Прокурор, бандити і олігархи

419 переглядів
Середа, 17 січня 2001, 18:20
Суркіс, Волков, Пресман, брати Савлохови, Авдишев, Череп... Всі ці люди так чи інакше були пов'язані з Юрієм Гайсинським, прокурором Києва, якому пророкують місце Потебенька. Збір і "злив" компромату здійснював російський сайт FLB. У інтерв'ю УП Гайсинський все спростував і назвав можливих замовників "наклепу".

"Знайомтеся: Юрій Олександрович Гайсинський, у вузьких колах відомий як "Гайс". 1 січня 1947 року народження. Державний радник юстиції 1-го класу. Член Міжнародної асоціації прокурорів. Автор ряду книг про боротьбу із злочинністю і корупцією. Закінчив Харківський юридичний інститут. Обирався народним депутатом до першого "перестроєчного" складу українського парламенту. Очолював тимчасову комісію Верховної Ради з розслідування подій серпня 1991-го в Україні. Зачитував на засіданні Президії ВР проект Указу про заборону діяльності КПУ. З січня 1992 по жовтень 1993 - замгенпрокурора України. У 1994-2000 роки - адвокат, директор фірми "Корда". На початку 2000-го повернувся з адвокатів в прокурори. Нині Гайсинський - прокурор Києва і заступник Генпрокурора України. Товариська людина, здатний "зачарувати", що сприяє налагодженню ділових зв'язків. Близький з багатьма впливовими персонами українського істеблішменту. Найближчі зв'язки: Волков, Пресман, Суркіс".

Це найнейтральніша характеристика Гайсинського в матеріалі Агентства федеральних розслідувань (FLB). Далі автор описує бізнес-зв'язки і адвокатську діяльність прокурора, які, у викладі видання, прямо перетиналися з відомими кримінальними авторитетами і олігархами.

"Вершина прокурорської біографії Гайсинського - посада першого заступника Генпрокурора України зразка 1992-93 років, куди він був запрошений тодішнім "генеральним" Віктором Шишкіним. Щоправда, той же Шишкін і зняв "Гайса" через рік і дев'ять місяців - "за неетичну поведінку". Гайсинский був помічений в неприємних комбінаціях з державними квартирами і засновництвом родичів у банках (з отриманням вельми відчутних дивідендів). Над Гайсинським зависла загроза судового розгляду. У ті часи "розгулу демократії" прокуратура не встигла ще перетворитися у "служницю правлячого класу" - загроза "посадки" навіть для птаха такого високого польоту була цілком реальною. Але Верховною Радоб вдалося протягнути рішення, виходячи з якого карну справу проти нардепа міг порушувати тільки Генпрокурор, в той час, як Шишкин, який виніс постанову щодо порушення справи, був в.о. І хоч закон зворотної сили не має... Можна тільки здогадуватися, чого коштувало це рішення Гайсинському.

Про ті часи Юрій Гайсинський згадувати не любить. Але стверджує, що нічого не забув. З Шишкіним відносин не підтримує і вважає, що всі відповіді на обвинувачення на його адресу дані нардепом трьох скликань Олексієм Шеховцовим, що випустив у 1997 році книжку "Антимафія в законі" - товстенне, багате таке видання, вихід в світ якого був профінансований комерційною структурою Юрія Гайсинського. У той час немало крову попив Гайсинського нардеп і незмінний борець з корупціонерами вищого розряду Григорій Омельченко, який заявляє, що є керівником певної загадковій організації "антимафія". Остання вельми активно працювала за Гайсинським у 1997 році. Власне, в книжці Шеховцова зроблена спроба спростувати матеріали "Антімафії" і завдати удару по іміджу Омельченко.

У свій перший період роботи на посаді заступника генерального Гайсинський користувався у кримінальних колах репутацією людини, яка може вирішувати питання будь-якої складності - аж до того, щоб загубити матеріали карної справи.

Після звільнення з генпрокуратури Гайсинський зайнявся активною адвокатською практикою. Його професійні якості колеги оцінюють не дуже високо. Головний козир Гайсинського - розгалужені політичні зв'язки і довірчі відносини з представниками правоохоронних органів. Оточення відмічає гіпертрофовану любов Юрія Олександровича до грошей". (FLB)

Як повідомляє FLB, на прохання Кравчука Гайсинський брав участь у захисті керівника Чорноморського морського пароплавства "Бласко". Інші яскраві сторінки: захист "політичного в'язня" Михайла Бродського і
лідерів "наймогутніших столичних організованих злочинних угруповань".

"Віктор Авдишев з його допомогою був звільнений під підписку про невиїзд - ніби для того, щоб відправитися на поховання матері. Співробітники міліції, які готували Авдишева до "посадки", взялися супроводжувати мафіозі на батьківщину, щоб без ексцесів повернути його до залу суду. Але Авдишеву "повірили", супровід не приставили, після чого той сховався. Незабаром Авдишев був арештований у Азербайджані. На запит української прокуратури про видачу утікача пішла відмова на тій основі, що їм був скоєний злочин на азербайджанській території. За відомостями з різних джерел звільнення Авдишева коштувало від 300 до 800 тисяч доларів. Гайсинський захищав також мафіозі першої величини Бориса і Теймураза Савлохових - перший нині осуджений, другий розстріляний. Вельми результативною виявилася адвокатська робота Гайсинського по захисту лідера організованого злочинного угрупування Сергія Стащенко (кличка "Стас"). Його звільнення обійшлося в 100 тисяч доларів, які були передані Пресманом, одним з батьків-фундаторів скандально відомого споживчого товариства "Меркурій".

"Способи отримання адвокатських гонорарів паном Гайсинським часом виглядали також "нетрадиційно", як і способи захисту підопічних. Зокрема, ледве не трапився скандал в історії із захистом Гайсинським Олександра Михайловича Латишева, члена організованого злочинного угрупування "Фашиста" - Віталія Пересецького, що нині перебуває в колонії". За відомостями FLB, ціною допомоги Гайсинського були години "Ролекс" за десять тисяч доларів.

"Юрій Гайсинський не тільки відомий адвокат і законник, але й успішний підприємець. Він - співвласник різноманітних комерційних структур: охоронних, юридичних, торгових, автотранспортних, брокерських контор, які працюють на фондовому ринку. Зокрема: ТОВ "Корда", ЗАТ агропромислова компанія "Дугаст-Нафта", адвокатські фірми "Юрій Гайсинський і партнери", "АСТ", "Колумб", ЗАТ "Грандпромінвест", ТОВ "Маріам-А" та інше".

У непростій ситуації після оголошення Григорієм Омельченком результатів депутатського розслідування у справі "ЧМП Бласко" близько зійшлися опальний екс-прокурор Юрій Гайсинський і всесильний нардеп-олігарх Олександр Волков. Тоді сплила інформація про зарубіжні рахунки останнього. "Над порятунком незаплямованого волковського іміджу працювала могутня юридична команда. Але, як стверджують досвідчені люди, саме Гайсинському зобов'язаний був Волков своїм порятунком. Зробити це було нелегко. На президента і Генпрокуратуру постійно чинився наймогутніший тиск. До того ж в Бельгії арештували рахунки Волкова зі 135 мільйонами франків. У західній пресі з'явилися компрометуючі публікації про всесильного Олександра Михайловича. І все ж Генпрокуратура не порушила справу персонально проти Волкова, а лише за фактом протизаконного відкриття валютних рахунків за кордоном "деякими народними депутатами". Матеріали правоохоронних органів Бельгії залишилися незатребуваними, скандал зійшов на нівець, неабияк пошарпавши нерви Волкову. У цій непривабливій історії Генпрокуратура лише виконувала ту роль, що відводилася їй у схемі Гайсинського. Крім того, головним козирем Гайсинського, як завжди були його зв'язки, зокрема, вельми тісні відносини з Михайлом Потебеньком".

"Такі послуги не забуваються", - пише FLB. 6 січня 2000 року Гайсинський посів кабінет прокурора Києва і одночасно отримав титул заступника генпрокурора України. "Можна впевнено стверджувати, що Гайсинський - людина Волкова. Хоч, в Україні багато хто вважає, що повернути йому прокурорські погони допомогла команда Григорія Суркіса. Навряд чи. Досить пригадати, як влітку цього року в рамках компанії з цькування прем'єра Ющенка київська прокуратура порушила кримінальну справу проти працівників Нацбанку України. У матеріалах справи, між іншим, фігурує Український кредитний банк, в число керівників якого входить Григорій Суркіс". "Ні, - ще раз наполягає FLB, - Гайсинський не "динамівський", він - "волковський".

"Проте, це не означає, що Гайсинський жодного разу не зіткнувся на своєму життєвому шляху з такою всюдисущою персоною як Григорій Суркіс. Це вельми активні бізнес-партнери. Але сьогодні бізнес Гайсинського - це передусім прокурорська служба. За оперативною інформацією вже наступного дня після вступу на посаду столичного прокурора Гайсинський на прохання Суркіса, ніби підкріплене 300 тисячами доларів, дав вказівку своєму заступнику Шевченку звільнити з-під арешту лідера столичного угрупування Ігоря Ткаченка ("Череп"). Ткаченко був тим, хто "дивиться" за Києвом і Угорщиною від імені Суркіса".

"Єврей за батьківською лінією, Гайсинський користується впливом у єврейських фінансових колах. Його бізнес-партнери сьогодні - Пресман, Габович, Рабінович, Суркіс, Губський, Могілевич, Шпільфогель, Шпільман".

Закінчується матеріал чуткою про те, що у зв'язку з відставкою нинішнього "генерального" Потебенька, яка готується, Юрій Гайсинський розглядається як відповідна і головна прохідна кандидатура на його місце. "Це питання вельми активно "обкашлівають" пани Волков і Табачник. І це про багато що говорить".

Як і слід було очікувати, реакція Гайсинського на цю статтю не була насичена компліментами на адресу автора – матеріал заслужив надрізку характеристику. "Це брудна, брехлива, мерзенна, антисемітська стаття", і той, хто написав її, не захотів навіть поставити своє справжнє прізвище і скористався явним псевдонімом "Іван Степана". Мета, яку переслідують провокатори – отримати можливість поставити прокурора на місце у випадку, якщо він почне розслідування щодо не тих людей.

Зі слів Гайсинського, поява такого матеріалу вигідна "Омельченку, Шишкіну та іншій гоп-компанії". Як видно з самого матеріалу, приводів для теплих почуттів до перерахованих депутатів у прокурора немає.

Говорячи про суть компромату, Гайсинський зупинився на деяких фактах. Так, торкаючись першого компроментуючого епізоду - "неетичної поведінки" і Шишкіна – прокурор дійсно порадив віднайти відповіді у книзі Олексія Шеховцова, народного депутата з фракції соціалістів.

Особливо зачепили Гайсинського слова про те, що колеги оцінюють його професійні якості не дуже високо. "Я закінчив інститут з відмінністю, і після не в місті відсиджувався, а працював в сільському районі 15 років. Професійні якості єдине, що у мене є… І це не можна втратити, їх не можна звільнити. І тому, коли я пішов з прокуратури, то не торгашем працював, а адвокатом". Цим же аргументом Гайсинський перекрив свою міграцію з прокурора в захисники та знову в прокурори, яка не сподобалася авторам статті.

Кажучи про своїх підзахисних з неоднозначною репутацією, Гайсинський сказав, що був адвокатом тільки двох з перерахованих в матеріалі - "Стаса" і Тимура Савлохова. "Авдишева ніколи в житті я не бачив і, відповідно, не захищав. Бориса Савлохова в очі не бачив, Черепа узнав, тільки коли в прокуратурі працював. Є тільки два виключення - Тимур Савлохов і "Стас". Перед останнім, між іншим, прокуратура в кінцевому результаті вибачилася".

Розповідь про Гайсинского-підприємця також містить помилкові висновки. Хоча прокурор визнав, що є засновником фірм, згаданих в статті, але "це не є секретом, і зроблене все було легально, в рамках закону". Щодо хитрої операції з перекладом 1,3 мільйона доларів в кишеню Гайсинського прокурор сказав коротко: "Повне марення".

Не підтвердив Гайсинський і версію про свій переїзд в головне прокурорське крісло країни. "Ніяких консультацій з цього приводу зі мною ніхто не проводив". Розпускаються ж такі чутки для дестабілізації і тиску на Потебенька.

Більш того Гайсинський підтримав Потебенька, який нарешті навів порядок і налагодив роботу прокуратури. Яка до нього "весь час билася в конвульсіях".


powered by lun.ua