"Українська правиця": складні пологи

"Представники Народного руху України, є хто-небудь у залі? Немає". "Представники Партії "Реформи та Порядок", є хто-небудь? Немає". "Представники Конгресу українських націоналістів, є хтось? Немає". Три репліки, які зробили "Українську правицю" якщо не мертвонародженою, то принаймні олігофреном. На форум зі створення довгоочікуваного національно-демократичного об'єднання не прийшли представники жодної з цих трьох партій.

Проте разрекламоване об'єднання всіх націонал-демократів, яке має виступити на найближчих парламентських виборах єдиним списком, все ж таки народжується. Хоча процес дуже складний, і якщо дитятко вийде не зовсім повноцінним, без якогось органа, сюрпризом це не буде. Але, як би там не було, 21 січня об'єднання "Українська правиця" було створено.

Перше враження: убогий будинок кіно, який надав притулок "форуму національно-демократичних сил", нагадував меморіал часів кінця 1980-початку 1990. Діячі позавчорашнього дня, першої хвилі боротьби за незалежність знову отримують шанс повернутися в політичну еліту. У залі – червоні обличчя у вишиванках, лупа на засалених костюмах, українські гетьмани, жінки у хустках. Заклик Шевченка єднатися і портрет Кобзаря на задньому фоні. Жовто-блакитні прапори у залі.

При більш детальному розгляді – у президії Матвієнко, Заяць, Хмара, Драч, Філарет. Із запізненням на чверть години з'являється Турчинов. По черзі лідери присутніх об'єднань (або їх заступники, бо керівники поїхали на ПАРЄ та "інавгурацію Буша") підписують декларацію форуму, де обіцяють спільно йти на парламентські вибори. Ні Пинзеника, ні Удовенка, ні Стецько в залі немає. Нікого з їх заступників чи керівників партій. Три питання без відповіді, кинуті ведучим Павлом Мовчаном у зал, ставлять під сумнів реалізацію всієї мрії про єдність правого табору.

Після форуму принаймні стає зрозуміло, що національно-демократичний фланг залишається розколотим, хоча "ступінь розколу" стає меншою. Є одна сила – альянс ПРП, Руху Удовенка і КУН, який вже зараз обіцяє йти на вибори єдиним списком. Є інша, менш інтегрована, яка поки що тільки підписує декларацію по наміри створити виборчий блок.

І після форуму стали відомі blue chips другої сили. Лідерами "Української правиці" є Рух Костенка, "Батьківщина", "Собор" – хоча б тому, що керівництво цих об'єднань представлено у парламенті, і навколо них гуртуватимутья інші. Другий ешелон "правиці", який хоч якось на слуху: Українська республіканська партія Левка Лук'яненка, Українська консервативна республіканська партія Степана Хмари, соціал-націоналісти, "Просвіта", Молодий Рух. Загальна кількість підписавших заяву – 11 партій і понад 20 громадських організацій.

Проте кількість водночас є і слабим місцем "правиці". Хиткість об'єднання демонструє простий приклад. Кожен, хто ставив автограф під декларацією, мав поділитися з трибуни наболілим, яке штовхнуло його на шлях єднання. Виступ Хмари закінчувався закликом "Україна без Кучми!" На це президія попросила його "не послабляти" новий союз (Юхновський) та "залишити за дужками актуальності, які мають тимчасовий характер" (Мовчан). Неоднорідність правої маси, з якої тільки будуть пекти "правицю", поки грає проти неї. У кожного своя остання крапля, через яку вони об'єднуються. Одні ("Просвіта") закликають прибрати російських гастролерів з українського театру імені Франка, другі (соціал-націоналісти) хочуть битися не тільки "за українську державу, а за українську Україну", треті (спілка офіцерів) кажуть "Ні" Росії, "так" НАТО!", четверті хочуть "взяти владу, а не бути при владі" (Заєць, міністр екології та рухівець-костенківець), а є й ще ті, у яких все просто: "Слава Україні!"

І саме ця строкатість і масовість є однією з пересторог, через які ПРП, НРУ і КУН не приєдналися до об'єднання. Принаймні так Лесь Танюк, один з лідерів Народного руху Удовенка, пояснив УП відсутність цих трьох партій при народженні "правиці". "ПРП, НРУ та КУН просунулися далі в інтеграційному руслі, ми маємо більш жорсткі гарантії союзу, будемо створювати спільний партійний список, а ці ж партії знаходяться ще на початковому етапі". На підтвердження цих слів – ще один приклад з форуму: на "правиці" журналістам навіть не роздавали текст декларації ("бо це проект"), таким чином не був відомий і список тих, хто має підписати документ ("бо він у проекті декларації"). Чи інший: коли ж запрошували керівників партій на сцену поставити автограф, чомусь виявилось, що під текстом є місця для підпису і ПРП, і Руху Удовенка, і КУН.

Крім того, Танюк упевнений, що не всі учасники нового союзу "витримають", коли постане питання спільного партійного списку. "Ми не хочемо випробовувати домовленість наших трьох партій, а "правиця" лише попереднє об'єднання, де не обговорені моменти хоча б того ж спільного фінансування, спільного штабу".

Водночас Танюк запевнив, що Рух Удовенка підтримує будь-які об'єднавчі процеси, хоча реальність існування "правиці" піддає сумніву. "Це гарна, корисна PR-акція, яка до того ж припадає до дня злуки, але коли вони проіснують тиждень, і коли вироблять спільне бачення на процеси в Україні, це вже буде добре". Якщо ж об'єднання витримає всі ці іспити, то Танюк вірить, що воно війде в альянс с ПРП, НРУ та КУН.

Проте на тлі всих цих гіпотез безспірним є інше. Чи проіснує "правиця" до виборів і чи буде створено "найповніший" союз правих, залежить великою мірою від Тимошенко та Ющенка. Перша разом із партією є серед фундаторів об'єднання, спонсором якого вона приречена бути, другий регулярно отримує заклики від учасників об'єднання йти кандидатом на наступні вибори президента. Про стан прем'єра після відставки "залізного заступника" УП поцікавилася у Турчинова, який у суботу ходив на Грушевського, 12.

"Принаймні не радісний", - розповів про настрій голови уряду соратник Тимошенко. В бесіді з Турчиновим він ще раз підтвердив, що подання на звільнення віце-прем'єр не робив. Сама ж тимчасово безробітна у понеділок в УНІАН на прес-конференції має розповісти про свої політичні плани.