Ще одна свиня для прем'єра
Понеділок, 27 листопада 2000, 19:40
Кучма став опонентом уряду ще в одному питанні. Гарант підписав закон про особливості приватизації Маріупольского металургійного комбінату ім.Ілліча в тій редакції, проти якої категорично виступив Ющенко. Спостерігачі говорять, що в цьому рішенні Кучми винуватий сам Кабмін. Інші вважають, що рішення президента продиктовано довгою дружбою Кучми з директором комбінату.
Тепер у цнотливій історії української приватизації стратегічних об'єктів з'явилася пляма, від котрої навряд чи вдасться відмитися. "Це абсолютно неринкове рішення. Створено негативний прецедент - провідне підприємство буде виставлено не на конкурс, а продано одному заздалегідь визначеному покупцю за ціну, якаявно нижче ринкової", - розповів УП Олександр Рябченко, голова спеціальної контрольної комісії парламенту з питань приватизації.
Покупцем контрольного пакета фактично призначено закрите акціонерне товариство "Ілліч-сталь", у який об'єднано трудовий колектив підприємства. Однак за умови проведення нормального конкурсу за комбінат, за прогнозами Рябченка, можна було б одержати не 420 мільйонів гривень, як зараз, а десь 1,5 мільярда.
"Ситуація віддає повним маразмом. Гроші на викуп державного пакета трудовий колектив комбінату візьме з прибутку цього ж металургійного підприємства. З таким же успіхом держава, що має контрольний пакет, могла взяти ці гроші, нічого не продаючи. Саме поняття "стратегічний інвестор" поставлено під сумнів. Тепер держпрограма приватизації більше не є документом, що встановлює правила для продажу всіх об'єктів", - прокоментував УП Рябченко "історичне" рішення гаранта. У даній ситуації контрольна комісія рекомендувала взагалі не продавати держпакет акцій комбінату.
Винним у сформованій ситуації Рябченко вважає сам уряд, що на момент голосування закону про приватизацію в Раді "не мав позиції". Кабмін уже постфактум почав протестувати проти прийнятого рішення, а слід було направити до парламенту листа з викладенням позиції уряду.
З тим, що комбінат ім.Ілліча зіпсує всю приватизаційну історію Україні, згодний і заступник директора Міжнародного центру перспективних досліджень Гліб Вишлинський. Пресингувати на Кабмін, щоб впровадити новий принцип приватизації "під своїх" у життя, можуть почати керівники "Турбоатому", Кримського содового, "Рівноазоту". У той же час є приклад "Оболоні" - випадок, коли ефективний менеджмент одержав у власність підприємство, але не зменшив оберти розвитку. "А якщо залишити комбінат у власності держави, то де гарантії, що якомусь чиновнику не дадуть хабаря, і він не звільнить ефективного керівника".
Ще один позитивний момент, як представляється Вишлинському, в тому, що на заводі не буде конфлікту інтересів власників. А він міг би виникнути, якби держпакет придбав інвестор, що провадив лінію, не погоджену з трудовим колективом, який володіє вже зараз понад 40 відсотків. Однак, на думку Вишлинського, в остаточному підсумку усе залежить від керівника. За прогнозом Рябченка, час покаже, чиї інтереси представляє нинішній менеджмент Маріупольського металургійного комбінату.
Тепер у цнотливій історії української приватизації стратегічних об'єктів з'явилася пляма, від котрої навряд чи вдасться відмитися. "Це абсолютно неринкове рішення. Створено негативний прецедент - провідне підприємство буде виставлено не на конкурс, а продано одному заздалегідь визначеному покупцю за ціну, якаявно нижче ринкової", - розповів УП Олександр Рябченко, голова спеціальної контрольної комісії парламенту з питань приватизації.
Покупцем контрольного пакета фактично призначено закрите акціонерне товариство "Ілліч-сталь", у який об'єднано трудовий колектив підприємства. Однак за умови проведення нормального конкурсу за комбінат, за прогнозами Рябченка, можна було б одержати не 420 мільйонів гривень, як зараз, а десь 1,5 мільярда.
"Ситуація віддає повним маразмом. Гроші на викуп державного пакета трудовий колектив комбінату візьме з прибутку цього ж металургійного підприємства. З таким же успіхом держава, що має контрольний пакет, могла взяти ці гроші, нічого не продаючи. Саме поняття "стратегічний інвестор" поставлено під сумнів. Тепер держпрограма приватизації більше не є документом, що встановлює правила для продажу всіх об'єктів", - прокоментував УП Рябченко "історичне" рішення гаранта. У даній ситуації контрольна комісія рекомендувала взагалі не продавати держпакет акцій комбінату.
Винним у сформованій ситуації Рябченко вважає сам уряд, що на момент голосування закону про приватизацію в Раді "не мав позиції". Кабмін уже постфактум почав протестувати проти прийнятого рішення, а слід було направити до парламенту листа з викладенням позиції уряду.
З тим, що комбінат ім.Ілліча зіпсує всю приватизаційну історію Україні, згодний і заступник директора Міжнародного центру перспективних досліджень Гліб Вишлинський. Пресингувати на Кабмін, щоб впровадити новий принцип приватизації "під своїх" у життя, можуть почати керівники "Турбоатому", Кримського содового, "Рівноазоту". У той же час є приклад "Оболоні" - випадок, коли ефективний менеджмент одержав у власність підприємство, але не зменшив оберти розвитку. "А якщо залишити комбінат у власності держави, то де гарантії, що якомусь чиновнику не дадуть хабаря, і він не звільнить ефективного керівника".
Ще один позитивний момент, як представляється Вишлинському, в тому, що на заводі не буде конфлікту інтересів власників. А він міг би виникнути, якби держпакет придбав інвестор, що провадив лінію, не погоджену з трудовим колективом, який володіє вже зараз понад 40 відсотків. Однак, на думку Вишлинського, в остаточному підсумку усе залежить від керівника. За прогнозом Рябченка, час покаже, чиї інтереси представляє нинішній менеджмент Маріупольського металургійного комбінату.
