Чому національні інтереси України обстоюють поляки, а не українці?

Понеділок, 23 жовтня 2000, 18:15
Протягом останніх днів увагу громадськості було прикуто до проблеми побудови обхідного газопроводу з Росії до Західної Європи через територію Польщі та Словаччини. Нагадаю: 18 жовтня в Москві російський "Газпром" та представники Італії, Франції й Німеччини створили консорціум для будівництва такого газопроводу.

Це - на тлі того, що 16 жовтня під час зустрічі президентів України та Росії Л.Кучма дав згоду на участь Російської Федерації в приватизації української газотранспортної системи. Про конкретну форму участі Росії в приватизації українських газопроводів не оголошено. Але російська сторона не приховує: вона планує розплатитися не "живими" грошима, а цінними паперами, в які буде конвертовано борги України за майбутнє постачання газу. Водночас В.Путін домігся того, що Україна визнала в Сочі борги комерційних структур за газ у якості своїх державних.

Як поставилися до цих домовленостей наші найближчі сусіди?

Польща виступає проти будівництва газопроводу в обхід України, і пропонує всім зацікавленим сторонам сісти за стіл переговорів, - про це заявив представник польського уряду К.Люфт в коментарі впливовій "Газеті виборчій". Безумовно, поляки усвідомлюють: побудова газопроводу через їхню територію - вельми приваблива з економічної точки зору. Але водночас вони не хочуть, аби потерпали українські інтереси, оскільки українська держава є ґарантом стабільності за східним кордоном Польщі.

На відміну від поляків, українська дипломатія вельми стримано відгукнулася на питання обхідного газопроводу. Наші дипломати вважають, що проблему газової труби в обхід України все одно доведеться розв'язувати передовсім з Росією. Новопризначений керівник українського МЗС Анатолій Зленко у коментарі програмі СТБ заявив дослівно таке: "Нам треба підтримувати відносини з нашими сусідами, і в першу чергу з Російською Федерацією. Треба працювати. Якщо ми не будемо працювати, то прокладуть, а якщо будемо працювати, то, може, ми пом'якшимо цю ситуацію".

Проте дипломатичність Зленка особливо впадає в очі на тлі відвертості самого Кучми, який уже встиг оголосити про те, що його "не хвилює" проблема газопроводу в обхід України. Виступаючи 20 жовтня перед слухачами Держакадемії управління, головами райдержадміністрацій, президент висловив переконання, що альтернативи стратегічним відносинам з Росією нині не існує.

"Україну не чекають у Європі", - сказав глава держави і додав, що Україна має бути зацікавлена у спільній експлуатації українського газопроводу, оскільки останній потребує значної реконструкції. "Якщо Україна і надалі буде впертою, то залишиться з газопроводом, але пустим", - сказав Л.Кучма.

Отже, Україна (чи, точніше, її влада) в черговий раз готова виявити надзвичайну гнучкість там, де варто було б залишатися впертими, обстоюючи власні національні пріоритети. Ми відверто "підставили" поляків, які виявили надзвичайну за сьогоднішніх умов послідовність, захищаючи не свої, а наші, українські інтереси.

Цікаво, чи лишаться після такої поведінки в України союзники? І чи лишиться в нас якийсь вибір, окрім орієнтації на Москву? Схоже, що Кучма, влаштовуючи одностайно засуджені в Європі "референдуми" та "імплементації" та царським жестом віддаючи Росії нашу державну власність, підводить українське суспільство й міжнародну спільноту саме до такого висновку.

Максим СТРІХА, доктор фізико-математичних наук,
письменник, член Президії УНП "СОБОР"



powered by lun.ua