Чіп і Дейл в одній особі
Четвер, 15 лютого 2001, 18:59
Рятівником іміджу України на Заході зголосився бути спікер парламенту Плющ. Після бесіди з кореспондентом американського журналу Time світ повинен знати, що батьківщина демократії - Україна, а Клінтон зі своєї Монікою і поряд не стояв з Кучмою. Спікер також твердо сказав, що імпічменту Кучмі не буде ніколи.
Насправді Плющ сказав м'якше: причин для початку імпічменту в Україні немає. У інтерв'ю журналу спікер виклав такі аргументи: "Остаточних результатів розслідування справи зникнення журналіста Гонгадзе і касетного скандалу ми не маємо, а висновки можна робити тільки після рішення суду".
Стоп. Як "можна робити висновки" після суду, коли нікому ще обвинувачень у справі Гонгадзе не пред'явлено, а значить, і суду, можливо, не буде - тим більше, як говорить "гарант", світ досі не знає причин смерті Улафа Пальме і Кеннеді. Це по-перше. По-друге, який може бути суд над Кучмою, який за будь що може претендувати на роль головного підозрюваного, якщо згідно із законом він має недоторканний статус. І позбавити його цього можна тільки через імпічмент.
Тобто, прибираючи зайві слова, репліка Плюща може звучати приблизно так: імпічменту не буде, тому що потрібне рішення суду, а суду не буде, тому що потрібен імпічмент. Кільце замикається.
Крім того, що шансів викурити "гаранта" з Банкової у парламенту ніяких, спікер також розказав, що "в Україні відсутня адміністративна і політична криза, оскільки всі гілки влади функціонують нормально".
Напевно, є просто невеликий суспільний дисонанс, і тому Плющ вважає, що все ж таки варто налагодити діалог, "щоб уникнути непотрібного протистояння". За визнанням спікера, вирішити вступити до народу "трійця" вирішила на засіданні ради безпеки в суботу, передає Інтерфакс-Україна.
Говорячи про наметове містечко учасників акції "Україна без Кучми" на Хрещатику, Плющ зазначив, що "це нормально, коли окремі політичні сили мають можливість висловлювати свій протест навіть через демонстрації на вулицях, але в рамках закону, як і повинно бути в кожній демократичній державі". Однак, вважає спікер, форма протесту, яку обрали учасники акції, не найкраща.
Після цього одне тільки заспокоює – західні журналісти не пишуть статті за підсумками тільки бесіди з одним високопосадовим чиновником.
Насправді Плющ сказав м'якше: причин для початку імпічменту в Україні немає. У інтерв'ю журналу спікер виклав такі аргументи: "Остаточних результатів розслідування справи зникнення журналіста Гонгадзе і касетного скандалу ми не маємо, а висновки можна робити тільки після рішення суду".
Стоп. Як "можна робити висновки" після суду, коли нікому ще обвинувачень у справі Гонгадзе не пред'явлено, а значить, і суду, можливо, не буде - тим більше, як говорить "гарант", світ досі не знає причин смерті Улафа Пальме і Кеннеді. Це по-перше. По-друге, який може бути суд над Кучмою, який за будь що може претендувати на роль головного підозрюваного, якщо згідно із законом він має недоторканний статус. І позбавити його цього можна тільки через імпічмент.
Тобто, прибираючи зайві слова, репліка Плюща може звучати приблизно так: імпічменту не буде, тому що потрібне рішення суду, а суду не буде, тому що потрібен імпічмент. Кільце замикається.
Крім того, що шансів викурити "гаранта" з Банкової у парламенту ніяких, спікер також розказав, що "в Україні відсутня адміністративна і політична криза, оскільки всі гілки влади функціонують нормально".
Напевно, є просто невеликий суспільний дисонанс, і тому Плющ вважає, що все ж таки варто налагодити діалог, "щоб уникнути непотрібного протистояння". За визнанням спікера, вирішити вступити до народу "трійця" вирішила на засіданні ради безпеки в суботу, передає Інтерфакс-Україна.
Говорячи про наметове містечко учасників акції "Україна без Кучми" на Хрещатику, Плющ зазначив, що "це нормально, коли окремі політичні сили мають можливість висловлювати свій протест навіть через демонстрації на вулицях, але в рамках закону, як і повинно бути в кожній демократичній державі". Однак, вважає спікер, форма протесту, яку обрали учасники акції, не найкраща.
Після цього одне тільки заспокоює – західні журналісти не пишуть статті за підсумками тільки бесіди з одним високопосадовим чиновником.
