З-під дивану: спроба покласти край корупції в Україні
Понеділок, 26 лютого 2001, 13:57
From Under a Couch, an Effort to Stop Corruption in Ukraine
Офіцер охорони, який оприлюднив таємні записи зроблені з-під дивану президента України – країни, яка одержує зараз більше американської допомоги, ніж будь-яка інша посткомуністична держава, - заявляє, що його дії є спробою одинака "зупинити всю цю корупцію і всю цю гидоту", що наступила після розвалу радянської системи.
Під час першої зустрічі з журналістом після того, як три місяці тому він став переховуватися, Микола Мельниченко, чиї викриття струснули владу президента Леоніда Кучми, повідомив, що коли він закінчить розшифровування сотень годин записів, які було вивезено з України минулої осені, він зможе достеменно встановити корупцію у верхах, репресії та інші злочинні діяння Кучми.
Якщо це станеться, Мельниченко може стати чимось на кшталт героя на руїнах радянської імперії. Мільйони зубожілих людей гірко вражені тим, що замість обіцяної ринкової економіки та демократії їхні нові незалежні держави опинилися під впливом людей, багато хто з яких є колишніми комуністичними босами, як Кучма, які набули надмірної влади та статку за рахунок національного багатства.
"Моєю метою є повне викриття масштабів корупції в Україні, як Дон Кіхот, та забезпечити неможливість того, аби злодії будь-коли знову прийшли до влади в Україні", - каже Мельниченко.
У суботу 34-річний українець приїхав на таємну зустріч в одній з центрально-європейських країн, одягнувши пажеську перуку та товсте пальто, аби приховати свою зовнішність. Шістьома годинами пізніше він пішов у тому ж вигляді, попросивши своїх гостей зачекати п'ять хвилин перед виїздом з готелю, розташованого у 250 милях від столиці країни, яку він просив не називати.
Під час довгого інтерв'ю він звинуватив Кучму у привласненні щонайменше 1 мільярду доларів із приватною або політичною метою, а також заявив, що повна розшифровка записів, які велися щонайпізніше з 1998 року у кабінеті пана Кучми, надасть докази того, що "...нема в Україні злочинця більшого, ніж Кучма".
Спочатку Кучма заперечував, що це його голос лунає в записах Мельниченка, зміст яких спричинив політичну кризу в Україні, яка одержала 2 мільярди американської допомоги з 1994 року, коли пан Кучма, колишній директор радянського ракетного заводу, став президентом.
Пізніше українська прокуратура визнала, що цей голос є голосом президента, проте заявила, що Мельниченко вчинив махінації із записами, із метою викривити їх зміст.
Мельниченко із похвалою оцінив підтримку України Сполученими Штатами та заявив, що американська розвідувальні служби сприяли демократії та розслідуванню корупційних діянь. Однак, як він каже, більшість доказів було просто надано Кучмі, який потім вжив заходів для укриття та захисту ряду олігархів, що фінансують його режим.
"Всі ці люди діють за наказами Кучми", - каже він. "Вони відмивали гроші за наказами Кучми та розподіляли їх".
Він стверджує, що пан Кучма створив "кришу", або дах, яка захищає олігархів та бізнесменів, котрі переводять мільйони законно одержаних доларів на рахунки, контрольовані Кучмою через свого банкіра та близького радника Олександра Волкова, могутнього члена Парламенту. "Кожен, хто у нас працює, має платити гроші за кришу", - цитує він висловлювання Кучми, зафіксоване у записах.
Мельниченко, який, за його, словами закінчив військове училище в Україні та служив у Радянській Армії, працював у президентському підрозділі охорони протягом шести років. До цього, будучи працівником КДБ, він протягом року працював в охороні останнього Президента СРСР Міхаїла Горбачова.
Зараз Мельниченко зображає Кучму настільки всемогутнім, що той може скликати прокурорів, податківців та командування силових відомств, наказуючи тим забезпечити, наприклад, достатній відрив у голосах для перемоги на президентських виборах 1999 року, порушити кримінальні справи проти політичних супротивників, або "знищити" бізнесменів, які підтримують його опонентів.
"Що викликало в мене особисту огиду, так це те, що підприємницька діяльність, що могла б бути вдалою та забезпечити людей роботою, прикривалася Кучмою з особистих політичних мотивів", - каже Мельниченко. "Одним з найбільших зол, які приніс Кучма, є те, що він перетворив цілу країну на власне джерело сумнівного доходу".
Він каже, що в певних фрагментах записи вказують на те, що пан Кучма брав участь в обговоренні того, як агентам державних служб організувати замах із застосуванням гранат на опозиційного кандидата, крайню популістку Наталію Вітренко. Він стверджує, що має записи розмов пана Кучми про замах "до і після" 2 жовтня, коли Вітренко та тридцять три інші особи було поранено під час мітингу у промисловому місті Кривий Ріг.
Пан Кучма сподівався звинуватити у замаху Олександра Мороза, лідера Соціалістичної партії, який також вважався загрозою обранню Кучми, заявив Мельниченко.
Він відмовився відповідати на питання, чи допомагали у вчиненні записів інші співробітники охорони, проте описав атмосферу цинізму та зрадництва у ближьому колі Кучми, за якої керівники силових структур прослуховували один одного та надавали пану Кучмі свідоцтва причетності інших до корупції.
Мельниченко каже, що у той час, коли переховується, він розшифровує аудіозаписи, проте не оприлюднюватиме інших записів, поки незалежні експерти не визнають записи автентичними. Комісія, скликана Міжнародним інститутом преси у Відні та підтримана Freedom House, досліджує зараз сотні записаних розмов, наданих Мельниченком минулого місяця.
З того часу, як він утік минулого листопада, Мельниченко двічі дав телефоном інтерв'ю Радіо "Свобода", що фінансується Америкою. Він заявив, що здійснював дзвінки за допомогою декількох апаратів, аби запобігти виявленню себе СБУ, яка намагалася встановити його місцезнаходження та змусити повернутися в Україну для пред'явлення звинувачень у кримінальній справі про незаконне прослуховування кабінету пана Кучми.
Пан Мельниченко каже, що у вівторок сплинув строк його законного перебування у країні, де він переховується, і що він просив би Сполучені Штати або Велику Британію сприяти захисту його сім'ї, поки він не завершить роботу.
Пан Мельниченко висловив занепокоєність щодо безпеки його дружини Лілії та чотирирічної дочки Лесі, які переховуються разом із ним. Він повідомив, що не хотів звертатися за наданням політичного притулку на Заході, позаяк боявся бути звинуваченим у тому, що працював на Захід.
Як каже пан Мельниченко, коли він залишав Україну, він узяв із собою лише 2000 доларів заощаджень, припускаючи, що повернеться за декілька тижнів. Він гадав, що його перших викриттів про роль пана Кучми у замовленні викрадення журналіста Георгія Гонгадзе, якого пізніше знайшли мертвим, буде достатньо для того, щоб змістити президента з посади.
Пан Гонгадзе зник у вересні. Його обезголовлене тіло було знайдено неподалік від Києва, української столиці, на початку листопада.
Зникнення журналіста підштовхнуло пана Мельниченка до прослуховування записів, які збиралися ним та, можливо, іншими. Він натрапив на запис, де пан Кучма, як він каже, наказує міністрові внутрішніх справ Юрію Кравченку "позбутися" пана Гонгадзе шляхом організації викрадення, яке можна було б приписати "чеченцям", чия республіка славиться торгівлею людьми.
Пан Мельниченко розповів, що він збирався передати записку про те, що він знає, відбулому та теперішньому американським послам в Україні Стівену Паферу та Карлосу Паскуалю, коли вони відвідували пана Кучму минулої осені. Проте навколо було надто багато очей, каже він. (Пізніше Паскуаль критикував повільний хід розслідування загибелі Гонгадзе, а у п'ятницю Кучма заявив, що Україна прийме допомогу ФБР у сфері судової медицини).
Загнаний у глухий кут Мельниченко пізніше передав касету пану Морозу, лідеру Соціалістичної партії та колишньому спікеру Парламенту. Для своїх колегам пан Мельниченко вигадав "легенду" про те, що звільняється із метою влаштуватися у приватній охороні та від'їжджає до Лондону для стажування. Він поїхав саме перед тим, як 28 листопада Мороз "прокрутив" у парламенті перші записи вимог пана Кучми щодо усунення пана Гонгадзе.
"Я справді вірив, що коли деякі з цих речей стануть відомі загалові, Кучма піде", - каже пан Мельниченко. "Я не можу повірити, що він і досі при владі".
Одне з найсерйозніших звинувачень у корупції випливає з запису, де пан Кучма обговорює питання знищення слідів та покриття багатомільйонних операцій, за допомогою яких Ігор Бакай, колишній голова української енергетичної монополії, начебто викрав 30 мільйонів доларів з доходів від продажу природного газу.
Пан Бакай був позбавлений посади минулого квітня і став членом Парламенту, чим забезпечив собі недоторканість від притягнення до кримінальної відповідальності, однак не з'являвся там протягом місяців. Пан Мельниченко стверджує, що ЦРУ та ФБР надавали пану Кучмі свідоцтва переведення паном Бакаєм коштів до Сполучених Штатів, де, як кажуть, пан Бакай нагромадив мільйони доларів у нерухомості, включно із багатомільйонним маєтком у Неаполі, штат Флорида. Американські посадові особи заявили, що пану Бакаю, так само, як і пану Волкову, заборонений в'їзд до Сполучених Штатів у зв'язку зі звинуваченням у причетності до відмивання грошей.
Офіцер охорони, який оприлюднив таємні записи зроблені з-під дивану президента України – країни, яка одержує зараз більше американської допомоги, ніж будь-яка інша посткомуністична держава, - заявляє, що його дії є спробою одинака "зупинити всю цю корупцію і всю цю гидоту", що наступила після розвалу радянської системи.
Під час першої зустрічі з журналістом після того, як три місяці тому він став переховуватися, Микола Мельниченко, чиї викриття струснули владу президента Леоніда Кучми, повідомив, що коли він закінчить розшифровування сотень годин записів, які було вивезено з України минулої осені, він зможе достеменно встановити корупцію у верхах, репресії та інші злочинні діяння Кучми.
Якщо це станеться, Мельниченко може стати чимось на кшталт героя на руїнах радянської імперії. Мільйони зубожілих людей гірко вражені тим, що замість обіцяної ринкової економіки та демократії їхні нові незалежні держави опинилися під впливом людей, багато хто з яких є колишніми комуністичними босами, як Кучма, які набули надмірної влади та статку за рахунок національного багатства.
"Моєю метою є повне викриття масштабів корупції в Україні, як Дон Кіхот, та забезпечити неможливість того, аби злодії будь-коли знову прийшли до влади в Україні", - каже Мельниченко.
У суботу 34-річний українець приїхав на таємну зустріч в одній з центрально-європейських країн, одягнувши пажеську перуку та товсте пальто, аби приховати свою зовнішність. Шістьома годинами пізніше він пішов у тому ж вигляді, попросивши своїх гостей зачекати п'ять хвилин перед виїздом з готелю, розташованого у 250 милях від столиці країни, яку він просив не називати.
Під час довгого інтерв'ю він звинуватив Кучму у привласненні щонайменше 1 мільярду доларів із приватною або політичною метою, а також заявив, що повна розшифровка записів, які велися щонайпізніше з 1998 року у кабінеті пана Кучми, надасть докази того, що "...нема в Україні злочинця більшого, ніж Кучма".
Спочатку Кучма заперечував, що це його голос лунає в записах Мельниченка, зміст яких спричинив політичну кризу в Україні, яка одержала 2 мільярди американської допомоги з 1994 року, коли пан Кучма, колишній директор радянського ракетного заводу, став президентом.
Пізніше українська прокуратура визнала, що цей голос є голосом президента, проте заявила, що Мельниченко вчинив махінації із записами, із метою викривити їх зміст.
Мельниченко із похвалою оцінив підтримку України Сполученими Штатами та заявив, що американська розвідувальні служби сприяли демократії та розслідуванню корупційних діянь. Однак, як він каже, більшість доказів було просто надано Кучмі, який потім вжив заходів для укриття та захисту ряду олігархів, що фінансують його режим.
"Всі ці люди діють за наказами Кучми", - каже він. "Вони відмивали гроші за наказами Кучми та розподіляли їх".
Він стверджує, що пан Кучма створив "кришу", або дах, яка захищає олігархів та бізнесменів, котрі переводять мільйони законно одержаних доларів на рахунки, контрольовані Кучмою через свого банкіра та близького радника Олександра Волкова, могутнього члена Парламенту. "Кожен, хто у нас працює, має платити гроші за кришу", - цитує він висловлювання Кучми, зафіксоване у записах.
Мельниченко, який, за його, словами закінчив військове училище в Україні та служив у Радянській Армії, працював у президентському підрозділі охорони протягом шести років. До цього, будучи працівником КДБ, він протягом року працював в охороні останнього Президента СРСР Міхаїла Горбачова.
Зараз Мельниченко зображає Кучму настільки всемогутнім, що той може скликати прокурорів, податківців та командування силових відомств, наказуючи тим забезпечити, наприклад, достатній відрив у голосах для перемоги на президентських виборах 1999 року, порушити кримінальні справи проти політичних супротивників, або "знищити" бізнесменів, які підтримують його опонентів.
"Що викликало в мене особисту огиду, так це те, що підприємницька діяльність, що могла б бути вдалою та забезпечити людей роботою, прикривалася Кучмою з особистих політичних мотивів", - каже Мельниченко. "Одним з найбільших зол, які приніс Кучма, є те, що він перетворив цілу країну на власне джерело сумнівного доходу".
Він каже, що в певних фрагментах записи вказують на те, що пан Кучма брав участь в обговоренні того, як агентам державних служб організувати замах із застосуванням гранат на опозиційного кандидата, крайню популістку Наталію Вітренко. Він стверджує, що має записи розмов пана Кучми про замах "до і після" 2 жовтня, коли Вітренко та тридцять три інші особи було поранено під час мітингу у промисловому місті Кривий Ріг.
Пан Кучма сподівався звинуватити у замаху Олександра Мороза, лідера Соціалістичної партії, який також вважався загрозою обранню Кучми, заявив Мельниченко.
Він відмовився відповідати на питання, чи допомагали у вчиненні записів інші співробітники охорони, проте описав атмосферу цинізму та зрадництва у ближьому колі Кучми, за якої керівники силових структур прослуховували один одного та надавали пану Кучмі свідоцтва причетності інших до корупції.
Мельниченко каже, що у той час, коли переховується, він розшифровує аудіозаписи, проте не оприлюднюватиме інших записів, поки незалежні експерти не визнають записи автентичними. Комісія, скликана Міжнародним інститутом преси у Відні та підтримана Freedom House, досліджує зараз сотні записаних розмов, наданих Мельниченком минулого місяця.
З того часу, як він утік минулого листопада, Мельниченко двічі дав телефоном інтерв'ю Радіо "Свобода", що фінансується Америкою. Він заявив, що здійснював дзвінки за допомогою декількох апаратів, аби запобігти виявленню себе СБУ, яка намагалася встановити його місцезнаходження та змусити повернутися в Україну для пред'явлення звинувачень у кримінальній справі про незаконне прослуховування кабінету пана Кучми.
Пан Мельниченко каже, що у вівторок сплинув строк його законного перебування у країні, де він переховується, і що він просив би Сполучені Штати або Велику Британію сприяти захисту його сім'ї, поки він не завершить роботу.
Пан Мельниченко висловив занепокоєність щодо безпеки його дружини Лілії та чотирирічної дочки Лесі, які переховуються разом із ним. Він повідомив, що не хотів звертатися за наданням політичного притулку на Заході, позаяк боявся бути звинуваченим у тому, що працював на Захід.
Як каже пан Мельниченко, коли він залишав Україну, він узяв із собою лише 2000 доларів заощаджень, припускаючи, що повернеться за декілька тижнів. Він гадав, що його перших викриттів про роль пана Кучми у замовленні викрадення журналіста Георгія Гонгадзе, якого пізніше знайшли мертвим, буде достатньо для того, щоб змістити президента з посади.
Пан Гонгадзе зник у вересні. Його обезголовлене тіло було знайдено неподалік від Києва, української столиці, на початку листопада.
Зникнення журналіста підштовхнуло пана Мельниченка до прослуховування записів, які збиралися ним та, можливо, іншими. Він натрапив на запис, де пан Кучма, як він каже, наказує міністрові внутрішніх справ Юрію Кравченку "позбутися" пана Гонгадзе шляхом організації викрадення, яке можна було б приписати "чеченцям", чия республіка славиться торгівлею людьми.
Пан Мельниченко розповів, що він збирався передати записку про те, що він знає, відбулому та теперішньому американським послам в Україні Стівену Паферу та Карлосу Паскуалю, коли вони відвідували пана Кучму минулої осені. Проте навколо було надто багато очей, каже він. (Пізніше Паскуаль критикував повільний хід розслідування загибелі Гонгадзе, а у п'ятницю Кучма заявив, що Україна прийме допомогу ФБР у сфері судової медицини).
Загнаний у глухий кут Мельниченко пізніше передав касету пану Морозу, лідеру Соціалістичної партії та колишньому спікеру Парламенту. Для своїх колегам пан Мельниченко вигадав "легенду" про те, що звільняється із метою влаштуватися у приватній охороні та від'їжджає до Лондону для стажування. Він поїхав саме перед тим, як 28 листопада Мороз "прокрутив" у парламенті перші записи вимог пана Кучми щодо усунення пана Гонгадзе.
"Я справді вірив, що коли деякі з цих речей стануть відомі загалові, Кучма піде", - каже пан Мельниченко. "Я не можу повірити, що він і досі при владі".
Одне з найсерйозніших звинувачень у корупції випливає з запису, де пан Кучма обговорює питання знищення слідів та покриття багатомільйонних операцій, за допомогою яких Ігор Бакай, колишній голова української енергетичної монополії, начебто викрав 30 мільйонів доларів з доходів від продажу природного газу.
Пан Бакай був позбавлений посади минулого квітня і став членом Парламенту, чим забезпечив собі недоторканість від притягнення до кримінальної відповідальності, однак не з'являвся там протягом місяців. Пан Мельниченко стверджує, що ЦРУ та ФБР надавали пану Кучмі свідоцтва переведення паном Бакаєм коштів до Сполучених Штатів, де, як кажуть, пан Бакай нагромадив мільйони доларів у нерухомості, включно із багатомільйонним маєтком у Неаполі, штат Флорида. Американські посадові особи заявили, що пану Бакаю, так само, як і пану Волкову, заборонений в'їзд до Сполучених Штатів у зв'язку зі звинуваченням у причетності до відмивання грошей.
