Це бунт, змова, протиправні заходи…

Неділя, 11 лютого 2001, 23:38
У неділю Марчук відзвітував про виконану роботу РНБО відразу на двох каналах - в ефірі Інтера і програми "7 днів". Всі зрозуміли, що по активістах акції будуть "зроблені висновки", оскільки вони заважали руху транспорту, закривали обличчя, і взагалі "штучно, за гроші" порушували громадський порядок "силовими методами", а також "застосовували технологію психологічної боротьби", чим і викликано було засідання РНБО.

На самому засіданні, як сказав Марчук, були різні пропозиції, різні точки зору - "від дуже жорстких до спектра суто політичних технологій", зараз все це узагальнюється, і остаточне рішення підпише президент. Цікаво, що прем'єр на РНБО не виступав, хоч президент йому запропонував це зробити.

Чи правда, що, звільнивши голову СБУ Деркача, президент виконав умови "більшості" (!), задав "гостре" питання "новий старий" ведучий "7 днів" Вадим Долганов. Ні, говорить Марчук, президент керувався іншими чинниками. Але він їх не назвав. "Це не останнє рішення кадрового характеру, як сказав президент. Але головне - відпрацювати комплекс політичних заходів."

Отже, що робити? РНБО пропонує "налагодження діалогу у суспільстві всіх із всіма", одночасно визнаючи, що "діалогу у суспільстві сьогодні немає".

"Повинна бути взаємна відповідальність. Силові методи сьогодні не прийнятні, а по-друге, немає для цього підстав, оскільки останні події "не є відображенням глибинного процесу".

"Те, що сьогодні називається опозицією", говорить Марчук, (він не допускає, що в акції "Україна без Кучми" виступає опозиція і називає людей, що вийшли на вулиці - "конгломератом різного роду людей, особистостей і різних політичних груп"), то її права і обов'язки не виписані. А значить, сьогодні немає взаємної відповідальності влади і опозиції, є тільки відповідальність влади.

Ще одна загроза безпеці - поширення інформації про Кучму зарубіжними і особливо завзятими українськими ЗМІ. "Сьогодні ми бачимо втручання окремих держав у внутрішні справи України. Є всі ознаки загрози інформаційної експансії з боку інших держав, не тільки з боку однієї держави", сказав Марчук на УТ-1.

На Інтері він висловився більш конкретно - мова йде "не стільки про держструктури, скільки про різного роду політичні групи і угрупування деяких держав, і ЗМІ, якій сьогодні не стільки освітлюють ситуацію в країні, а ведуть політичну пропагандистську роботу". "Окремі ЗМІ займаються не стільки критикою, а є учасниками політичної боротьби - це вже елементи спеціальних психологічних методів промивання мозків".

А займаються "промиванням мозків" ті, кому вигідне "зміщення акцентів суспільної уваги", тим, хто сьогодні, "злякавшись, що він вилітає на узбіччя політичного процесу" (чи не про Кучму він?), і тим, "у кого за плечами карна справа, або попереду зустріч з правосуддям".

На засіданні РНБО з'ясувалося, що немало владних структур не тільки у Києві, але і на місцях "не зовсім готові зустріти цю ситуацію спокійно", з гіркотою і жалем констатував Марчук. "У цьому плані будуть застосовані дуже серйозні заходи, до речі, навіть із залученням Інтернету", - погрозив він.

Марчук сказав слово і про відповідальність журналістики, хоч, як він сам визнав, ця не справа РНБО.

"Коли в ЗМІ підігрівається посягання на презумпцію невинності, підігрівається таке політичне доносительство на одну політичну фігуру або іншу, коли такі постулати, як таємниця слідства, яка у всьому світі вважається, і згідно з нашим законодавством, при розслідуванні будь-яких карних справ, а тим більше таких резонансних, як обов'язкове правило, коли вони виносяться на поверхню без забезпечення демократичності, і коли зазделегідь ті або інші журналісти визначають когось винними, то це вже щось інше, а не журналістика - це політична діяльність на боці якоїсь політичної сили. Це вже пропаганда".

І тут головний пропагандист країни, Вадим Долганов, вирішив додати від себе - "Складається враження, що ці люди не налаштовані, щоб отримати істинну (!) інформацію, а налаштовані саме на конфлікт, на скандал".

"Я би подивився глибше - у нас парламентські вибори через рік, президентські - ще пізніше. Які ще легітимні способи зміни влади в демократичному суспільстві, крім виборів? Інші всі називаються інакше - це бунт, змова, протиправні заходи…"

"Я упевнений, що це кипіння, яке створила невелика група людей, які підтягли до цих псевдополітичних акцій силові структури - все це відійде. Але всьому цьому слід, безумовно, дати дуже серйозну оцінку і правову і політичну. Ця ситуація дуже добре показала - хто є хто".

І в цьому не можна не погодитися з Євгеном Кириловичем.

powered by lun.ua