"И вновь продолжается бой"

Субота, 21 жовтня 2000, 17:24
З'їзд Комуністичної партії України - подія, від якої не чекали сенсацій і новин. Традиційна ще з радянських часів атрибутика, символіка і риторика виступів супроводжувала перший день з'їзду. Цікаво було знаходитись в приміщенні з людьми, для яких повернення у минуло є єдиним шляхом до майбутнього. Стартом з'їзду став традиційний виступ лідера КПУ Петра Симоненка, у доповіді якого, в більшості своїй, йшлося про те, як все погано у нашій державі. Тотальна корупція, відновлення класового протистояння, зубожіння народу, тіньова економіка, "лазаренківщина", залежність від МВФ, конгресу США та НАТО. Це головні моменти, які, на думку Симоненка, визначають ситуацію у країні.

У майже двогодинній доповіді першого секретаря ЦК КПУ було так багато негативу, що пропозиції про те, як можна покращити життя трудящих, губилися в загальному потоці слів. Конкретикою стали традиційні декларації про зміну курсу, яким рухається країна, звільнення від олігархів, імперіалістів і мафії. Рух звільнення, за словами Симоненка, може очолити тільки "партія справжніх пролетарських революціонерів".

Більшості з нас всі гасла Компартії відомі ще з радянських часів. Весь час на з'їзді від різних людей звучали заяви про об'єднання зусиль лівих партій і Комуністичних партій різних країн. Про це говорив і "зірка" програми Геннадій Зюганов. Він, до речі, наполегливо відкидав припущення журналістів, що приїхав давати поради своєму українському колезі.

Розмови про об'єднання і консолідацію так і залишились би традиційною комуністичною риторикою, якби у повільну течію з'їзду не увірвався зі своїм виступом гість, лідер Соцпартії Олександр Мороз. Він в притаманній йому живій, емоційній і переконливій (можливо, це і суб'єктивна оцінка) манері заговорив про консолідацію лівих сил. У залі, де всі відверто втомились від промов, запанувала увага, й реакція делегатів, варто зазначити, була неоднорідною.

Олександр Мороз, замість декларацій запропонував конкретні кроки. Створити у Верховній Раді міжфракційне об'єднання двох партій для вирішення найважливіших проблем спільними зусиллями. Ввести у правило щоквартальне спільне засідання керівних органів двох партій. Зосередити спільні зусилля на підготовці законів про вибори на пропорційній основі до всіх ланок влади. Делегати, що сиділи у залі, жваво обговорювали всі пропозиції Мороза і, на мій погляд, його промова виглядала революційно. (Смішно вживати у цьому контексті слово "революційно", якщо мова йде про з'їзд Компартії). А вже у перерві, в інтерв'ю УП Олександр Мороз не погодився з припущенням про те, що його виступ був надто революційним для з'їзду КПУ. "Ні, він був нормальним і відображає ситуацію у суспільстві", - коротко сказав лідер соціалістів.

Обидва виступи найсильніших лівих лідерів України в деяких позиціях нагадували обмін звинуваченнями. Але, звичайно ж, жодне слово не вийшло за рамки "партійного етикету", окрім емоційності Мороза. Ймовірно, він має право на емоції: одним з пунктів його пропозицій було прохання "підтримати звернення про нереєстрацію у сесійній залі ВР у день голосування", для демонстрації Конституційному Суду реальну кількість депутатів, що приймають рішення в парламенті. Така тактика була б ефективною для протидії прийняттю земельного кодексу, який передбачає продаж землі, а також президентського варіанту конституції за підсумками референдуму. Морозу є чого побоюватись, комуністи неодноразово у вирішальні моменти підтримували закони, що не відповідали партійній ідеології й були вигідні владі.

В цьому місці повернемось до доповіді Симоненка. Головний комуніст держави зазначив, що тривалий час КПУ могла блокувати прийняття "поганих" законів, зокрема про приватизацію, підвищення тарифів, тощо. Тепер, жалівся Симоненко, після перевороту, більшість протягує свої закони. Але, якщо вірити Морозові, він звертався до фракції компартії з проханням не реєструватись минулого четверга і не брати участь у голосуванні. Він навіть домовився про це з деякими правими депутатами і таким чином хотів ще раз довести нелегітимність рішень більшості, яка ухвалює їх за наявності двохсот з копійками депутатів. Дійсно, цей четвер може стати класичним прикладом "мінливої позиції" комуністів. Саме завдяки їх голосам пройшли необхідні уряду законопроекти. Консолідація...

Ще один важливий пункт пропозицій Мороза: "не допускати, щоб у виборчих кампаніях різного рівня комуністи і соціалісти були конкурентами". Ці слова знову повертають нас до президентської кампанії, або навіть ближче - у травень. Саме тоді, на з'їзді Соціалістичної партії Мороз висловив впевненість у тому, що ліві могли перемогти на президентських виборах тільки шляхом об'єднання лівих сил. Він згадав, що під час президентської кампанії "вся державна машина фальсифікації і дискредитації" була спрямована проти Соцпартії, а комуністів "захищали для впровадження російського варіанту виборів". Тоді Симоненко був гостем з'їзду і не став коментувати ці слова, але, напевно, образився на закид Мороза про те, що комуністи не мають шансів прийти до влади, оскільки велика частина громадян "не може пробачити їм втрату своєї батьківщини".

На своєму з'їзді Симоненко, не прямо, але відповів Морозові. "Якими б не були результати виборів у такому випадку (єдина кандидатура від лівих сил - УП) - це зі сфери припущень". І вколов у відповідь: "Не все можливе зроблено союзниками Компартії для перемоги єдиного кандидата у другому турі президентських виборів". До речі, це закидали Олександру Морозу і в перерві рядові делегати з'їзду. На моє прохання прокоментувати слова Симоненка Мороз сказав: "За півтора роки до виборів, я Петру Миколайовичу у розмові сказав, що ми скинемо всі свої голоси і зосередимо всі свої зусилля на його підтримці, і він все одно набере 37-38% голосів. Так і сталося. Ми самовіддано працювали на підтримку Петра Симоненка, але він не міг набрати більше голосів". (Варто зазначити, що Олександр Мороз все ж таки зробив не все можливе для підтримки комуніста у другому турі. Відчувалось, що він деякою мірою дистанціювався від Симоненка, оскільки вважав його кандидатуру провальною). Це нагадує вічну гру: Симоненко говорить "підтримай мене і все буде клас", а Мороз говорить, що "у комуністів немає шансів".

Цікаво, чому тоді Олександр Мороз не залишає спроб знайти спільну мову з Симоненком? Тим більше, що, за його словами, він займається цим "вже три роки, пропонуючи конкретні схеми узгодження дій, яке необхідне для великих політичних кампаній". Рядові делегати говорили у кулуарах, що згодні об'єднати зусилля. Сам Мороз відкинув моє припущення, що справа у персоналіях лідерів. Ймовірно, він бачить останній шанс у наступних парламентських виборах, які, сподівається, пройдуть на пропорційній основі. "Я вважаю, що тоді політична конфігурація для знаходження компромісу зміниться", - з надією сказав Мороз.

Все це добре, але комуністи мають свій погляд і на консолідацію, і на свій максимальний 37 відсотковий бар'єр. Фактично, як мені здалося, позицію Симоненка у цьому питанні висловив його російський "старший товариш" Геннадій Зюганов.

"Вперше в історії, в Україні і в Росії, під час виборчої кампанії ми змагаємось з партією влади, з великим капіталом... Ми дістали унікальний досвід боротьби нашої політичної організації за інтереси трудящих. І в цьому відношенні, я вважаю, ні хто не програв. Нас з кожним днем все більше і більше будуть підтримувати народні маси", - розставив всі крапки над "і" Геннадій Зюганов.

"И вновь продолжается бой". Це буде вічна 37 відсоткова гра з владою і в Росії, і в Україні... Скільки років Мороз пропонує схеми узгоджених дій? Три? Все ще попереду...

P.S. Чесно скажу, не мав наміру погано писати про комуністів. Навіщо? Всіх собак на них спущено, всі познущаються над бідними пенсіонерами і в житті і в ідеалах. Бачили б ви журналістку УТН! Як вона "наїхала" на Зюганова з безстрашним питанням про Чечню! У критиці опозиції, та й ще не своєї, звісно, її ніхто обмежувати не буде.

Я хотів написати суцільний "жарт", а критику залишити тим, хто робити це має можливість дуже рідко. Але, якщо я не сприймаю цю владу, і вважаю її дії злочинними, маю писати про всіх спільників злочинців, навіть тимчасових.




powered by lun.ua