Криве дзеркало українського телебачення
Середа, 20 грудня 2000, 14:00
Стало соромно дивитися українське телебачення. У вівторок практично по всім каналам можна було спостерігати силу влади в повному її цинізмі. Як завжди відзначились УТ-1 і ICTV. Відсутність звичайної інформації породжує віртуальну реальність, яка далека від дійсності, а замовчування фактів загрожує національній безпеці країни, оскільки в таких умовах ніхто не може оцінити ситуацію і зробити правильні висновки. У тому числі і президент, який віддає перевагу УТ-1.
УТ-1 як дзеркало - "кучмовської демократії"
"Ми приїхали до Києва, щоб підтримати нашого президента. Тому, що у Верховній Раді розповсюджується гнусна брехня, гнусний бруд на нашого президента", - каже в ефірі першого національного обурений провінціал. Ну, просто "сльози заважають говорити"! Ще пару сінхронів з мітингу на захист конституційного ладу. Зйомки ведуться таким чином, щоб натовп у 400 чоловік вилився як мінімум в народну ріку.
Одразу ж йде протиставлення з антикучмівським мітингом. Абсолютно сірий диктор повідомляє, що "деструктивні сили поводилися нахабно, в натовпі було багато агресивної молоді". Ні слова про Гонгадзе і плівки Морозу, де явно замазані Кучма, Кравченко і Литвин. В глядача мало б скластися враження, що деякі "деструктивні сили" просто так, швидше за все з бодуна, вирішили зірвати "мирний труд і спокійне існування" усього українського народу.
Але досвідченого глядача не обдуриш. Коли Плющ, що закликає до спокою, не може підняти очі - йому соромно. Коли лозунг "Ми - за Кучму" кричить в мікрофон, не дочекавшись підтримки, самотній "любитель гаранта". Коли демонстранти йдуть, байдуже залишивши на землі лозунги, які, мабуть, повинні були старанно виводити всю ніч…
Далі "полум'яна дівчина" Оксана Марченко, з кам'яним виразом обличчя вимовляє наступне: "гарячі голови в парламенті двічі намагалися легалізувати виступ представників мітингуючих…" І слідує пасаж що те, що все відбувається зараз, ініційовано з-за кордону.
"Одразу після того, як Кучма був вдруге обраний на посаду президента, почали масово розповсюджуватися чутки про його здоров'я. Коли вони не підтвердилися, так само масово почали розповсюджуватися чутки про пошук правонаступника. Називалися імена відомих політиків, передусім, з метою посварити їх між собою. І ось тепер, коли і з цього нічого не вийшло, зроблена ще одна спроба, на цей раз силовими методами, порушити спокій, дестабілізувати політичну ситуацію, показати Україну на міжнародній арені нестабільною і непрогнозованою державою. А для розбрату всі методи добрі ", - продовжує дикторша, що задерев'яніла від покладеної на неї державної відповідальності, яка ніколи не соромилася оповіщати відверту пропагандистську брехню.
В понеділок УТ-1 протягом десяти хвилин викладало листи керівництва всіх родів військ, обурених нападками на "гаранта Конституції і арбітра нації". У вівторок диктор обійшовся зачитуванням спільної заяви партій демократичної спрямованості. Повіяло початком 90-х. "Партії наполягають на негайному поновленні конструктивної роботи парламенту передусім над важливими для держави законами і стриматися від розгорнення політичних інтриг".
І тут же сюжет про Ніжнеднепровський трубопрокатний завод ( який контролює Пінчук), де також турбуються про долю країни. В кадрі металург: "Треба, щоб парламент повернувся обличчям до виробництва!". Помимо волі згадуєш скандальний "Епіцентр" з відеомостом з Дніпропетровська, коли сталевар, що стояв поруч з Кучмою, докоряв кандидатів в президенти, присутніх в студії: "Досить вам демагогією займатися, ми тут сталь варимо, а ви…" Після програми Піховшека відвезли на "швидкій", а зараз це стало нормою життя.
"Оранжевий" плюралізм
Розумні і добре оплачувані функціонери від "бульварного" телебачення кожного вечора влаштовують шоу, прикриваючись журналістським розслідуванням про долю Гонгадзе. Причому розслідування провадять люди, які Георгія або не знали, або його відверто не любили.
Імітація демократизму за повній відсутності альтернативної точки зору прикривається цинічними версіями, що приховують байдужість. Велика кількість неточностей, апломб і самомилування. І це майбутнє української журналістики, яка візьме "все краще" у виключених з ефіру престижних російських каналів колег? Не дай Бог…
Головні висновки такі. "Демократ" і одночасно "адвокат диявола" Дмитро Кисельов радить нашим міліціонерам сміливіше застосовувати силові методи. Куліков обурюється, що люди вийшли на вулицю, навіть не дивлячись на те, що влада на це не давала дозволу.
"Тисяча чоловік, яким ніхто не давав дозволу збиратися десь на площі, але вони взяли і вийшли і стали штурмувати Верховну Раду і там бійку учинили", - злегка заплітаючим язиком говорить Куліков.
Княжіцкий: "І вони кажуть, що це демократія!?"
Розумний Кисельов: "Це абсолютно не демократія. Демократія, коли більшість людей вибирає президента, наймає собі державу як апарат, щоб забезпечувати собі спокій умови нормального життя. Якщо найнята держава не виконує цих функцій, то це не демократія…"
…Куліков: "Але не можна ж, поки карну справу не завершено, по ньому немає ані проміжних, ані остаточних результатів, ігнорувати владу, виходити, відправлятися на штурм, влаштовувати бійки у Києві. І держава не здатна, його вивели з ладу однією касетою!".
Найбільш демократичним в новій кампаній "чотири К" - Кисельов, Княжицький, Куліков і Кравчук, виявився останній. Касетна справа "зайшла дуже далеко, Інтернет забитий всякими інсинуаціями. Тому на рівні широкої громадськості мене зустрічають і кажуть - це правда чи не правда?", - зізнався екс-президент.
Від нього ж глядачі взнали, що за часів його роботи у політбюро ЦК КПУ, в Москві "слухали" Щербицького. "Знати, що говорить президент, хотіли б спецслужби і зарубіжні, і наші брати-росіяни, і американці, і німці, британці. Вони хочуть знати більше, ніж ми говоримо".
"…За 10 років незалежності в Україні не було посадової особи і гілки влади, яка б не порушила Конституцію. Сьогоднішній час для президента має стати рубежем. Сьогодні він повинен зрозуміти, що жодне його рішення не повинне стати мотивом для порушення Конституції, оскільки це стане основою для порушення Конституції іншими.
Ми допустимо помилку, коли скажемо, що ті, що зліва дурні, а ті, що праворуч - захисники держави. Якщо ми поділимо людей на ворогів і друзів, ми Україну ніколи не побудуємо," порадив Кучмі перший президент країни, який не так давно говорив, що за його керівництва "такого, як зараз не трапилося б".
Групове згвалтування ефіру
Єдиним висновком непідготовленого глядача, що повернувся увечері з роботи, буде не зовсім реальна картина: "ну, там якісь дебіли, українські сталіністи і фашисти разом з Тимошенко і Ющенко пішли квасити пики ментам, прориваючись до Верховної Ради, а в цей час захисники Кучми і Конституції чисельністю ну раз в тисячу більше мирно мітингували на Банківській, закликаючи "гаранта" зберегти в країні верховенство закону".
Після вечора теленовин стає просто жаль український народ, свідомістю якого маніпулюють - хто більш-менш вправно, а хто з витонченістю лісоруба. При цьому сама аудиторія може не підозрювати, що в житті могло все бути інакше. Про те, якою була істинна картина, незалежна Україна могла взнати тільки з ефіру новин російських каналів НТВ і ОРТ.
Але у хлопців Пінчука інша реальність. Майже зять Кучми очолив штаб з порятунку "гаранта". За даним УП, перевіреним в різних джерелах, "оранжеві" прямо або через авторитетних для інших каналів осіб вказують, де, що і як говорити. Перед ефіром ці люди намагалися переконати канали в тому, що у пікеті захисників Кучми брали участь чи не 20 тисяч чоловік. Абсолютний ідіотизм телекомпанії пом'якшили формулюваннями в дусі "за Мороза було декілька тисяч, за Кучму також було декілька тисяч" або "зі слів тіх, що мітингували за Кучму, їх було в декілька разів більше".
Але в одному політтехнологи з Банківської (або Шелковичной?) прорахувалися - заткнути канали можна, людей змінити не можна. Всі без виключення оприлюднені в останні місяці опитування громадської думки кажуть, що народ не підтримує ані Кучму, ані СДПУ (о), ані "Демсоюз", ані "Трудову Україну". І голосувати вони готові хоч за біса з вилами, але тільки не за них. Тому дозвольте запропонувати нову базу даних телефонів, куди варто подзвонити ідеологам Шавковичної-Банкової - це центри соціологічних досліджень. В них, чомусь, дуже паршива статистика виходить.
З натюрмортами політичної сцени України можна познайомитися тут:
Кожний четвертий вірить заповітам Леніна
Завтра комуністи, соціалісти і ПСПУ можуть сформувати уряд
Усього чотири партії поки можуть пройти до парламенту
Комуністи все ще найсильніші
УТ-1 як дзеркало - "кучмовської демократії"
"Ми приїхали до Києва, щоб підтримати нашого президента. Тому, що у Верховній Раді розповсюджується гнусна брехня, гнусний бруд на нашого президента", - каже в ефірі першого національного обурений провінціал. Ну, просто "сльози заважають говорити"! Ще пару сінхронів з мітингу на захист конституційного ладу. Зйомки ведуться таким чином, щоб натовп у 400 чоловік вилився як мінімум в народну ріку.
Одразу ж йде протиставлення з антикучмівським мітингом. Абсолютно сірий диктор повідомляє, що "деструктивні сили поводилися нахабно, в натовпі було багато агресивної молоді". Ні слова про Гонгадзе і плівки Морозу, де явно замазані Кучма, Кравченко і Литвин. В глядача мало б скластися враження, що деякі "деструктивні сили" просто так, швидше за все з бодуна, вирішили зірвати "мирний труд і спокійне існування" усього українського народу.
Але досвідченого глядача не обдуриш. Коли Плющ, що закликає до спокою, не може підняти очі - йому соромно. Коли лозунг "Ми - за Кучму" кричить в мікрофон, не дочекавшись підтримки, самотній "любитель гаранта". Коли демонстранти йдуть, байдуже залишивши на землі лозунги, які, мабуть, повинні були старанно виводити всю ніч…
Далі "полум'яна дівчина" Оксана Марченко, з кам'яним виразом обличчя вимовляє наступне: "гарячі голови в парламенті двічі намагалися легалізувати виступ представників мітингуючих…" І слідує пасаж що те, що все відбувається зараз, ініційовано з-за кордону.
"Одразу після того, як Кучма був вдруге обраний на посаду президента, почали масово розповсюджуватися чутки про його здоров'я. Коли вони не підтвердилися, так само масово почали розповсюджуватися чутки про пошук правонаступника. Називалися імена відомих політиків, передусім, з метою посварити їх між собою. І ось тепер, коли і з цього нічого не вийшло, зроблена ще одна спроба, на цей раз силовими методами, порушити спокій, дестабілізувати політичну ситуацію, показати Україну на міжнародній арені нестабільною і непрогнозованою державою. А для розбрату всі методи добрі ", - продовжує дикторша, що задерев'яніла від покладеної на неї державної відповідальності, яка ніколи не соромилася оповіщати відверту пропагандистську брехню.
В понеділок УТ-1 протягом десяти хвилин викладало листи керівництва всіх родів військ, обурених нападками на "гаранта Конституції і арбітра нації". У вівторок диктор обійшовся зачитуванням спільної заяви партій демократичної спрямованості. Повіяло початком 90-х. "Партії наполягають на негайному поновленні конструктивної роботи парламенту передусім над важливими для держави законами і стриматися від розгорнення політичних інтриг".
І тут же сюжет про Ніжнеднепровський трубопрокатний завод ( який контролює Пінчук), де також турбуються про долю країни. В кадрі металург: "Треба, щоб парламент повернувся обличчям до виробництва!". Помимо волі згадуєш скандальний "Епіцентр" з відеомостом з Дніпропетровська, коли сталевар, що стояв поруч з Кучмою, докоряв кандидатів в президенти, присутніх в студії: "Досить вам демагогією займатися, ми тут сталь варимо, а ви…" Після програми Піховшека відвезли на "швидкій", а зараз це стало нормою життя.
"Оранжевий" плюралізм
Розумні і добре оплачувані функціонери від "бульварного" телебачення кожного вечора влаштовують шоу, прикриваючись журналістським розслідуванням про долю Гонгадзе. Причому розслідування провадять люди, які Георгія або не знали, або його відверто не любили.
Імітація демократизму за повній відсутності альтернативної точки зору прикривається цинічними версіями, що приховують байдужість. Велика кількість неточностей, апломб і самомилування. І це майбутнє української журналістики, яка візьме "все краще" у виключених з ефіру престижних російських каналів колег? Не дай Бог…
Головні висновки такі. "Демократ" і одночасно "адвокат диявола" Дмитро Кисельов радить нашим міліціонерам сміливіше застосовувати силові методи. Куліков обурюється, що люди вийшли на вулицю, навіть не дивлячись на те, що влада на це не давала дозволу.
"Тисяча чоловік, яким ніхто не давав дозволу збиратися десь на площі, але вони взяли і вийшли і стали штурмувати Верховну Раду і там бійку учинили", - злегка заплітаючим язиком говорить Куліков.
Княжіцкий: "І вони кажуть, що це демократія!?"
Розумний Кисельов: "Це абсолютно не демократія. Демократія, коли більшість людей вибирає президента, наймає собі державу як апарат, щоб забезпечувати собі спокій умови нормального життя. Якщо найнята держава не виконує цих функцій, то це не демократія…"
…Куліков: "Але не можна ж, поки карну справу не завершено, по ньому немає ані проміжних, ані остаточних результатів, ігнорувати владу, виходити, відправлятися на штурм, влаштовувати бійки у Києві. І держава не здатна, його вивели з ладу однією касетою!".
Найбільш демократичним в новій кампаній "чотири К" - Кисельов, Княжицький, Куліков і Кравчук, виявився останній. Касетна справа "зайшла дуже далеко, Інтернет забитий всякими інсинуаціями. Тому на рівні широкої громадськості мене зустрічають і кажуть - це правда чи не правда?", - зізнався екс-президент.
Від нього ж глядачі взнали, що за часів його роботи у політбюро ЦК КПУ, в Москві "слухали" Щербицького. "Знати, що говорить президент, хотіли б спецслужби і зарубіжні, і наші брати-росіяни, і американці, і німці, британці. Вони хочуть знати більше, ніж ми говоримо".
"…За 10 років незалежності в Україні не було посадової особи і гілки влади, яка б не порушила Конституцію. Сьогоднішній час для президента має стати рубежем. Сьогодні він повинен зрозуміти, що жодне його рішення не повинне стати мотивом для порушення Конституції, оскільки це стане основою для порушення Конституції іншими.
Ми допустимо помилку, коли скажемо, що ті, що зліва дурні, а ті, що праворуч - захисники держави. Якщо ми поділимо людей на ворогів і друзів, ми Україну ніколи не побудуємо," порадив Кучмі перший президент країни, який не так давно говорив, що за його керівництва "такого, як зараз не трапилося б".
Групове згвалтування ефіру
Єдиним висновком непідготовленого глядача, що повернувся увечері з роботи, буде не зовсім реальна картина: "ну, там якісь дебіли, українські сталіністи і фашисти разом з Тимошенко і Ющенко пішли квасити пики ментам, прориваючись до Верховної Ради, а в цей час захисники Кучми і Конституції чисельністю ну раз в тисячу більше мирно мітингували на Банківській, закликаючи "гаранта" зберегти в країні верховенство закону".
Після вечора теленовин стає просто жаль український народ, свідомістю якого маніпулюють - хто більш-менш вправно, а хто з витонченістю лісоруба. При цьому сама аудиторія може не підозрювати, що в житті могло все бути інакше. Про те, якою була істинна картина, незалежна Україна могла взнати тільки з ефіру новин російських каналів НТВ і ОРТ.
Але у хлопців Пінчука інша реальність. Майже зять Кучми очолив штаб з порятунку "гаранта". За даним УП, перевіреним в різних джерелах, "оранжеві" прямо або через авторитетних для інших каналів осіб вказують, де, що і як говорити. Перед ефіром ці люди намагалися переконати канали в тому, що у пікеті захисників Кучми брали участь чи не 20 тисяч чоловік. Абсолютний ідіотизм телекомпанії пом'якшили формулюваннями в дусі "за Мороза було декілька тисяч, за Кучму також було декілька тисяч" або "зі слів тіх, що мітингували за Кучму, їх було в декілька разів більше".
Але в одному політтехнологи з Банківської (або Шелковичной?) прорахувалися - заткнути канали можна, людей змінити не можна. Всі без виключення оприлюднені в останні місяці опитування громадської думки кажуть, що народ не підтримує ані Кучму, ані СДПУ (о), ані "Демсоюз", ані "Трудову Україну". І голосувати вони готові хоч за біса з вилами, але тільки не за них. Тому дозвольте запропонувати нову базу даних телефонів, куди варто подзвонити ідеологам Шавковичної-Банкової - це центри соціологічних досліджень. В них, чомусь, дуже паршива статистика виходить.
З натюрмортами політичної сцени України можна познайомитися тут:
Кожний четвертий вірить заповітам Леніна
Завтра комуністи, соціалісти і ПСПУ можуть сформувати уряд
Усього чотири партії поки можуть пройти до парламенту
Комуністи все ще найсильніші
