Фальш, як зброя проти "фальшивок"

Четвер, 28 грудня 2000, 18:45
Традиційні для більшості українських ЗМІ передноворічні передовиці з політичними підсумками року, що минає, цьогоріч як ніколи скупі. Бо єдиним реальним і багато в чому символічним підсумком "двотисячного" є одинокий, вологий і зовсім непереконливий намет "імені Гонгадзе" на майдані Незалежності. Не буде перебільшенням сказати, що це невтішний підсумок не лише цього, а й кількох останніх років (якщо не цілого десятиліття). Років, за які ми так і не стали вільними. Років, протягом яких ми послідовно, з формальним дотриманням всіх атрибутів демократії, будували камінчик до камінчика велику країну неправди.

Важко не погодитись з Володимиром Чемерисом щодо того, що "касетний скандал" – не причина, а "остання крапля". Від себе хочеться додати, що це не причина, швидше – це наслідок. Наслідок того, що влада і надалі залишається "річчю в собі", яка дуже далека від реалій. Наслідок безкомпромісної боротьби цієї влади з опозицією, яка й без того була мало чого варта, і яку замість того, щоб знищувати треба всіляко оберігати. Адже самозакохане існування в тепличних умовах, при повній відсутності будь-якого "інакомислія" і призвели до того що завданий Морозом удар по обличчю виявився нижче пояса. В цьому відношенні, якщо б навіть цих усіх касет не було, то їх варто було вигадати.

О'кей. Не було. Неправда. Вся ця аудіо- та відеотека від початку і до кінця "хвальшивка". Хвора уява пана Мороза та похмільна маячня майора Мельниченка. Підступний витвір російських, західних, "доморощених" і ще бозна яких спецслужб. Все це не суть важливо. Але чому у відповідь на цю нібито брехню ми отримуємо ще більшу порцію цинічної неправди? Чому з "голубих" (іноді з "помаранчевим" відтінком) екранів на нас знову ллється потоком облуда? Чому коментувати події ексклюзивне право мають заїжджі "калимщики" від іміджмейкерства без роду-племені та особливих принципів? І всі в один голос: докази збиралися незаконними методами, Мороз підвищує власний рейтинг, стабільність у країні під загрозою, репутація України у світі безповоротно підірвана. Безперечно всі ці твердження мають під собою підстави, але всі вони не матимуть жодного значення, якщо хоч десята частина сказаного Морозом виявиться правдою.

Воістину, нема межі мистецтву прогинання. Вже не дивують раптові приступи всенародної любові. Запевнення в особистій відданості та вимоги навести в країні порядок, які нескінченним потоком надходять на Банкову та з програм УТ-1 від простих трудящих, – все це перевірено і надійно ще з часів політбюро.

Не дивує також позиція олігархів. І йдеться не лише про можливість повернення втраченого впливу, просто нічого іншого не лишається – всі пов'язані однією ниткою. Зрозуміти можна і прем'єра з його лояльними заявами. Зрештою, у своїй діяльності Ющенко часто схильний до суїциду, але ж не на стільки! Все, в принципі, ясно з Безсмертним, Литвином та "іже з ними" – захистити "патрона" власною груддю їм належить за штатним розкладом. Але як забігали маргінали!

Всі ці "чижи" з "журавськими", які пропонують президенту вже зараз розпустити парламент. Є всі підстави вважати, що наступним "християнсько-демократичним" кроком буде розставляння дороговказів для важкої бронетехніки, яка пересуватиметься по вулиці Грушевського. Робота варта того, щоб отримати за неї на дострокових виборах округ-другий з цілком добродушно налаштованим адмінресурсом.

А який шляхетний жест з боку Івана Біласа! З його легкої руки гарант став ще й гетьманом! І головне в такий тяжкий для держави час. Втім, пан Білас завжди чітко ловив кон’юнктуру політичного моменту. Неучасть у президентських виборах принесла йому звання генерал-лейтенанта, отже слід очікувати що подарована ним Кучмі булава принесе Біласу ще одну зірочку на погони. Гендель безперечно вигідний, адже булава бутафорська, а зірочка справжня. Зрештою, історія України знає випадки, коли свинопаси ставали козаками, але власним прикладом "народний генерал" довів, що можливий і зворотній процес.

Не відаю, до якого рівня холуйства дійде український політикум найближчим часом, і які "піарівські" ходи для возведення президента в ранг святих придумають на різдвяних канікулах метикуваті хлопці з вулиці Шовковичної. Але не викликає жодних сумнівів, що все це буде штучно, неприродно і бридко. Все це нагадуватиме ситуацію, коли злодій хоче відкупитися від правосуддя фальшивими банкнотами.

Не відаю також чи з'являться після свят знову на майдані намети. Очевидно, що з'являться – занадто далеко все зайшло. Але це ще не означатиме, що щось в цій країні може змінитися. Намети поволі перетворяться на невід'ємну частину київського пейзажу і перехожі перестануть звертати на них увагу (влада перестане звертати увагу набагато раніше). Всі ці події показали, що навіть під тиском надзвичайних обставин влада не змінилася, не вийшла зі своєї кришталевої кулі, ні на йоту не стала моральнішою. І при чому тут касети, які до того ж фальшиві?

Олександр Черненко,
прес-секретар Комітету виборців України
спеціально для "УП"


Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Читайте УП В Google News