Сценарій васалізації

Важко сьогодні відгадати, чи виграє Леонід Кучма, чи програє. Хоч, в якомусь відношенні, вже програв, так само, як програла ціла Україна. Виграє Росія, для якої вигідна Україна, яка поглиблюється в хаосі. Швидше всього, саме Росія й стоїть за цією кризою.

Безсумнівно, ситуація зі свободою ЗМІ на Україні вимагає покращення. Але проблемою є не стільки Кучма, скільки ціла система, радянські звички, пов'язана з апаратом минувщина більшої частини політичної еліти і політичний вплив олігархів.

Не важливо, хто вбив

Достатньо поглянути на Росію чи Білорусь, щоб побачити різниці на користь України. Кучма ніколи не буде другим Лукашенко. Політична і національна свідомість українців, характер політичної сцени, позиція українських церков – не дозволяти перетворити цю державу в губернію, як Білорусь.

Може це звучить жорстоко, але це не важливо, чи Кучма причетний до вбивства Гонгадзе. Набагато важливіше те, хто стоїть за оприлюдненням плівок. Швидше всього – російські спецслужби через своїх людей у спецслужбах України. Плівку представив пресі О. Мороз – лідер українських соціалістів і суперник Кучми в виборах, якому ближче до Москви, ніж до Заходу.

Після останніх виборів, у яких Кучма виграв, здавалося, що на Україну прийде стабілізація. В парламенті вдалося створити більшість, яка підтримувала уряд прем'єра Віктора Ющенка. Факт, що Кучма довірив створення уряду незалежному реформатору, був добрим знаком на майбутнє. І справді, на Україні почалися економічні реформи. Але занепад української економіки є настільки глибокий, що суспільство мусить трохи почекати на ефект від змін.

В пошуках "Антикучми"

Але не все вдалося. Україна не отримала достатньої підтримки зі сторони Європейського Союзу. Через ірраціональне стрімління ЄС до якнайкращих відносин з Росією відкинуто всі проби зближення України до Заходу. У справі другої нитки ямальського газопроводу Євросоюз підтримав російські дії, що суперечувало інтересу України, яку підтримувала Польща. Європа, яка не звертала увагу на порушення прав людини і свободи слова в Росії, не стримувалася з критикою в сторону України.

Головною проблемою руху "Україна без Кучми" є відсутність Антикучми. Єдине, що з'єднує опозицію – це неприхильність до президента. Бо що ще може поєднувати проросійських комуністів і соціалістів, прозахідних демократів, членів націоналістичної УНА-УНСО (фінансованих російською ФСБ) і пенсіонерів?

Я не думаю, що ця акція принесе більше демократії і свободи. Зато можливі два сценарії – придушення Кучмою демонстрацій з тихого дозволу Москви, або здобуття контролю в країні людьми зкерованими на Москву. Кучма це розуміє, і тому щоб перехопити ініціативу, вже обрав більш проросійський курс своєї політики. Підтвердженням цього були недавні корисні для Росії угоди, за які Кучма отримав від Путіна моральну підтримку.

Ющенко розуміє загрозу антипрезидентської акції і тому підтримав Кучму. Бо для України кращим виходом є перемога Кучми, навіть йдучи на поступки Росії. Позволить це принаймні продовжувати економічні реформи і, надіюсь, знову переорієнтуватися на Захід. Це друге, однак, залежить від європейських лідерів, чи не будуть стосувати подвійних стандартів демократії в ім'я поступок на користь Москви.

Тихий поступ

Важко буде відробити страти, які Україна вже понесла. Залежність від Росії тепер буде набагато більша, але поки Кучма буде президентом, вона не набере таких розмірів, як у сусідній Білорусі. Сподіваюсь також, що не дійде до посилення антагонізмів між східною і західною частиною України.

А кожне ослаблення України, хаос чи дестабілізація служать лише Росії.

Переклад Віталія Рудницького