДПУ(о) поступово набуває міцності залізобетону...".
Ось відповідь на це Литвина. "Іноді засмучує, іноді смішить те, що деякі політики або політологи користуються чутками. Це - несерйозне відношення до справи. Напружують себе і намагаються напружити інших. На мій погляд, така епатажність - це спроба виділитися, заінтригувати, показати свою обізнаність, але за цим немає серйозного аналізу.
Більш того я вважаю, що сьогодні це - свідома або, можливо, несвідома спроба зіштовхнути, а потім подивитися, що ж буде далі. Всі ці твердження не мають під собою основи. Я знаю, політичний процес може бути кращим, знаю політичні партії, дуже давно займаюся цим питанням з наукової точки зору, і у мене немає ніякого бажання сьогодні воювати з політичними партіями".
А ось відповідь Медведчука. "Я повністю підтримую Володимира Михайловича в тому, що чергова спроба зіштовхнути у газеті "Дзеркало тижня" нас з Володимиром Михайловичем не вдалася.
На жаль, це не остання спроба. І вони будуть робитися надалі. Саме про це говорив Литвин, коли мова йшла про “брудних" політиків і “брудну" політику. Я все ж таки вважаю, що не політика - “брудна", “брудні" - окремі політики. Ось і з'являються публікації, в яких протиставляється глава Адміністрації Президента і фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної), парламент з тих або інших питань. Все це, на жаль, дуже часто попадає на сторінки засобів масової інформації, в тому числі і в електронні ЗМІ".
Мабуть, якби виправдання обох сторін не були такими тривалими, можна було б повірити в їх братерство до смерті. Думку УП підтверджує російська газета "Время новостей". "Глава адміністрації президента Володимир Литвин і перший віце-спікер парламенту Віктор Медведчук чутки про кризу в один голос відкинули. На думку ж багатьох українських оглядачів, спростування чуток про кризу свідчить про те, що в українській політиці можливі самі несподівані повороти".
Про долю уряду Ющенка
Медведчук заперечує упереджене ставлення СДПУ(о) до уряду Ющенка. "Партія дійсно поводиться щодо уряду послідовно. Це факт. Але ось відносно жорсткості - я б не давав такої характеристики. Ми дійсно зайняли тверду позицію. Оскільки вважаємо, що вона відповідає сьогоднішнім вимогам і тим проблемам, які треба вирішувати сьогодні. Це, наприклад, було продемонстроване під час затвердження програми уряду в парламенті. Саме на вимогу нашої фракції постанова була доповнена пунктом, згідно з яким, ми щоквартально заслуховуємо звіт уряду про виконання його ж програми.
Якщо ж говорити про прогнози, як довго проіснує цей уряд, і як довго Ющенко буде його очолювати, - є декілька чинників, виходячи з яких, можна зробити прогноз. Перший чинник, безумовно, здатність уряду вирішувати проблеми, які сьогодні існують в нашій країні. Другий - чи зуміє Ющенко, як глава уряду, правильно сприймати критику на адресу уряду і з боку політичних сил, і з боку Президента України. І третій - наскільки вистачить сил цьому уряду продовжувати те, що він задекларував у своїй програмі. Якщо ми отримаємо позитивні відповіді на всі ці питання - можна буде говорити, що уряд Ющенка буде працювати довгі роки. Якщо цього не буде, тоді, безумовно, будуть вжиті ті заходи, які повинні бути прийняті відповідно до Конституції і, саме головне, відповідно до інтересів України".
Про майбутні президентські вибори
Медведчук робить вигляд, що це взагалі не про нього. "Я про це говорив неодноразово, і можу повторити сьогодні. Президентські вибори - як ви правильно сказали - у нас відбудуться в кінці 2004 року. До них дуже далеко. І ті, хто сьогодні будує плани на президентські вибори, - це люди, які, або не сприймають себе як серйозних політиків, або не замислюються серйозно над інтересами нашої держави. Якщо виходити з інтересів України і добробуту наших людей, то кожний політик не повинен думати про посади, боротьба за які почнеться через чотири роки".
Ось так, ні більше, ні менше. У давнину шахраї від медицини, до яких приходили невиліковні хворі, виходили з ситуації таким чином. "Не думайте про білу мавпу протягом доби, і тоді хвороба назавжди покине вас". Спробуйте самі..
Про долю парламенту
Литвин стверджує, що "сценарію розпуску парламенту в Адміністрації Президента немає". Сьогодні випробуванням для парламенту, як мені здається, буде сам процес реалізації рішень результатів референдуму. І це питання буде визначати перспективи парламенту. Сьогодні, коли кажуть, що для Президента України є проблема імплементації рішень референдуму, я хочу сказати, що це проблема Верховної Ради, тому що Президент виконав рішення Конституційного суду, а там було записано, що відповідальність за реалізацію результатів референдуму покладається на Центральну виборчу комісію, Президента і Верховну Раду. ЦВК і Президент своє завдання виконали...
А що стосується уряду, то, думаю, випробуванням на життєздатність уряду буде осінньо-зимовий період. Ну а парламент, на мою думку, проіснує в цьому складі до 2002 року, як і встановлено Конституцією.
Литвин про партії
До чуток про те, що Литвин "доклав руку до ослаблення чи не всіх партій і фракцій", він відноситься "з гумором". "…Можливо, той, хто говорить і пише, знає якісь думки, які можуть відвідати мене в майбутньому. Але судіть самі - у нас сьогодні в країні офіційно зареєстровано 106 політичних партій. Багато хто з них є партіями тільки за назвою. Так кого ж ослабляти? Вони і так слабкі, ці партії. Я - людина безпартійна, на політичні пости не претендую, конкурентом комусь бути не можу".
"…Але, з іншого боку, стою на тому, що без ідейного і політичного плюралізму суспільство не може динамічно розвиватися. Це вже доведене нашою власною історією. Тому, мені здається, що держава повинна підштовхувати партії до цивілізованої партійної системи. А поки більшість партій - така реальність - стратегічно не потрібні, а фактично нецікаві. Тому що в багатьох випадках діє принцип - партія - це я".
"…Багато які з тих, хто пише і критикує, не можуть навіть відрізнити поняття "багатопартійності" від поняття "партійної системи".
Медведчук про задачі
Цікаві і в чомусь ностальгічні висловлювання Медведчука про "задачі, які стоять сьогодні перед нами". "Ми - прихильники тієї програми, яка була проголошена Леонідом Даниловичем Кучмою після чергової перемоги на виборах у посланні до Верховної Ради, стратегії реформ до 2004 року. Упевнений, що і Володимир Михайлович, і я, будемо робити все для того, щоб її здійснити. Він - у проведенні адміністративної реформи і на посту голови Адміністрації Президента, а я - як законодавець, для розв'язання тих питань, які необхідні сьогодні і нашій країні, і нашому народу, у вигляді законодавчих актів".
Секрет успіху Володимира Литвина
Литвина спитали про секрет його успіху. "Знаєте, мене вчили завжди добротно, добре робити доручену справу, - відповідає Литвин, - Мені здається, що з сьогоднішніми обов'язками я справляюся, в принципі, непогано. Фактично всі одностайні в тому, що політика - "брудна" справа, моралі в політиці місця немає. Я хочу довести зворотне - мораль може бути присутньою в політиці. І я в цьому не самотній. Що ж до самотності, то я люблю самотність. Я не обслуговую і не буду обслуговувати чиї б то не було інтереси. Я працюю в команді Президента, і для мене цього досить".
Судячи за все, Литвин таки вважає себе політиком, а значить, керується сформульованої ним у книзі “Україна: політика, політики, влада" формулою: "Влада добра і в малому обсязі, і в своєму абсолюті - коли ти неподільно пануєш над цілою країною. Успішний рух від малої влади до абсолютної сам по собі є щастям, бо тут завжди є ті, що програли. А коли ти досягаєш самого верху, такими, що програли стають всі, крім тебе. Робити те, що хочеш, незважаючи на бажання або небажання інших, хіба це не щастя?". Принаймні, Литвин стверджує, що "практично всі" політики сповідають цьому принципові. Мабуть і він також.
PS. Не знаю, чи сприйняв слухач принципові особливості того, що було сказано в ефірі на "Інтері" у програмі "Право вибору"… Але, якщо уважно читати сказане, починаєш розуміти, наскільки по-різному думають ці дві людини. Один апелює категоріями всього суспільства, інший вважає себе людиною "команди" президента, і йому цього досить.
Для одного влада і держава повинні знаходитися в руках партійних структур, для іншого держава має диктувати партіям напрям до цивілізації.
Один прямо зізнався у тому, що він і його відомство не контролює "написання сценаріїв", а другий як би погодився, що "віз сам дорогу покаже" і стверджує, що сценарії пишуть виборці…
За "нормальних умов" люди з такими позиціями повинні були бути, як мінімум, лютими опонентами, а тут вимушені намагатися співати в унісон безглузду пісню про дружбу і одностайність. Своєрідна політична суміш їжака і вужа. Ось і живемо в "колючій" країні…
 |
Без сумніву, вихід Литвина та Медведчука у прямий ефір мав на меті на корню спростувати "всілякі чутки" про імовірний розбрат.
Що ж, якщо цей ефір став реакцією на наш матеріал (якій в друкованому вигляді обійшов багато високих та комфортних кабінетів), то ми приємно вражені. Але, якщо "теледебати" носили плановий характер, то самі вони, як факт, все одно дають привід проаналізувати те, що було сказано в студії.
Сміємо все ж припустити, що ініціатором цієї програми був Литвин, адже у статті ми писали саме про його шанси реалізувати свої президентські амбіції. Так, чи інакше, діалог цих двох політиків заслуговує на окрему увагу, і ми подаємо його друкований скорочений варіант з нашими коментарями.
Все життя – експромт
Литвин дав зрозуміти, що все, що відбувається на українській політичній сцені, - чистий експромт. Зазначивши, що "писати політичні сценарії", а іншими словами, розробляти стратегію, у нинішній ситуації "надто складно", Литвин нагадав один з елементів системи Станіславського - "дії в обставинах, що складаються ".
"Простіше кажучи, дія за принципом - віз дорогу покаже. Актор виходить на сцену і з урахуванням настрою залу імпровізує. Але при цьому глядач думає, що актор грає суворо за режисерським задумом, за сценарієм. Так буває і у політичному житті країни", - говорить Литвин.
При цьому глава АП жалкує, що його відомство не контролює ситуацію у країні. "Якби Адміністрація Президента була режисером у всіх випадках, було б набагато менше проблем у нашій країні", - допускає він.
На питання журналіста про те, чи заперечує адміністрація свою причетність до режисури, Литвин відповів прямо: "Чому ж, я не заперечую. Я говорив - у всіх випадках."
Віктор Медведчук був, як завжди, обтічним. "…Сценарії створюються тими умовами, у яких ми живемо, тими потребами, якими живуть наші люди, розв'язанням тих проблем, які, на жаль, у великій кількості існують у нас в державі. Я не буду говорити про сценарії, які готуються, або створюються Кабінетом Міністрів, Адміністрацією Президента. Володимир Михайлович про Адміністрацію вже сказав - йому краще знати.
А що стосується сценаріїв парламенту, я знаю точно - їх автори - це наші виборці. Виборці, наприклад, на всеукраїнському референдумі на початку 2000 року сказали, яким вони бачать майбутню взаємодію гілок влади, і що необхідно зробити парламентаріям в частині внесення змін в Конституцію. Це сценарій, написаний 25 мільйонами наших виборців, і реалізація цього сценарію буде покладена - і вже покладена - на наших депутатів", - не моргнувши оком, сказав Медведчук.
Про свою роль у створенні сценаріїв Медведчук каже дуже скромно. "Я - народний депутат. Мої виборці у моєму окрузі голосували за питання, поставлені на референдумі, позитивно, тому моя роль зведена до того, що я повинен виконувати волю своїх виборців".
Чим Медведчук відрізняється від Кучми
У цій програмі Медведчук досить чітко відмежував себе від Кучми. На відміну від президента, віце-спікер виступає за партійну владу. "Будь-який політик має майбутнє, якщо за ним стоїть політична сила, яка має вплив у державі, має вплив на розуми людей, які іноді в нас отримують статус виборців. Дійсно, до партій у нас ставлення прохолодне - іноді називають цифри політизованості нашого суспільства, інші характеристики, наприклад, кількісні, як недавно Міністерство юстиції зареєструвало соту політичну партію в нашій країні. Але я дотримуюся принципу, - який, вважаю, носить характер аксіоми, - що керівництво будь-якої держави, керівництво державою може бути або партійним, або неефективним", - невже Медведчук натякає на нинішню неефективну владу?
"Тому я прихильник того, що будь-який політик повинен спиратися на політичну силу, бути представником політичної сили. Тільки тоді він буде відповідальним перед суспільством. Одна людина не може нести відповідальність у тій мірі і отримати того довір'я, яке може отримати політична сила, партія або блок політичних сил", - добив Медведчук Кучму.
Чутки про конфронтацію Литвина і СДПУ(о) - вигадки
Центральне місце у програмі відведене обговоренню передостаннього "Дзеркала тижня", якому Рахманін написав, що "…мур недовір'я між главою адміністрації і керівництвом СДПУ(о) поступово набуває міцності залізобетону...".
Ось відповідь на це Литвина. "Іноді засмучує, іноді смішить те, що деякі політики або політологи користуються чутками. Це - несерйозне відношення до справи. Напружують себе і намагаються напружити інших. На мій погляд, така епатажність - це спроба виділитися, заінтригувати, показати свою обізнаність, але за цим немає серйозного аналізу.
Більш того я вважаю, що сьогодні це - свідома або, можливо, несвідома спроба зіштовхнути, а потім подивитися, що ж буде далі. Всі ці твердження не мають під собою основи. Я знаю, політичний процес може бути кращим, знаю політичні партії, дуже давно займаюся цим питанням з наукової точки зору, і у мене немає ніякого бажання сьогодні воювати з політичними партіями".
А ось відповідь Медведчука. "Я повністю підтримую Володимира Михайловича в тому, що чергова спроба зіштовхнути у газеті "Дзеркало тижня" нас з Володимиром Михайловичем не вдалася.
На жаль, це не остання спроба. І вони будуть робитися надалі. Саме про це говорив Литвин, коли мова йшла про “брудних" політиків і “брудну" політику. Я все ж таки вважаю, що не політика - “брудна", “брудні" - окремі політики. Ось і з'являються публікації, в яких протиставляється глава Адміністрації Президента і фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної), парламент з тих або інших питань. Все це, на жаль, дуже часто попадає на сторінки засобів масової інформації, в тому числі і в електронні ЗМІ".
Мабуть, якби виправдання обох сторін не були такими тривалими, можна було б повірити в їх братерство до смерті. Думку УП підтверджує російська газета "Время новостей". "Глава адміністрації президента Володимир Литвин і перший віце-спікер парламенту Віктор Медведчук чутки про кризу в один голос відкинули. На думку ж багатьох українських оглядачів, спростування чуток про кризу свідчить про те, що в українській політиці можливі самі несподівані повороти".
Про долю уряду Ющенка
Медведчук заперечує упереджене ставлення СДПУ(о) до уряду Ющенка. "Партія дійсно поводиться щодо уряду послідовно. Це факт. Але ось відносно жорсткості - я б не давав такої характеристики. Ми дійсно зайняли тверду позицію. Оскільки вважаємо, що вона відповідає сьогоднішнім вимогам і тим проблемам, які треба вирішувати сьогодні. Це, наприклад, було продемонстроване під час затвердження програми уряду в парламенті. Саме на вимогу нашої фракції постанова була доповнена пунктом, згідно з яким, ми щоквартально заслуховуємо звіт уряду про виконання його ж програми.
Якщо ж говорити про прогнози, як довго проіснує цей уряд, і як довго Ющенко буде його очолювати, - є декілька чинників, виходячи з яких, можна зробити прогноз. Перший чинник, безумовно, здатність уряду вирішувати проблеми, які сьогодні існують в нашій країні. Другий - чи зуміє Ющенко, як глава уряду, правильно сприймати критику на адресу уряду і з боку політичних сил, і з боку Президента України. І третій - наскільки вистачить сил цьому уряду продовжувати те, що він задекларував у своїй програмі. Якщо ми отримаємо позитивні відповіді на всі ці питання - можна буде говорити, що уряд Ющенка буде працювати довгі роки. Якщо цього не буде, тоді, безумовно, будуть вжиті ті заходи, які повинні бути прийняті відповідно до Конституції і, саме головне, відповідно до інтересів України".
Про майбутні президентські вибори
Медведчук робить вигляд, що це взагалі не про нього. "Я про це говорив неодноразово, і можу повторити сьогодні. Президентські вибори - як ви правильно сказали - у нас відбудуться в кінці 2004 року. До них дуже далеко. І ті, хто сьогодні будує плани на президентські вибори, - це люди, які, або не сприймають себе як серйозних політиків, або не замислюються серйозно над інтересами нашої держави. Якщо виходити з інтересів України і добробуту наших людей, то кожний політик не повинен думати про посади, боротьба за які почнеться через чотири роки".
Ось так, ні більше, ні менше. У давнину шахраї від медицини, до яких приходили невиліковні хворі, виходили з ситуації таким чином. "Не думайте про білу мавпу протягом доби, і тоді хвороба назавжди покине вас". Спробуйте самі..
Про долю парламенту
Литвин стверджує, що "сценарію розпуску парламенту в Адміністрації Президента немає". Сьогодні випробуванням для парламенту, як мені здається, буде сам процес реалізації рішень результатів референдуму. І це питання буде визначати перспективи парламенту. Сьогодні, коли кажуть, що для Президента України є проблема імплементації рішень референдуму, я хочу сказати, що це проблема Верховної Ради, тому що Президент виконав рішення Конституційного суду, а там було записано, що відповідальність за реалізацію результатів референдуму покладається на Центральну виборчу комісію, Президента і Верховну Раду. ЦВК і Президент своє завдання виконали...
А що стосується уряду, то, думаю, випробуванням на життєздатність уряду буде осінньо-зимовий період. Ну а парламент, на мою думку, проіснує в цьому складі до 2002 року, як і встановлено Конституцією.
 |
До чуток про те, що Литвин "доклав руку до ослаблення чи не всіх партій і фракцій", він відноситься "з гумором". "…Можливо, той, хто говорить і пише, знає якісь думки, які можуть відвідати мене в майбутньому. Але судіть самі - у нас сьогодні в країні офіційно зареєстровано 106 політичних партій. Багато хто з них є партіями тільки за назвою. Так кого ж ослабляти? Вони і так слабкі, ці партії. Я - людина безпартійна, на політичні пости не претендую, конкурентом комусь бути не можу".
"…Але, з іншого боку, стою на тому, що без ідейного і політичного плюралізму суспільство не може динамічно розвиватися. Це вже доведене нашою власною історією. Тому, мені здається, що держава повинна підштовхувати партії до цивілізованої партійної системи. А поки більшість партій - така реальність - стратегічно не потрібні, а фактично нецікаві. Тому що в багатьох випадках діє принцип - партія - це я".
"…Багато які з тих, хто пише і критикує, не можуть навіть відрізнити поняття "багатопартійності" від поняття "партійної системи".
Медведчук про задачі
Цікаві і в чомусь ностальгічні висловлювання Медведчука про "задачі, які стоять сьогодні перед нами". "Ми - прихильники тієї програми, яка була проголошена Леонідом Даниловичем Кучмою після чергової перемоги на виборах у посланні до Верховної Ради, стратегії реформ до 2004 року. Упевнений, що і Володимир Михайлович, і я, будемо робити все для того, щоб її здійснити. Він - у проведенні адміністративної реформи і на посту голови Адміністрації Президента, а я - як законодавець, для розв'язання тих питань, які необхідні сьогодні і нашій країні, і нашому народу, у вигляді законодавчих актів".
Секрет успіху Володимира Литвина
Литвина спитали про секрет його успіху. "Знаєте, мене вчили завжди добротно, добре робити доручену справу, - відповідає Литвин, - Мені здається, що з сьогоднішніми обов'язками я справляюся, в принципі, непогано. Фактично всі одностайні в тому, що політика - "брудна" справа, моралі в політиці місця немає. Я хочу довести зворотне - мораль може бути присутньою в політиці. І я в цьому не самотній. Що ж до самотності, то я люблю самотність. Я не обслуговую і не буду обслуговувати чиї б то не було інтереси. Я працюю в команді Президента, і для мене цього досить".
Судячи за все, Литвин таки вважає себе політиком, а значить, керується сформульованої ним у книзі “Україна: політика, політики, влада" формулою: "Влада добра і в малому обсязі, і в своєму абсолюті - коли ти неподільно пануєш над цілою країною. Успішний рух від малої влади до абсолютної сам по собі є щастям, бо тут завжди є ті, що програли. А коли ти досягаєш самого верху, такими, що програли стають всі, крім тебе. Робити те, що хочеш, незважаючи на бажання або небажання інших, хіба це не щастя?". Принаймні, Литвин стверджує, що "практично всі" політики сповідають цьому принципові. Мабуть і він також.
PS. Не знаю, чи сприйняв слухач принципові особливості того, що було сказано в ефірі на "Інтері" у програмі "Право вибору"… Але, якщо уважно читати сказане, починаєш розуміти, наскільки по-різному думають ці дві людини. Один апелює категоріями всього суспільства, інший вважає себе людиною "команди" президента, і йому цього досить.
Для одного влада і держава повинні знаходитися в руках партійних структур, для іншого держава має диктувати партіям напрям до цивілізації.
Один прямо зізнався у тому, що він і його відомство не контролює "написання сценаріїв", а другий як би погодився, що "віз сам дорогу покаже" і стверджує, що сценарії пишуть виборці…
За "нормальних умов" люди з такими позиціями повинні були бути, як мінімум, лютими опонентами, а тут вимушені намагатися співати в унісон безглузду пісню про дружбу і одностайність. Своєрідна політична суміш їжака і вужа. Ось і живемо в "колючій" країні…
