Заарештовано опозиційного мера
25 лютого 2001, 21:26
Заарештовано мера Кіровограда Олександра Нікуліна. Його затримано співробітниками відділу боротьби з організованою злочинністю і корупцією МВС України та УМВС у Кіровоградській області під час отримання ним хабаря у розмірі $5 тисяч від одного з підприємців Кіровограда за виділення земельної ділянки і дозволу на будівництво автозаправної станції та торгового комплексу. Про це повідомило УТН.
Ця новина могла б залишитися без уваги на тлі величезної кількості політичних і кримінальних скандалів, якби не позиція кіровоградського мера в світлі "касетного скандалу". Цькування Нікуліна з боку правоохоронних органів почалося ще влітку 1999 року, коли він офіційно оголосив про свою підтримку на майбутніх виборах не діючого президента, а мера Черкас Володимира Олійника.
У ніч з 18 на 19 червня 1999 року в Кіровоградський міськвиконком увірвалися співробітники обласного УБЕЗ та бійці спецпідрозділу "Беркут", які вимагали надати їм всю бухгалтерську документацію міськвиконкому за 1998-99-й рр. Підставою для таких дій стала скарга громадянина Г., у якій був наведений факт ніби нецільового використання бюджетних коштів на відрядження до Ташкенту однієї з співробітниць міськвиконкому. Пізніше виявилося, що вказаний міліцією лист-скарга - фальшивка. Святослав Грицюк, чиїм ім'ям було підписано скаргу, офіційно заявив, що він ніяких листів не писав. Олександр Нікулін пов'язав тоді цей скандал, зі своєю антипрезидентською позицією і назвав його організаторами адміністрацію Президента України, обласну держадміністрацію і управління внутрішніх справ Кіровограда.
Після цього протягом кількох місяці тривали "наїзди" на Кіровоградську міськраду з боку УБЕЗ, УБОЗ, обласної держадміністрації та "об'єктивне" висвітлення конфлікту в пропрезидентських ЗМІ, що переходило у цькування. Юрій Нікулін на декілька днів навіть потрапив до лікарні. Потім були вибори, які закінчилися перемогою нинішнього "гаранта" та нескінченні судові процеси за обвинуваченнями кіровоградського мера в корупції. Тільки навесні 2000 року у цій історії була поставлена крапка повним виправданням Нікуліна.
Весь передвиборний та післявиборний час близькі до мера газети і регіональний телеканал досить об'єктивно висвітлювали події у країні. Місцевий "промерський" канал зайняв жорстку, критичну позицію у відношенні до "народного" референдуму, а потім об'єктивно висвітлював довибори до ВР. Коли почався "касетний скандал", на цьому телеканалі було прокручено "записи Мельниченка", у прямому ефірі виступали депутати Григорій Омельченко, Віктор Шишкін.
Ще одним кроком кіровоградського мера, якій не сподобався владі, стала його позиція у відношенні до акції "Україна без Кучми". Нікулін неодноразово критикував у своїх інтерв'ю рішення щодо заборони кіровоградським "мешканцям наметів" провести акцію. Близько місяця тому в місті сталася цікава історія: щоб позбутися наметів на центральній площі, будівлю обладміністрації, що знаходиться поруч, ніби замінували. Намети прибрали, а площу оточили. Саме тоді активісти акції перенесли свої лозунги і намети під стіни міськадміністрації, звідки Нікулін їх виганяти не збирався.
P.S. Кіровоград не зовсім звичайне місто. На Кіровоградщині народилася або зробила кар'єру велика частина верхівки МВС України. З Кіровограда міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко та його перший заступник Микола Джига. Мабуть душа болить за свою "малу батьківщину"… Вирішили навести "порядок".
Ця новина могла б залишитися без уваги на тлі величезної кількості політичних і кримінальних скандалів, якби не позиція кіровоградського мера в світлі "касетного скандалу". Цькування Нікуліна з боку правоохоронних органів почалося ще влітку 1999 року, коли він офіційно оголосив про свою підтримку на майбутніх виборах не діючого президента, а мера Черкас Володимира Олійника.
У ніч з 18 на 19 червня 1999 року в Кіровоградський міськвиконком увірвалися співробітники обласного УБЕЗ та бійці спецпідрозділу "Беркут", які вимагали надати їм всю бухгалтерську документацію міськвиконкому за 1998-99-й рр. Підставою для таких дій стала скарга громадянина Г., у якій був наведений факт ніби нецільового використання бюджетних коштів на відрядження до Ташкенту однієї з співробітниць міськвиконкому. Пізніше виявилося, що вказаний міліцією лист-скарга - фальшивка. Святослав Грицюк, чиїм ім'ям було підписано скаргу, офіційно заявив, що він ніяких листів не писав. Олександр Нікулін пов'язав тоді цей скандал, зі своєю антипрезидентською позицією і назвав його організаторами адміністрацію Президента України, обласну держадміністрацію і управління внутрішніх справ Кіровограда.
Після цього протягом кількох місяці тривали "наїзди" на Кіровоградську міськраду з боку УБЕЗ, УБОЗ, обласної держадміністрації та "об'єктивне" висвітлення конфлікту в пропрезидентських ЗМІ, що переходило у цькування. Юрій Нікулін на декілька днів навіть потрапив до лікарні. Потім були вибори, які закінчилися перемогою нинішнього "гаранта" та нескінченні судові процеси за обвинуваченнями кіровоградського мера в корупції. Тільки навесні 2000 року у цій історії була поставлена крапка повним виправданням Нікуліна.
Весь передвиборний та післявиборний час близькі до мера газети і регіональний телеканал досить об'єктивно висвітлювали події у країні. Місцевий "промерський" канал зайняв жорстку, критичну позицію у відношенні до "народного" референдуму, а потім об'єктивно висвітлював довибори до ВР. Коли почався "касетний скандал", на цьому телеканалі було прокручено "записи Мельниченка", у прямому ефірі виступали депутати Григорій Омельченко, Віктор Шишкін.
Ще одним кроком кіровоградського мера, якій не сподобався владі, стала його позиція у відношенні до акції "Україна без Кучми". Нікулін неодноразово критикував у своїх інтерв'ю рішення щодо заборони кіровоградським "мешканцям наметів" провести акцію. Близько місяця тому в місті сталася цікава історія: щоб позбутися наметів на центральній площі, будівлю обладміністрації, що знаходиться поруч, ніби замінували. Намети прибрали, а площу оточили. Саме тоді активісти акції перенесли свої лозунги і намети під стіни міськадміністрації, звідки Нікулін їх виганяти не збирався.
P.S. Кіровоград не зовсім звичайне місто. На Кіровоградщині народилася або зробила кар'єру велика частина верхівки МВС України. З Кіровограда міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко та його перший заступник Микола Джига. Мабуть душа болить за свою "малу батьківщину"… Вирішили навести "порядок".
Шановні читачі, просимо
дотримуватись Правил
коментування
Щоденна новинна розсилка "Української правди"
Я погоджуюся на створення особистого кабінету для керування розсилкою та отримання листів від "Української правди". Відписатися від розсилки можна будь-коли.