Українська "правиця": "конструктивна опозиція" чи принципова позиція?

Попри заспокійливі заяви про те, що нові вибори, мовляв, нескоро, непередбачуваність розвитку подій у зв‘язку з можливим схваленням чи несхваленням у другому читанні "конституційної реформи по-кучмівськи" спонукає партії до активного пошуку можливих союзників. Знову активізувалися об‘єднавчі рухи практично на всіх флангах політичного спектру. З великою помпою оголошено про злиття п‘яти партій на чолі із "Солідарністю" Петра Порошенка. Утворено блок "За Україну" Сироти-Олійника. Нарешті, пошук конфігурацій єднання розпочали націонал-демократи, які традиційно найбільше потерпали від чвар та амбіцій лідерів.

Голова УНР Юрій Костенко навіть устиг публічно ("ГУ" від 6 жовтня) окреслити контури майбутньої "правиці": обидва Рухи, ПРП, УНП "Собор" та "Батьківщина". Проте можливість створення такого блоку відразу ж викликала в багатьох нервову реакцію. "Більшість" повинна бути тільки одна, пропрезидентська, без виокремлення якогось там проурядового крила - таким був, скажімо, лейтмотив великого інтерв‘ю Віктора Медведчука газеті "День".

Проте найвідвертіше про процеси, пов‘язані з перспективою єднання (чи розмежування) націонал-демократів, розповів львівському "Експресові" (7 жовтня) Тарас Чорновіл. Одна цитата з цього інтерв‘ю настільки цікава, що її варто навести повністю. Отже, "у мене була зустріч з Президентом Леонідом Кучмою. І на ній він висловив глибоке зацікавлення об‘єднанням НРУ, ПРП та УНР. Водночас глава держави негативно ставився до приєднання до цього процесу "Собору" і "Батьківщини", бо вважає, що це виведе нас за межі парламентської більшості і з‘єднає з лівими силами".

Годі казати: в наших умовах таке побажання Президента - більше, ніж побажання. Тому перед гіпотетичною "правицею" відразу ж виникають вельми відмінні варіанти дальшого конституювання.

Варіант перший, - якщо побажання (сиріч директиву) буде виконано. Тоді виникне "віддана Його Президентській Величності права опозиція". Про принципи її функціонування повідав той же Чорновіл у вже згаданому інтерв‘ю: "НРУ зараз повертається до своїх давніх принципів - конструктивної опозиції. Тому йти в союз із силами, які сповідують жорстку опозицію - і в парламенті, і загалом у політичному житті, нам буде дуже складно".

Немає сумнівів - така "опозиція" (в разі її створення) стане для Банкової "приємною в усіх відношеннях". З нею, скажімо не виникатиме труднощів у процесі "імплементації" (нагадаю: в першому читанні обидва Рухи й ПРП дружно проголосували за президентський законопроект, хоч перед тим і намагалися критикувати сам "референдум за народною ініціативою"). Очевидно, в цьому разі в Адміністрації Президента не буде й проблем з появою проурядового блоку. Справді, лідери названих фракцій здебільшого прихильно ставляться до Віктора Ющенка. Але не настільки, щоб знехтувати подану з Банкової команду (якщо така надійде)...

Натомість "Собор" у такій схемі цілком логічно стане осередком консолідації "жорсткої" опозиції. Хоча я скоріше назвав би таку опозицію "ідейною" - на відміну від "конструктивної", готової до повсякчасної корекції своєї лінії залежно від обставин.

При цьому ітиметься не тільки про партії, а й про окремі помітні постаті, для яких гасло "конструктивної опозиції" вже давно зробилося синонімом до "політичної проституції". Зрозуміло, що, змагаючись у такому варіанті за національно-демократичну електоральну нішу, "Собор" із союзниками змушений буде якомога ширше донести до виборців інформацію про безпринципність та угодовство своїх опонентів (насамперед у питанні тієї ж "конституційної реформи", що реально означатиме встановлення жорсткої президентської диктатури).

Змушена буде шукати свого окремого напрямку політичного дрейфу й "Батьківщина". Ця партія єдина з вищеназваних ніколи й не декларувала своєї належності до "правиці", й тому дрейф уліво, до союзу з Олександром Морозом, для неї виглядатиме цілком природно. Але вже це саме по собі вже означатиме кінець "більшості". Цікаво, чи саме цього прагнув Кучма, коли в розмові з Тарасом Чорноволом ставив "урядову" "Батьківщину" на одну дошку з опозиційним "Собором"? Чи глава держави переконаний: вжито такі заходи, що в разі бунту лідерів "Батьківщини" за ними просто не лишиться парламентських "багнетів"?

Проте існує (принаймні гіпотетично) й другий варіант. Під тиском партійних низів (кажуть, сьогодні в Русі вони особливо невдоволені "конструктивністю" Генадія Удовенка) широкий блок націонал-демократів (включаючи й позапарламентську сьогодні УРП) стає реальністю. При цьому такий блок здатен вже не виборювати крихти з правого краю електорального поля "олігархічних партій", а зможе стати цілком самостійним і потужним суб‘єктом на чергових (або позачергових) виборах. Його очевидною перевагою стане те, що він зможе сповідувати не "конструктивну опозицію", а обстоювати принципову позицію, за якою наші виборці ой як стужилися...

Максим СТРІХА, доктор фізико-математичних наук,
письменник, член Президії УНП "СОБОР"