Хатинка Пабло Хуановича
Понеділок, 26 лютого 2001, 21:00
Подорож лазаренківськими місцями Північної Америки продовжується…
Трохи більше 26 миль (42,5 км) на північ від Сан-Франциско. Кактуси, пальми, ялинки, секвої, якісь невідомі мені субтропічні рослини з пурпурними кольорами, ковила висотою в півтора метра… Обвішані плодами апельсинові й лимонні дерева нагадують про райський сад. Найчистіше повітря. Акуратні, немов іграшкові, будиночки на гірських терасах. Всі - одно-двоповерхові, вище тут практично не будують. Штат періодично трусить і страховка триповерхового хмарочоса на шести сотках приватних угідь чимало коштуватиме. Припаркувати машину проблема: то тут, то там видніються червоно-білі таблички "private property", тобто приватна власність.
Мой адресс не дом и не улица…
Так виглядає містечко Новато. Типова американська провінція - ані тобі мексиканців, які перескочили через кордон, ані тобі бомжів (взагалі-то їх називають хоумлесс). Саме тут вирішив свого часу кинути кігті колишній український прем'єр-міністр Павло Лазаренко. І не тільки він. Десь неподалеку влаштувався його приятель Петро Кириченко - ще один фігурант гучної карної справи, яку ніяк не можуть між собою поділити Сполучені Штати, Швейцарія та Україна.
Будинок, а точніше вілла, яка була куплена пару років тому сімейством Лазаренків, знаходиться на тихій, гірській вуличці Обертц Лайн, 110. Якби не допомога колеги - тележурналіста Андрія Шевченко, який дав мені точні координати, то навряд чи б я його знайшов. Нумерація закінчується 46-м номером… Слава Богу, контури парадного входу здалися мені знайомими (з телесюжету, що демонструвався в ефірі "Нового каналу", а потім був розміщений на сайті "Українська правда").
Ні пізно увечері, ні рано вранці біля хвіртки не видно ніяких ознак життя. Чорний хід закритий. Власне, самих будівель не видно: їх приховує гористий рельєф і щільна зелена стіна з листя (каліфорнійський лютий мало чим відрізняється від українського травня). Спроба поглянути на ранчо Павла Івановича з сусіднього пагорба також не увінчалася успіхом. Цікавий погляд зупиняє і відволікає буйна рослинність.
Краса-то яка! Лазаренка, який так і не побачив тутешньої краси, щиро шкода. Його, хто не пам'ятає, затримали на іншому кінці континенту після того, як він в'їхав до країни за підробним, здається аргентинським, дипломатичним паспортом (не на ім'я Пабло Хуановича часом?).
А подивитися справді є на що: ділянка землі у 18 акрів і будинок, в якому 41 кімната, п'ять басейнів, псарні, два вертольотні майданчика. Певний час тому тут мешкав кіноактор Едді Мерфі. Барбара Сломкін, асистент судді Дженкінса, який веде дану справу, говорить, що на відміну від Лазаренко, відомий комік не купував віллу, а тільки орендував. Проте, з цією думкою сперечаються місцеві жителі - батько та син, які зустрілися в півсотні кроків від воріт легендарної хатинки. Вони стверджують, що зроду не примічали ніяких голлівудських знаменитостей. Щоправда, назвати того, хто ж насправді мешкав за вищезгаданою адресою, також не змогли. І прізвище Lazarenko їм невідомо…
Вор должен сидеть в тюрме!
Можливості поринути в приємний мікроклімат рідного будинку нашого співвітчизника позбавив суд. Всі спроби його численних адвокатів досягнути переводу з джела (в'язниці) під домашній арешт закінчилися невдало. Вочевидь, схильність Павла Івановича до переміни місць та спритності рук, з якою він діставав з широких штанів паспорта різних держав, переконали суддів залишити знаменитого в'язня все ж під замком. У той же час його подільника Кириченка відпустили погуляти зі спеціальним електронним сторожем на щиколотці.
Щоправда, пам'ятаю, адвокат екс-прем'єра Марина Долгопола заявляла, що ні її клієнт, ні його сім'я не мають нерухомості в США. При цьому йшло посилання на авторитет колишнього американського посла у Києві Стівена Пайфера. Адже той висловився однозначно: "Який би будинок Лазаренко не мав у США, у нього не було можливості його побачити". З цього потрібно розуміти лише те, що є, а не читати між рядками. Сказано ж, не побачить Павло Іванович своє багатомільйонне бунгало, означає "будєт сідєть (як сказав би народний улюбленець з МУРу Глеб Жеглов).
Велике федеральне жюрі США офіційно звинуватило Лазаренка у відмиванні 114 млн. доларів, які отримані ним незаконним шляхом. Причому, близько 20 млн. були відмиті безпосередньо через рахунки у банках Сполучених Штатів. Нагадаємо їх поіменно: Commercial Bank of San Francisco; Pacific Bank; Merrill Lynch, Fenner & Smith; WestAmerica Bank; Bank of America; Fleet Boston Robertson & Stephens і інш. Крім того, власник розпоряджався рахунками в банках Швейцарії, Польщі і навіть екзотичної карликової держави Антигуа.
Всеукраїнська здравниця ім.Лазаренка
Щоб майже сім мільйонів доларів (готівкою!), витрачені нашим героєм на купівлю будинку, не пропали, треба робити радикальні і нетривіальні кроки. Київ вже поставив перед Вашингтоном питання про конфіскацію майна на користь України. Але цього замало.
Якщо сам Лазаренко не зможе скористатися чарівністю високогірного відпочинку у найближчі 200 років (на думку американських юристів саме таке покарання йому загрожує), це не означає, що шахтарі, вчителі, медики і представники некооперованого селянства повинні бути позбавлені можливості з шиком провести час.
Я, наприклад, готовий приступити до обов'язків екскурсовода лазаренківськими місцями Північної Америки. Релаксуючим аграріям Дніпропетровщини, думається, буде цікаво побачити політичний притулок їх обранця (мандат народного депутата у Лазаренка ще ніхто не відбирав!).
А що? Маршрут такий: зустріч в аеропорту Нью-Йорка, наручники, супровід до імміграційної в'язниці, переодягання у червоні комбінезони а-ля Лазаренко, переліт під посиленою охороною до Сан-Франциско. Далі огляд будівлі суду з відвідуванням офісів головного захисника і федерального прокурора. Ще один переїзд - виправна в'язниця в Дабліні. І на десерт - барбекю на вертольотному майданчику біля хатинки у Новато. Нашій людині нецікаве відвідування будинку-музею Рональда Рейгана, та ще й за 35 доларів. Ось музей-квартира Лазаренко - оце так! Тим більше, що українці за цей екстремальний відпочинок вже заплатили сповна…
Трохи більше 26 миль (42,5 км) на північ від Сан-Франциско. Кактуси, пальми, ялинки, секвої, якісь невідомі мені субтропічні рослини з пурпурними кольорами, ковила висотою в півтора метра… Обвішані плодами апельсинові й лимонні дерева нагадують про райський сад. Найчистіше повітря. Акуратні, немов іграшкові, будиночки на гірських терасах. Всі - одно-двоповерхові, вище тут практично не будують. Штат періодично трусить і страховка триповерхового хмарочоса на шести сотках приватних угідь чимало коштуватиме. Припаркувати машину проблема: то тут, то там видніються червоно-білі таблички "private property", тобто приватна власність.
Мой адресс не дом и не улица…
Так виглядає містечко Новато. Типова американська провінція - ані тобі мексиканців, які перескочили через кордон, ані тобі бомжів (взагалі-то їх називають хоумлесс). Саме тут вирішив свого часу кинути кігті колишній український прем'єр-міністр Павло Лазаренко. І не тільки він. Десь неподалеку влаштувався його приятель Петро Кириченко - ще один фігурант гучної карної справи, яку ніяк не можуть між собою поділити Сполучені Штати, Швейцарія та Україна.
Будинок, а точніше вілла, яка була куплена пару років тому сімейством Лазаренків, знаходиться на тихій, гірській вуличці Обертц Лайн, 110. Якби не допомога колеги - тележурналіста Андрія Шевченко, який дав мені точні координати, то навряд чи б я його знайшов. Нумерація закінчується 46-м номером… Слава Богу, контури парадного входу здалися мені знайомими (з телесюжету, що демонструвався в ефірі "Нового каналу", а потім був розміщений на сайті "Українська правда").
Ні пізно увечері, ні рано вранці біля хвіртки не видно ніяких ознак життя. Чорний хід закритий. Власне, самих будівель не видно: їх приховує гористий рельєф і щільна зелена стіна з листя (каліфорнійський лютий мало чим відрізняється від українського травня). Спроба поглянути на ранчо Павла Івановича з сусіднього пагорба також не увінчалася успіхом. Цікавий погляд зупиняє і відволікає буйна рослинність.
Краса-то яка! Лазаренка, який так і не побачив тутешньої краси, щиро шкода. Його, хто не пам'ятає, затримали на іншому кінці континенту після того, як він в'їхав до країни за підробним, здається аргентинським, дипломатичним паспортом (не на ім'я Пабло Хуановича часом?).
А подивитися справді є на що: ділянка землі у 18 акрів і будинок, в якому 41 кімната, п'ять басейнів, псарні, два вертольотні майданчика. Певний час тому тут мешкав кіноактор Едді Мерфі. Барбара Сломкін, асистент судді Дженкінса, який веде дану справу, говорить, що на відміну від Лазаренко, відомий комік не купував віллу, а тільки орендував. Проте, з цією думкою сперечаються місцеві жителі - батько та син, які зустрілися в півсотні кроків від воріт легендарної хатинки. Вони стверджують, що зроду не примічали ніяких голлівудських знаменитостей. Щоправда, назвати того, хто ж насправді мешкав за вищезгаданою адресою, також не змогли. І прізвище Lazarenko їм невідомо…
Вор должен сидеть в тюрме!
Можливості поринути в приємний мікроклімат рідного будинку нашого співвітчизника позбавив суд. Всі спроби його численних адвокатів досягнути переводу з джела (в'язниці) під домашній арешт закінчилися невдало. Вочевидь, схильність Павла Івановича до переміни місць та спритності рук, з якою він діставав з широких штанів паспорта різних держав, переконали суддів залишити знаменитого в'язня все ж під замком. У той же час його подільника Кириченка відпустили погуляти зі спеціальним електронним сторожем на щиколотці.
Щоправда, пам'ятаю, адвокат екс-прем'єра Марина Долгопола заявляла, що ні її клієнт, ні його сім'я не мають нерухомості в США. При цьому йшло посилання на авторитет колишнього американського посла у Києві Стівена Пайфера. Адже той висловився однозначно: "Який би будинок Лазаренко не мав у США, у нього не було можливості його побачити". З цього потрібно розуміти лише те, що є, а не читати між рядками. Сказано ж, не побачить Павло Іванович своє багатомільйонне бунгало, означає "будєт сідєть (як сказав би народний улюбленець з МУРу Глеб Жеглов).
Велике федеральне жюрі США офіційно звинуватило Лазаренка у відмиванні 114 млн. доларів, які отримані ним незаконним шляхом. Причому, близько 20 млн. були відмиті безпосередньо через рахунки у банках Сполучених Штатів. Нагадаємо їх поіменно: Commercial Bank of San Francisco; Pacific Bank; Merrill Lynch, Fenner & Smith; WestAmerica Bank; Bank of America; Fleet Boston Robertson & Stephens і інш. Крім того, власник розпоряджався рахунками в банках Швейцарії, Польщі і навіть екзотичної карликової держави Антигуа.
Всеукраїнська здравниця ім.Лазаренка
Щоб майже сім мільйонів доларів (готівкою!), витрачені нашим героєм на купівлю будинку, не пропали, треба робити радикальні і нетривіальні кроки. Київ вже поставив перед Вашингтоном питання про конфіскацію майна на користь України. Але цього замало.
Якщо сам Лазаренко не зможе скористатися чарівністю високогірного відпочинку у найближчі 200 років (на думку американських юристів саме таке покарання йому загрожує), це не означає, що шахтарі, вчителі, медики і представники некооперованого селянства повинні бути позбавлені можливості з шиком провести час.
Я, наприклад, готовий приступити до обов'язків екскурсовода лазаренківськими місцями Північної Америки. Релаксуючим аграріям Дніпропетровщини, думається, буде цікаво побачити політичний притулок їх обранця (мандат народного депутата у Лазаренка ще ніхто не відбирав!).
А що? Маршрут такий: зустріч в аеропорту Нью-Йорка, наручники, супровід до імміграційної в'язниці, переодягання у червоні комбінезони а-ля Лазаренко, переліт під посиленою охороною до Сан-Франциско. Далі огляд будівлі суду з відвідуванням офісів головного захисника і федерального прокурора. Ще один переїзд - виправна в'язниця в Дабліні. І на десерт - барбекю на вертольотному майданчику біля хатинки у Новато. Нашій людині нецікаве відвідування будинку-музею Рональда Рейгана, та ще й за 35 доларів. Ось музей-квартира Лазаренко - оце так! Тим більше, що українці за цей екстремальний відпочинок вже заплатили сповна…
